Кілька слів про герб Зінькова

Відроджений за незалежності герб Зінькова представляє собою хрест із розширеними раменами над срібним півмісяцем. У верхніх кутах — по срібній шестипроменевій зірці.

Хрест — традиційної для української геральдики форми, православний (так званий мальтійський). Такий православний хрест був віддавна гербом Волинської землі, його ж ми зустрічаємо як основну фігуру на гербах численних містечок Поділля. Окрім того, що хрест є символом християнства, він має ще і набагато давнішу, сакральну символіку. Насамперед хрест є символом життя. У цій простій фігурі поєднується символ чоловічої енергії вогню (вертикальний стовп) із жіночою енергією, що зазвичай пов’язувалася із вологою, водою (горизонтальна риска). У поєднанні цих протилежностей також підкреслюється значимість синівської любові (землі). Доречно тут буде згадати, що і різноманітні пристосування для добування вогню у первісних людей також перехрещувалися, утворюючи схожі на хрест фігури.

Тепер про шестикутні зірки. Згідно офіційного опису герба, вони є символами щастя. Таке трактування не дає відповіді про їх значення, особливо у поєднанні з хрестом. У геральдиці зорі вважалися символом ночі і вічності. П’ятикутна зірка у геральдиці не використовувалася, оскільки пентаграма була кабалістичним знаком і вважалася сатанинським символом. Власне, шестикутну зірку утворюють два рівносторонні трикутники, що ввійшли одне в одного. Символізм той самий, що і в хреста: «вогненна» енергія (Шіви) поєднується із «вологою» енергією (Вішну). Цей символ був одним із давніх індоєвропейських знаків, що мав також значення Мудрості, Знання і Любові, у китайському розумінні — Вогонь, Вода, Життя (Янь, Інь, Ці). Сьогодні переплетена зірка є головним елементом прапора Ізраїлю (євреї використовують шестикутну зірку з переплетеними трикутниками, яких не можливо відділити одне від одного).

Півмісяць — у офіційному описі герба Зінькова пов’язується з символікою гетьмана Розумовського (сумнівно — надання герба місту відбулося за століття до Розумовського). Тут очевидним є інше пояснення. Загальновідомо, що півмісяць є символом ісламу, в широкому розумінні — Степу, кочівників. На відміну від осілих землеробських народів, які міфологізували Сонце, із яким пов’язувався урожай, кочівникові жарке південне сонце приносило тільки надмірну спеку, від якої ніде було подітися. Саме з появою ночі приходила бажана прохолода, яку символізував, насамперед, ущерблений місяць. Багато семітських народів використовували місячний календар. Півмісяць і зірки, нерідко у сполученні з хрестом, відображали війни із татарами і турками, перемогу християнства над язичництвом і магометанством.

Білий колір у геральдиці традиційно пов’язувався зі сріблом. Срібло — це невинність, білизна, цнотливість, доброта, мудрість, тиха радість. Власне, білий колір також символізував вологу, воду. Тобто це переважно жіноча символіка

Голубий (правильніше сказати лазуровий) колір здавна пов’язувався із величчю, красою, ясністю, вірністю, чесністю, славою, миром, безпекою, злагодою. Лазур також пов’язувалася із повітрям, сухістю — традиційними символами чоловічої статі.

Жовтий колір зазвичай асоціювався із золотом. Золото — це насамперед багатство, сила, вірність, чистота, постійність, велич, шана і, нарешті, щедрість Божа. Цей колір не був символом певної статі, а, скоріше означав матеріальну сторону буття.

Не слід також забувати, що сполучення блакиті із золотом утворює національний український прапор. На відміну від козацьких прапорів, де переважав малиновий колір, жовто-сині барви широко представлені у давній символіці Поділля і Галичини.

Отже, надаючи такий герб Зінькову (подібні також у Золотоноші, Миргорода, Борзни), польський король враховував давні місцеві традиції.

Герб Зінькова на Краєзнавчому музеї в Полтаві

Окрім того, герби мали і сотенні містечка колишнього Зіньківського полку — Великі Будища, Грунь, Куземин, за деякими даними — також Ковалівка. Великобудищанська сільська рада Диканського району сьогодні має офіційний герб — відроджений герб сотенного містечка Великих Будищ (перехрещені булава і пірнач). Нажаль, нічого не відомо про давню символіку інших містечок — Опішні та Бірок. У ХVІІІ столітті герби містечок, крім Зінькова, перестали використовуватись.

Микола ГРИЦЕНКО, краєзнавець