Полтавською «Калиною» милувався Париж

Туди його запросила відома у світі фірма «Гермес», під егідою якої цього року з 15 по 17 квітня проходили міжнародні змагання з кінного спорту «Saut Hermes». У триденній програмі цього заходу брали участь 35 кращих вершників світу, а також відбувся спектакль-сюрприз під назвою «EquiVoce» за участю хору «Калина».

Для калинян ця поїздка не була схожа на жодну з попередніх. Хористи брали участь в унікальному проекті, задум якого виник ще восени 2009 року, коли відомий французький дресирувальник коней Жан-Франсуа Піньон приїздив до Полтави для знайомства з калинянами. Організували цю зустріч відомі швейцарські режисери-документалісти Катрін Азад та Фредерік Гонзет. Вони майже 20 років тому дізналися про існування хору «Калина», захопилися його співом і неодноразово організували гастрольні поїздки колективу до Швейцарії. Ще тоді, почувши спів українців, Піньон погодився організувати спільні гастролі, почалася робота над сценарієм. Проте життя прискорило розвиток подій. Фірма «Гермес» запросила відомого дресирувальника виступити у Гран Пале.

— Я запропонував шоу з філармонічним оркестром, але ця ідея їх не привабила, — згадує Жан Піньон. — І тоді я їм розповів про «Калину». Мені відповіли: це буде грандіозно, а ми любимо робити все саме так.

Через кілька днів після повернення хору «Калина» зі Швейцарії до Полтави прилетіла нова радісна звістка: готуйтеся до поїздки у Францію. Часу було обмаль, тому працювали багато, навіть у вихідні дні. І ось він, Париж! «Калина» виступає у відомому на весь світ Гранд Палаці — грандіозній по архітектурному вирішенню і розмірах споруді, призначеній для проведення масштабних кінних змагань. Це велика арена, над нею здіймається скляний каркас, який тримають металічні конструкції. З першої ж репетиції українського народного хору «Калина» усі працівники Гран Пале зрозуміли: це буде щось незвичайне. Раз по раз техніки по світлу, озвученню, маляри, столяри, припиняли роботу і зачаровано слухали спів калинян, в перервах між репетиціями підходили до учасників оркестру з проханням пограти, а самі вмикали для запису мобільні телефони.

І ось нарешті перший концерт. Публіка, яка прийшла подивитися на кінні змагання, раптом побачила на арені різнокольорові стрічки, які легко розліталися у такт енергійній ході — по периметру арени шикувалися калиняни. Ніби яскраві, барвисті квіти зійшли раптом на піску. Залунала музика. І лірична, мінорна, і енергійна, мажорна, вона однаково до ладу імпонувала тому, що робив зі своїми вихованцями Жан Піньон. І люди і коні працювали злагоджено. Калиняни співали і танцювали, а коні виконували свої вправи — імітували танцювальні рухи під ритмічну українську «Рогозу», вихором пролітали повз вишикуваних колом полтавців під час виконання пісні «Їхав козак за Дунай», граціозно сплітали білогриві шиї у віночок під «Буду милого ждать». Коні били копитами, вставали на диби, потім лягали, переверталися на спину, потім знову вставали і бігли разом з дресирувальником, ніби граючись, наче поряд нікого немає. А навколо вишиті білосніжні сорочки, червоні, сині, зелені корсетки, червоний мак у віночках дівчат — сімдесят п’ять учасників українського народного хору «Калина».

Звісно, не просто привернути до себе увагу публіки, яка прийшла на кінні змагання. Та й мети такої ніхто не ставив. Це був своєрідний експеримент, у якому «Калині» свідомо відводилася роль музично-пісенного фону. Організатори шоу заздалегідь попереджали, що на першому плані повинні бути виступи коней. І все ж чари української народної пісні не залишили байдужими глядачів Гран Пале. Щодня після кожного виступу до керівника хору заслуженого діяча мистецтв України професора Г. Левченка приходили люди і висловлювали своє щире захоплення співом українських хлопців і дівчат, а бурхливі оплески супроводжували кожен вихід колективу на арену.

Крім успішних виступів у Гран Пале, калиняни подивували своїм талантом акціонерів фірми «Гермес» у її головному офісі. У Вербну неділю дали неймовірної емоційної наснаги концерт у величному храмі Св. Магдалени. А ще мали щастя милуватися Парижем, побували у його найвизначніших місцях — Луврі, Версалі, Соборі Паризької Богоматері, на Монмартрі та Ейфелевій вежі. Незабутні враження залишаться у калинян і від перебування у Діснейленді.

У багатьох країнах світу виступали учасники хору «Калина», відтепер серед прихильників українського народного мистецтва парижани і численні гості цього прекрасного міста.

Вікторія ГАЙДАМАКА, педагог, учасниця українського народного хору «Калина»