За останній тиждень стало відомо про загибель 23 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавщиною

За інформацією Кременчуцької міської ради, 15 лютого 2024 року в Донецькій області під час виконання бойового завдання загинув Зелінський Олександр Михайлович — рядовий, стрілець-санітар механізованого відділення механізованого взводу.

Воїн народився 11 жовтня 1975 року в місті Кременчук Полтавської області, де і проживав. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 31, після чого закінчив Вище професійне училище № 7 міста Кременчук. У цивільному житті працював на підрядному підприємстві «Нафтохімік». У 2023 році був призваний на військову службу за мобілізацією до лав Збройних Сил України.

За інформацією Гадяцької міської ради, 12 травня 2024 року під час виконання бойового завдання загинув Сіманов Анатолій Михайлович — солдат, бойовий медик.

Воїн народився 15 вересня 1968 року.

За інформацією Полтавської міської ради, 27 червня 2024 року під час виконання бойового завдання у Харківській області загинув Волков Віталій В'ячеславович — солдат, мотострілець (позивний «Монгол»).

Воїн народився 23 березня 1973 року в місті Красноводськ (Туркменія). Навчався у хіміко-технологічному технікумі за фахом прибориста, а згодом здобув спеціальність кухаря. У 1990 році переїхав із родиною до України та проходив строкову службу в пожежній частині міста Сєвєродонецьк. Після закінчення служби проживав і працював у місті Дніпро до 2022 року. У грудні 2022 року добровільно став до лав Збройних Сил України на посаду кухаря господарчого відділення взводу матеріального забезпечення роти матеріально-технічного забезпечення. У 2024 році проходив службу на посаді мотострілка та захищав Україну на Харківському напрямку.

За інформацією Полтавської міської ради, 27 червня 2024 року на Харківщині під час виконання бойового завдання загинув Хлопонін Сергій Миколайович — старший механік-водій механізованої роти механізованого батальйону. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з червня 2024 року. 2 жовтня 2026 року факт його загибелі було офіційно підтверджено за результатами ДНК-експертизи.

Воїн народився 13 червня 1972 року в селі Рибці Полтавського району. У місті Полтава здобув освіту за фахом «Експлуатація і ремонт шляхових машин та обладнання» та отримав кваліфікацію техніка-механіка.

За інформацією Лубенської міської ради, 21 лютого 2025 року на Курщині в бою за Україну загинув Макшанов Богдан Володимирович — стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу роти військової частини. Зв’язок із воїном обірвався 21 лютого 2025 року. Факт його загибелі було підтверджено рідним після репатріації тіл полеглих захисників та проведення процедури ідентифікації.

Воїн народився 16 вересня 1986 року в місті Єреван Республіки Вірменія. Згодом проживав із родиною у місті Дніпро, де у 1999 році закінчив загальноосвітню школу № 64. Здобув професію електрогазозварника у професійно-технічному училищі № 2 міста Дніпро. У цивільному житті працював за спеціальністю на підприємстві «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», де неодноразово отримував подяки від керівництва. Також працював водієм на ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат № 5» та виконував будівельні й покрівельні роботи. Із грудня 2024 року став на захист України та воював на Курському напрямку.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 2 червня 2025 року в районі села Водолаги Сумського району Сумської області під час виконання бойового завдання загинув Архаров Владислав Юрійович — солдат, розвідник гранатометно-розвідувальної групи спеціального призначення. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 2 червня 2025 року.

Воїн народився 24 грудня 1993 року в місті Торез Донецької області. Навчався у загальноосвітній школі № 6 міста Торез, після чого закінчив Гірничий технікум імені О. Ф. Засядька. Останнім часом проживав у місті Кременчук Полтавської області. У цивільному житті працював на заводі ПрАТ «Кредмаш» слюсарем-електриком з ремонту електроустаткування, здобувши кваліфікацію третього розряду, а згодом — на іншому підприємстві. Після призову за мобілізацією став до лав захисників України.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 8 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання загинув солдат Вертегел Павло Віталійович. Військовослужбовець тривалий час вважався зниклим безвісти.

Воїн народився 1 грудня 1984 року в місті Комсомольськ (нині — місто Горішні Плавні). Навчався у загальноосвітній школі № 5, після закінчення якої здобув освіту в Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського за спеціальністю «Правознавство». У цивільному житті працював на підприємствах міста. 30 травня 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

За інформацією Зіньківської міської ради, 13 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання загинув Рябець Михайло Борисович. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 13 листопада 2025 року. Наприкінці жовтня 2026 року факт його загибелі було офіційно підтверджено.

Воїн народився 17 серпня 1991 року в місті Зіньків Полтавської області. Навчався у Зіньківській спеціалізованій школі № 1. Згодом вступив до Хомутецького технікуму, де здобув професію ветфельдшера. Також навчався в Регіональному центрі професійно-технічної освіти. У цивільному житті певний час працював у місцевому комунальному підприємстві «Комунгосп». Активно займався спортом. У серпні 2025 року був призваний до лав Збройних Сил України.

За інформацією Глобинської міської ради, 13 жовтня 2026 року в районі селища Придорожнє Запорізького району Запорізької області під час виконання обов’язків військової служби внаслідок удару ворожого FPV-дрона загинув Чаюн Олег Володимирович — стрілець спеціалізованого штурмового батальйону «Шквал».

Воїн народився 7 грудня 1983 року в місті Глобине Полтавської області. Навчався у Глобинській загальноосвітній школі № 1. У цивільному житті працював різноробочим на підприємствах та в будівельній дільниці. 18 вересня 2026 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

За інформацією Гребінківської міської ради, 14 жовтня 2026 року в районі селища Лісне Запорізького району Запорізької області під час виконання обов'язків військової служби внаслідок ворожого удару FPV-дрона загинув Мелконян Карен Артурович — солдат, марксмен 1-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону.

Воїн народився 10 липня 2000 року. Зростав і проживав у селі Олександрівка Лубенського району, а також у місті Пирятин Полтавської області. Закінчив Пирятинську міську школу № 6. Згодом навчався у місті Полтава за фахом перукаря. У цивільному житті працював у будівельній сфері. Захоплювався спортом та грав у футбол. Пройшов бойовий вишкіл в зоні АТО. 9 вересня 2025 року був призваний на військову службу під час повномасштабного вторгнення.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 18 жовтня 2026 року в районі села Стецьківка Сумського району Сумської області під час ведення бойових дій загинув Тимошенко Дмитро Валерійович — молодший сержант, стрілець-зенітник зенітно-ракетного відділення.

Воїн народився 5 червня 1980 року. Проживав у місті Кременчук Полтавської області. Навчався у Кременчуцькому ліцеї № 17. Захоплювався історичними реконструкціями та фехтуванням. 24 лютого 2022 року добровільно став до лав територіальної оборони на захист України.

За інформацією Полтавської міської ради, 19 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання у Харківській області загинув Пік Юрій Олегович — солдат, номер обслуги 1-ї обслуги міномета 2-го мінометного взводу мінометної батареї батальйону оперативного призначення Національної гвардії України.

Воїн народився 19 червня 1986 року в місті Полтава. Навчався у загальноосвітній школі № 12. Закінчив професійно-технічне училище № 4, а згодом здобував освіту у Полтавському комерційному технікумі. У цивільному житті працював на кондитерській фабриці «Домінік», пізніше у кінотеатрі, а згодом на постійній основі працював у службі таксі.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 20 жовтня 2026 року поблизу селища Дробишеве Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Авраменко Анатолій Юрійович — підполковник, заступник командира механізованого батальйону з артилерії.

Воїн народився 8 січня 1971 року. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 28. Продовжив родинну військову династію та закінчив Тбіліське вище артилерійське командне училище імені 26 Бакинських комісарів. 21 квітня 2025 року був призваний на військову службу за мобілізацією.

За інформацією Хорольської міської ради, 21 жовтня 2026 року в Синельниківському районі Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання загинув Гордіюк Дмитро Сергійович — старший солдат, навідник-оператор 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 141-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.

Воїн народився 27 квітня 1990 року в місті Хорол Полтавської області. 15 січня 2025 року був призваний на військову службу за загальною мобілізацією першим відділом Лубенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

За інформацією Глобинської міської ради, 22 жовтня 2026 року в районі міста Слов’янськ Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Макайда Євгеній Станіславович — солдат, майстер-номер обслуги гранатометного розрахунку артилерійського взводу артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини.

Воїн народився 20 листопада 1990 року в місті Глобине Полтавської області. Навчався у Глобинській загальноосвітній школі № 3. Після закінчення школи здобув фах тракториста у Глобинському професійно-технічному училищі. У цивільному житті працював слюсарем на підприємстві «Глобинський свинокомплекс», а згодом — виробником сиру на ТОВ «Глобинський маслосирзавод». 6 березня 2025 року був призваний на військову службу Кременчуцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

За інформацією Новогалещинської селищної ради, 23 жовтня 2026 року в районі села Любицьке Запорізького району Запорізької області загинув Цемох Юрій Юрійович — старший лейтенант, командир взводу, старший офіцер на батареї 1-го реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї військової частини А3425.

Воїн народився 9 лютого 1985 року в селі Тимошівка Глобинського району Полтавської області. Навчався у місцевій школі. Згодом закінчив педагогічне училище за спеціальністю «Фізична культура». Проходив строкову військову службу, після чого працював у цивільній сфері. 25 лютого 2022 року добровільно став до лав Збройних Сил України. Був відзначений військовими нагородами за мужність і сумлінне виконання обов'язку.

За інформацією Пирятинської міської ради, 24 жовтня 2026 року в районі селища Балабине Запорізького району Запорізької області внаслідок удару ворожого FPV-дрона загинув сержант Чоха Іван Олексійович — військовослужбовець 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади.

Воїн народився 13 травня 1983 року в селі Яцини Лубенського району Полтавської області. Дитинство та юність пройшли в селі Прихідьки. У 1999 році закінчив Вишневецьку загальноосвітню школу. Проходив строкову військову службу у місті Вінниця. Після звільнення зі строкової служби працював у правоохоронних органах — був сержантом патрульно-постової служби у Голосіївському районному управлінні, а згодом у Головному управлінні МВС України в місті Києві. У березні 2022 року добровільно став до лав Збройних Сил України. Боронив Україну в районах населених пунктів Долина, Кремінна, Краснопопівка, Добропілля, брав участь у контрнаступі на Запорізькому напрямку та Курській операції, двічі після поранень повертався на передову. Був нагороджений відзнакою Президента України, нагрудним знаком «Залізна воля» та нагородною відзнакою Міністра оборони України.

За інформацією Полтавської міської ради, 24 жовтня 2026 року під час виконання військового обов’язку загинув Вороненко Олександр Олександрович — солдат, стрілець-помічник гранатометника стрілецького відділення.

Воїн народився 20 листопада 1982 року в місті Полтава. У 2001 році закінчив професійно-технічне училище № 23. У 2015 році добровільно став на захист України. Після початку повномасштабного вторгнення повернувся до лав війська.

За інформацією Білоцерківської сільської ради, 24 жовтня 2026 року помер Шевченко Анатолій Миколайович.

Воїн народився 10 березня 1973 року. 8 квітня 2026 року був призваний на військову службу третім відділом Миргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

За інформацією Котелевської селищної ради, 25 жовтня 2026 року на Харківщині помер солдат Луценко Юрій Миколайович — військовослужбовець 151-ї окремої механізованої бригади.

Воїн народився 2 березня 1976 року в місті Дніпро. Зростав у селищі Котельва Полтавської області, де відвідував дитячий садок та навчався у початковій школі. Після здобуття середньої освіти в місті Харків повернувся до Котельви та закінчив професійно-технічне училище № 54 за спеціальністю каменяра. У 2024 році став до лав Збройних Сил України на захист Батьківщини.

За інформацією Лубенської міської ради, 26 жовтня 2026 року у КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» в місті Лубни Полтавської області помер Світловський Сергій Олександрович — сержант, головний сержант артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини.

Воїн народився 4 липня 1986 року в селі Губське Лубенського району Полтавської області. Повну загальну середню освіту здобув у Тарандинцівській загальноосвітній школі. Навчався на фізико-математичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також у Лубенському фаховому медичному коледжі. Пройшов строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. У цивільному житті працював експедитором та робітником на приватних підприємствах міста Лубни. Із лютого 2025 року боронив Україну в лавах Збройних Сил України. Воював на Харківському та Сумському напрямках фронту, неодноразово зазнавав контузій. Був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».

За інформацією Білицької селищної ради, 27 жовтня 2026 року в бою поблизу міста Дружківка Краматорського району Донецької області під час виконання службових обов'язків загинув Бербелюк Андрій Петрович — оператор відділення управління 44-ї окремої механізованої бригади.

Воїн народився 14 червня 1978 року. Проживав у селі Бутенки Полтавського району Полтавської області. Під час повномасштабного вторгнення став на захист України у складі 44-ї окремої механізованої бригади, де спочатку ніс службу на посаді стрільця-зенітника, а згодом — оператора відділення управління, виконуючи завдання з прикриття логістичних шляхів.

За інформацією Машівської селищної ради, внаслідок проблем зі здоров'ям раптово помер Ревенок Микола Олександрович — колишній військовослужбовець, старший солдат, навідник 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону.

Воїн народився 3 грудня 1987 року. Проживав в селі Кошманівка Полтавського району. У 2016 році добровільно став на захист України під час антитерористичної операції. Із перших днів повномасштабного вторгнення знову вирушив на фронт, виконував бойові завдання переважно на Донецькому напрямку. У 2023 році під час бойових дій поблизу міста Часів Яр Донецької області отримав тяжке поранення, пройшов тривале лікування та реабілітацію, зокрема за кордоном, після чого був звільнений з військової служби за станом здоров'я. Був нагороджений відзнакою Президента України за участь в АТО та відзнакою командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.

Микола Ревенок

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

«Полтавщина»