Полтавський ГЗК намагається скасувати відкриття судової справи про власне банкрутство

У касаційній скарзі комбінат просить ухвалити нове рішення — відмовити кредитору у відкритті провадження. Водночас Верховний Суд відмовив Полтавському ГЗК в зупиненні дії цих судових рішень до завершення касаційного перегляду. Розгляд касаційної скарги призначено на 4 листопада.

Передісторія справи

У лютому цього року Господарський суд Полтавської області відкрив справу про банкрутство ПрАТ «Полтавський ГЗК» за заявою «Максі Капітал Груп». Суд визнав вимоги кредитора на 4,7 млрд грн, а також 102 тис. грн судового збору та авансу винагороди арбітражному керуючому.

Також суд запровадив тимчасову заборону на виплату старих боргів іншим кредиторам, розпочав процедуру розпорядження майном та призначив арбітражним керуючим Дмитра Кучерявого. У серпні апеляційний суд залишив це рішення без змін, після чого Полтавський ГЗК звернувся до Верховного Суду.

Аргументи Полтавського ГЗК

Полтавський ГЗК вважає рішення судів безпідставними, оскільки, на думку комбінату, суди не врахували наявність реального судового спору між компаніями. Вимогу скасувати попередні судові рішення підприємство обґрунтувало невирішеним спором щодо боргу та процесуальними порушеннями.

Підприємство наголошує, що в основному спорі між компаніями ще немає остаточного судового рішення, а виконання відповідних рішень наразі зупинене. Тому, на думку ГЗК, грошові вимоги «Максі Капітал Груп» ще не отримали остаточного судового підтвердження.

За твердженням ГЗК, кредитор із запізненням подав додаткові докази, які суд долучив до матеріалів справи. При цьому комбінату не надали достатньо часу для ознайомлення з ними. Через це підприємство вимагало відводу судді Господарського суду Полтавської області Олени Ореховської, посилаючись на її ймовірну заангажованість. Суд відхилив це клопотання. У ГЗК вважають, що суд не пояснив, чому кредитору дозволили подати докази із запізненням, тоді як комбінат не отримав достатньо часу для підготовки захисту.

Наслідки банкрутства для підприємства та регіону

Полтавський ГЗК наголошує, що відкриття процедури банкрутства паралізує його роботу та створює наступні загрози:

• Втрата партнерів і ринків: через мораторій на виплату боргів руйнуються ділові зв’язки, а постачальники переходять виключно на 100% передоплату.
• Загроза бюджету: зростання боргів може зменшити податкові надходження приблизно на 1 млрд грн, що спричинить соціальну напругу на Полтавщині.
• Проблеми з фінансуванням: через статус банкрута підприємство не може залучити 100 млн доларів, критично необхідних на модернізацію та енергостійкість.
• Скорочення виробництва: через брак фінансування група Ferrexpo вже зменшила виробництво із 500 тис. до 300 тис. тонн на місяць.
• Удар по інвестиціях: близько 5% працівників змушені обслуговувати процедуру банкрутства замість виконання основних обов’язків. Крім того, справа має широкий міжнародний резонанс й, на думку представників ГЗК, є сигналом для іноземних інвесторів про незахищеність вкладень в Україні.

Позиція розпорядника майна

Арбітражний керуючий Дмитро Кучерявий звернувся до Верховного Суду із запереченнями проти зупинення судових рішень. На його думку, скарги комбінату необґрунтовані, а зупинення рішень фактично заморозить увесь процес банкрутства.

Кучерявий стверджує, що діяльність Полтавського ГЗК не заблокована. Протягом останніх місяців він у повному обсязі погоджував усі платіжні реєстри підприємства. Він зазначив, що комбінат може виконувати поточні грошові зобов’язання перед кредиторами й запроваджений мораторій не перешкоджає співпраці з новими постачальниками та оплаті їхніх послуг.

Арбітражний керуючий також заперечив твердження про залучення 5% персоналу підприємства до процедури банкрутства. За його словами, він не надсилає масштабних запитів, а більшість необхідних даних уже міститься в електронних бухгалтерських базах комбінату.

На думку Кучерявого, проблеми комбінату пов’язані не з банкрутством, а з російськими ударами по портах, через які заблоковано експорт. Арбітражний керуючий заявив, що за останній час швейцарська компанія Ferrexpo AG (яку він вважає пов’язаною з ГЗК) заборгувала комбінату понад 100 млн доларів за невиконані експортні контракти. За його словами, у нього немає доказів того, що Полтавський ГЗК намагався стягнути ці гроші через суд.

Нагадаємо, що справу про банкрутство Полтавського ГЗК було відкрито в лютому 2026 року через спірні зобов’язання за кредитами банку «Фінанси та кредит», який належав Костянтину Жеваго та з 2015 року перебуває у стані ліквідації. ТОВ «Фінансова компанія «Максі Капітал Груп» заявляє, що викупила ці права вимоги на 4,7 млрд грн у Фонду гарантування вкладів. Тоді, на старті процесу, новина про можливе банкрутство ключового активу групи на Лондонській фондовій біржі миттєво обвалила акції Ferrexpo майже на третину.

Окрім банкрутства, підприємства Ferrexpo зіткнулися з регулярними відключеннями світла через російські обстріли, блокуванням морського експорту через атаки на порти та фінансовим тиском від держави — мільярдними боргами з невідшкодованого ПДВ (які на кінець 2025 року сягали понад 3 млрд грн). Через вимивання обігових коштів та енергетичні проблеми Полтавський, Єристівський та Біланівський ГЗК, а також компанія «Ферострой», були змушені перевести працівників на 16-годинний робочий тиждень та частково призупинити роботу. Детальніше читайте тут. https://poltava.to/news/85200/

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»