«Полтавафармація» відбилася від боргу у 356 тисяч гривень за оренду офісу в Щербанях
Верховний Суд поставив крапку у судовому спорі між підприємицею Наталією Чеберко та комунальним підприємством Полтавської обласної ради «Полтавафармація». Підприємиця намагалася відсудити у комунальників майже 356 тис. грн за оренду кабінетів, але апеляція скасувала її першу перемогу в суді, а Верховний Суд відмовився відкривати провадження через замалу суму позову.
Відповідно до ухвали Касаційного господарського суду від 28 вересня 2026 року, у 2025 році ФОП Наталія Чеберко звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з КП «Полтавафармація» 355 905 грн. Свої вимоги підприємиця обґрунтовувала договором оренди від 1 червня 2022 року.
За умовами вищезгаданого договору, комунальне підприємство наймало 100,4 м² площі на другому поверсі адмінбудівлі у селі Щербані на вулиці Світлій, 2-А. Там розміщувався адміністративно-управлінський персонал комунальної установи.
4 червня 2026 року суддя Господарського суду Полтавської області позов задовольнив: постановив стягнути з «Полтавафармації» 328 тис. грн основного боргу та 27,9 тис. грн пені. Логіка першої інстанції спиралася на обов’язковість виконання умов угоди, адже договір сторони підписали, а майно передали за актом.
Проте 4 серпня 2026 року Східний апеляційний господарський суд у Харкові повністю скасував рішення полтавського суду та ухвалив нове — відмовити підприємиці у виплаті всієї суми.
Таке рішення апеляційна інстанція обґрунтувала відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України: передавати майно в найм має право лише його власник або особа, якій належать відповідні майнові права. У судових матеріалах не виявилося жодних документів, які б підтверджували право власності Наталії Чеберко на приміщення у Щербанях чи її законне право розпоряджатися ним.
Підприємиця звернулася до Верховного Суду, посилаючись на те, що справа має «фундаментальне значення для формування судової практики». Вона зазначила: якщо орендар реально користувався приміщеннями, а сам договір не визнавався судом недійсним, то комунальники не можуть просто так відмовлятися від сплати грошей.
Однак Верховний Суд навіть не відкрив касаційне провадження. Спір визнали малозначним за ціною позову, яка не перевищує ліміт у 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на 2025 рік — це 1,514 млн грн). Рішення за такими спорами за загальним правилом завершуються на стадії апеляції.
Крім того, судді наголосили, що скаржниця не навела доказів винятковості питання для правозастосовчої практики в країні, а її аргументи зводяться до банальної незгоди з програшем та бажання повторно переоцінити докази.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. «Полтавафармація» офіційно позбулася вимоги сплачувати понад 355 тис. грн.
Слід зазначити, що підприємство через суд змогло не платити за орендований офіс у Щербанях, хоча з його власним майном регулярно виникають проблеми. Так, ще у червні 2024 року правоохоронці затримали тодішнього в. о. директора КП Андрія Людвова на хабарі у 75 тис. грн. Посадовець здав через аукціон приміщення колишньої аптеки в Лохвиці, де не було світла, а потім вимагав гроші з підприємця за «дозвіл» не платити оренду під час підключення електрики та за розірвання угоди.
Крім того, комунальну нерухомість підприємства намагалися пустити на приватизацію за пільговою схемою. «Полтавафармацію» в облраді пов’язують зі сферою впливу керівника фракції «Батьківщина» Сергія Бєлашова. Навесні понад 20 об’єктів підприємства — зокрема колишню аптеку на вул. Соборній у Кременчуці та низку приміщень у районах області — хотіли внести до списку на викуп без аукціону через механізм «невід’ємних поліпшень». Зробити це поспішали до 6 червня, доки не змінилося законодавство, проте депутати на сесії облради це рішення провалили.
Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»