За що ми платимо 22 гривні: чому новий тариф у транспорті Полтави викликає більше запитань, ніж відповідей
Відсьогодні, 25 серпня, полтавці їздять у громадському транспорті за новими цінами. Напередодні виконавчий комітет Полтавської міської ради затвердив суттєве підвищення вартості проїзду: тепер квиток в автобусі коштує 22 гривні, а в тролейбусі — 18 гривень (тоді як приватні перевізники вимагали всі 25). Водночас рішення передбачає пільгу для власників електронного квитка — проїзд за 20 грн із можливістю безкоштовної пересадки протягом 35 хвилин.
Проте за цими цифрами ховається низка запитань, на які міська влада та перевізники так і не дали відповідей перед тим, як перекласти фінансовий тягар на містян.
Де дизель, а де пропан-бутан?
Ключовий аргумент перевізників — нищівне здорожчання дизельного пального та збитковість. Але наскільки частка дизельних машин є вирішальною для всієї міської мережі? Експертні оцінки транспортного середовища свідчать, що співвідношення дизельних маршруток до газових становить орієнтовно 60/40 чи навіть 50/50.
Значна частина пасажирського автопарку Полтави — це малогабаритні «Рути», чимало з яких працюють на пропан-бутані. Якщо порівняти середні ціни на АЗС в Україні, то у грудні 2025 року (під час тарифу в 15 грн) скраплений газ коштував близько 34,50 грн/л, а в серпні 2026 року — орієнтовно 33,80–34,20 грн/л. Тобто вартість скрапленого газу за цей період практично не зросла, а в окремі місяці навіть незначно просідала. Чому ж тоді сукупне зростання витрат обчислюють виключно за дизельною складовою?
Чи здатна знижка у 2 гривні стимулювати е-квиток?
Різниця між готівковим тарифом (22 грн) та безготівковим розрахунком (20 грн) становить лише 2 гривні. Для порівняння: у Львові чи Івано-Франківську мотиваційний «крок» між готівкою та е-квитком сягає від 4 до 10 гривень, що дійсно змушує пасажирів відмовлятися від паперових грошей. Чи купуватиме та поповнюватиме полтавець картку заради символічної економії у дві гривні, яка до того ж створює незручності з рештою як для пасажирів, так і для водіїв?
Запитання без відповідей
- Де реальний облікований пасажиропотік? Економіка будь-якого тарифу базується на точному пасажиропотоці. У Полтаві ж повноцінного незалежного аудиту та замірних досліджень пасажиропотоків не проводилося роками. Адже точна кількість пасажирів відразу скоригувала б розрахунки приватних перевізників. Як можна розраховувати обґрунтованість 22 чи 25 гривень без верифікованих даних?
- Що отримає пасажир, крім нового цінника? Чи з’являться чіткі вечірні розклади руху після 20:00? Чи стане транспорт якіснішим, а малогабаритні зношені «Рути» поступляться місцем великим низькопідлоговим автобусам?
- Чому не залучають незалежну експертизу? Чому міська рада продовжує спиратися лише на розрахунки зацікавлених перевізників, замість того, щоб запросити профільних транспортних аудиторів чи фахівців з інших міст для комплексної оцінки мережі?
Поки що рішення виконкому видається не кроком до якісної реформи, а черговим перекладанням фінансового тягаря на містян без жодних гарантій покращення транспортної інфраструктури.
Історія питання
Нагадаємо, на початку серпня з’явилася інформація про суттєве підвищення тарифів у транспорті з 25 серпня. Приватні перевізники подали свої розрахунки, наполягаючи на тарифі у 25 грн. В останньому колективному листі до міської влади від 12 серпня вони окремо наголошували: увесь транспорт на дизельному пальному є критично збитковим і через це поступово зникає з маршрутів. Їхні аргументи прості: попередній тариф ухвалили ще 2022 року, і він давно не покриває актуальних витрат на паливно-мастильні матеріали, запчастини, газ та зарплати працівникам.
Згодом стало відомо, що засідання виконкому, заплановане на 19 серпня (де мали розглянути цей проєкт), перенесли. Офіційних пояснень міська влада не озвучувала, однак, за неофіційною інформацією, того дня просто не зібрався б кворум для ухвалення рішення. Зрештою, голосів вистачило на засіданні 24 серпня.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»