Наслідки нересту-2026 на Полтавщині: мільйонні збитки, браконьєрство та проблеми з межами заповідників
У Полтавській обласній військовій адміністрації підбили підсумки весняно-літньої нерестової заборони 2026 року. Під час апаратної наради під головуванням начальника ПОВА Віталія Дяківнича профільні відомства відзвітували про боротьбу з браконьєрством, екологічний стан водойм та стягнення збитків з порушників
Як повідомила тимчасово виконуюча обов'язки директора Департаменту екології та природних ресурсів ПОВА Ольга Петренко, під час нересту правоохоронні та екологічні служби проводили спільні рейди на території всієї області. Особлива увага приділялася об'єктам природно-заповідного фонду.
Головні цифри боротьби з браконьєрством
- НПП «Нижньосульський» - проведено 49 рейдів, виявлено 18 правопорушень. Вилучено 483 кг риби та 3 км браконьєрських сіток. Нарахована сума збитків — 3,77 млн грн.
- РЛП «Нижньоворсклянський» - складено 4 адмінпротоколи, вилучено 119 кг риби та 40 знарядь лову. Збитки — 444 тис. грн.
- РЛП «Кременчуцькі плавні»: проведено 25 патрулювань, вилучено 1 км сіток.
Полтавський рибоохоронний патруль за період кампанії загалом викрив 534 порушення та вилучив майже 800 кг водних біоресурсів. Стягнуто понад 42 тис. грн адміністративних штрафів.
Державна екологічна інспекція виявила понад 147 порушень, скерувала 6 матеріалів до поліції на загальну суму збитків 9,5 млн грн.
Крім того, екоінспекція зафіксувала забруднення річок Ворскла, Удай та Войниха трьома комунальними підприємствами. Розрахована шкода склала понад 1,1 млн грн, з яких 200 тисяч вже стягнуто до бюджету.
Чому з порушників стягують лише 1%?
Під час обговорення перший заступник начальника ПОВА Олег Мізік звернув увагу на суттєву диспропорцію між нарахованими збитками та реально стягнутими коштами.
“Судячи з вашої інформації, нараховано було близько 4 мільйонів гривень збитків. А відшкодовано десь трішки більше 1%”, — зазначив Олег Мізік, звернувшись до доповідачів.
Начальниця Полтавського рибоохоронного патруля Оксана Кулинич пояснила, що відсоток стягнення за звичайними адміністративними штрафами (за використання вудок чи спінінгів) є високим, однак відшкодування багатомільйонних збитків іде через суди.
Головна проблема полягає в тому, що екологічні служби обмежені у фінансуванні на сплату судового збору. Через це вони змушені діяти виключно через прокуратуру. Наразі 4 позови вже задоволено в повному обсязі, ще 5 справ розглядаються. Для порівняння: минулого року завдяки співпраці з прокуратурою вдалося стягнути близько 70% з 11 мільйонів гривень загальних збитків.
Юридична проблема — це відсутність меж заповідника
Керівник обласної прокуратури Євген Гладій порушив ще одну критичну проблему — відсутність чітко встановлених меж регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський».
Через те, що межі парку юридично не закріплені, сторона захисту браконьєрів використовує цей факт у судах. Це дозволяє порушникам оскаржувати розрахунки збитків та уникати відповідальності, оскільки важко довести, що вилов відбувався саме на заповідній території.
Керівництво ПОВА запевнило, що проблема вже вирішується: знайдено відповідний проект землеустрою щодо встановлення меж парку (засновником якого є Кобеляцька громада), і наразі вирішується питання джерел фінансування цих робіт.
Екологічний стан та інновації
Попри проблему браконьєрства, науковці фіксують успішний нерест у 2026 році. За словами Оксани Кулинич, гідрологічні умови були сприятливими, без різких перепадів температури води. Такі види, як щука, окунь, судак та карась, віднерестилися на 100%.
Також наголошено на цифровізації галузі: цьогоріч Полтавська область (разом із Київською та Дніпропетровською) увійшла до пілотного проекту впровадження системи «єРибальство», що має підвищити прозорість контролю за водними ресурсами.
Нагадаємо, у травні мешканець Градизької громади звинуватив екоінспекторів у фактичному браконьєрстві. На ці звинувачення ніхто з державних органів не відповів.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»