За останній тиждень стало відомо про загибель 25 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною

За інформацією Хорольської міської ради, 17 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі села Іванівське Бахмутського району Донецької області загинув Жила Владислав Миколайович — сержант, командир відділення роти спецпризначення 22-го окремого батальйону спецпризначення Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького.

Воїн народився 9 лютого 1994 року в селі Єрківці Хорольської громади. Проживав у селі Тарасівка. У 2009 році закінчив Тарасівську загальноосвітню школу, згодом — Міжрегіональний центр професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців у місті Хорол, де здобув спеціальність автослюсаря та водія всіх категорій. У 2012 році проходив строкову військову службу, пізніше брав участь у проведенні АТО на Донеччині. У цивільному житті працював автослюсарем у приватному автосервісі в місті Лубни, а з 2016 року — продавцем-консультантом у торгових мережах «Епіцентр» та «Ельдорадо» в місті Полтава. До лав Збройних Сил України був призваний 24 травня 2022 року. Виконував бойові завдання в зоні відчуження біля Чорнобильської АЕС, у Куп’янському районі Харківської області, на пункті пропуску «Гоптівка» та на Бахмутському напрямку. Був нагороджений нагрудним знаком «За службу та звитягу» й медаллю «Ветеран війни». У полеглого захисника залишилися батьки, сестра та племінниця.

За інформацією Кам'янопотоківської сільської ради, 14 травня 2024 року під час виконання обов’язків військової служби в районі селища Білогорівка Сіверськодонецького району Луганської області загинув Квасов Валерій Дмитрович.

Воїн народився 22 червня 1993 року. Проживав у селі Білецьківка Кам’янопотоківської громади Кременчуцького району.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 24 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі міста Торецьк Бахмутського району Донецької області загинув Ващенко Владислав Олегович — солдат, водій відділення протитанкових ракетних комплексів.

Воїн народився 25 червня 1976 року в місті Донецьк. Проживав у місті Кременчук. Навчався у Кременчуцькому ліцеї № 17 та Кременчуцькому інституті економіки та нових технологій. У цивільному житті був приватним підприємцем. У полеглого захисника залишилися батьки, дружина та три доньки.

За інформацією Гребінківської міської ради, 30 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Катеринівка Покровського району Донецької області загинув Ващук Ігор Михайлович — солдат, бойовий медик десантно-штурмового батальйону.

Воїн народився 11 березня 1983 року в селі Лемеші Баришівського району Київської області. У 1991 році переїхав до села Відрадне Гребінківського району. Навчався у Гребінківській ЗОШ № 1, згодом у професійно-технічному училищі в селі Яреськи, де здобув спеціальність робітника фермерського господарства. У цивільному житті працював у фермерському господарстві «Нове-2» у селищі Лазірки. До лав Збройних Сил України був призваний 1 липня 2024 року. У полеглого захисника залишилися мама, сестри, дружина, донька та син.

За інформацією Решетилівської міської ради, 23 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі міста Селидове Покровського району Донецької області загинув Мелеш Іван Юрійович — солдат, майстер відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем.

Воїн народився 13 серпня 1976 року в селі Тарасівка Тячівського району Закарпатської області. Закінчив середню школу в селі Лучки та Решетилівський аграрний ліцей імені І. Г. Боровенського, де здобув фах механіка. Працював у колгоспі імені Горького, згодом у Решетилівці у сфері будівництва та ремонтних робіт. До лав Збройних Сил України був мобілізований 24 січня 2024 року.

За інформацією Козельщинської селищної ради, 27 жовтня 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Желанне Друге Покровського району Донецької області загинув Кісін Олександр Миколайович — солдат, водій мінометного взводу 3-го єгерського батальйону 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри.

Воїн народився 14 грудня 1971 року в селі Пригарівка Козельщинського району Полтавської області. Навчався у місцевій школі, згодом закінчив середнє професійно-технічне училище у місті Кременчук, де здобув професію водія. У цивільному житті працював трактористом у колгоспі, а пізніше протягом 17 років — кінологом у Кременчуцькій виправній колонії № 69. До лав Збройних Сил України був призваний під час мобілізації у 2024 році. У полеглого захисника залишилися батько та сестра.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 4 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Новоолексіївка Покровського району Донецької області загинув Бубир Михайло Сергійович — солдат, стрілець стрілецької роти 1-го Кодацького полку Національної гвардії України.

Воїн народився 29 серпня 1998 року в місті Кременчук. Навчався у гімназії № 3 та Кременчуцькій гуманітарно-технологічній академії, де у 2018 році здобув спеціальність у галузі фізичного виховання. У цивільному житті працював на «Укрзалізниці». Після строкової військової служби продовжив захищати Україну, з 2024 року виконував бойові завдання на Донеччині. У полеглого захисника залишилися батьки та дядько.

За інформацією Карлівської міської ради, 16 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Сторожеве Волноваського району Донецької області загинув Пузак Сергій Анатолійович — солдат, кулеметник стрілецької роти.

Воїн народився 30 грудня 1985 року. Проживав у селі Мар’янівка Мартинівської громади.

За інформацією Гребінківської міської ради, 4 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Косиця Суджанського району Курської області РФ загинув Садовниченко Віталій Євгенович — солдат, навідник десантно-штурмового батальйону.

Воїн народився 18 січня 1999 року в місті Гребінка. Навчався у Майорщинській спеціальній школі Полтавської обласної ради, згодом закінчив Кременчуцьке професійно-технічне училище, де здобув спеціальність механіка. У 2020 році був призваний на строкову військову службу, а невдовзі підписав контракт із Збройними Силами України. У полеглого захисника залишився батько.

За інформацією Білицької селищної ради, 27 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в Курській області РФ загинув Любивий Олександр Олександрович — солдат, гранатометник штурмового відділення.

Воїн народився 10 січня 1986 року. Проживав у селі Чорбівка Білицької громади.

За інформацією Великосорочинської сільської ради, 6 липня 2025 року помер старший сержант Шкуропацький Юрій Григорович.

Воїн народився 11 липня 1972 року в селі Великі Сорочинці Полтавської області. Навчався у загальноосвітній школі в місті Київ, після чого у 1991 році закінчив середнє професійно-технічне училище № 43 із відзнакою, здобувши професію монтажника радіоелектронної апаратури. У 1990-1992 роках проходив строкову військову службу, обіймав посаду командира відділення. У цивільному житті був приватним підприємцем. 

У 2014 році був учасником Революції Гідності. З 23 квітня 2015 року по 7 квітня 2016 року брав участь в АТО на території Донецької області. З перших днів повномасштабного вторгнення 2022 року захищав урядовий квартал Києва, з 16 серпня 2022 року брав участь в обороні Донеччини. У вересні того ж року отримав тяжкі поранення й наступні три роки боровся за життя. У полеглого захисника залишилися син та дві доньки.

За інформацією Лубенської міської ради, 25 березня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі міста Костянтинівка Краматорського району Донецької області загинув Куч Станіслав Іванович — солдат, оператор безпілотних літальних апаратів розвідувального батальйону.

Воїн народився 18 жовтня 1983 року в селі Піски Лубенської громади. Закінчив ЗОШ в рідному селі та професійно-технічне училище № 12 у місті Лубни, де здобув професію маляра-штукатура. Після проходження строкової військової служби працював на ПП «Лубнимаш», ПрАТ «Харківпродмаш» та на будівництві в місті Київ. Із 2025 року став до лав Збройних Сил України. У полеглого захисника залишилися батьки, сестра, дружина та діти.

За інформацією Полтавської міської ради, 15 травня 2026 року під час виконання бойового завдання в Дніпропетровській області загинув Кошовий Олексій Васильович — старший солдат, стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового відділення.

Воїн народився 4 вересня 1982 року. Проживав у селі Сухоносівка Машівського району. У 1998 році закінчив місцеву загальноосвітню школу, а у 2001 році — Карлівське професійно-технічне училище № 50. До лав Збройних Сил України був призваний 14 жовтня 2025 року.

За інформацією ГУНП в Полтавській області та Кременчуцької міської ради, 24 травня 2026 року під час виконання бойового завдання на сході України загинув Гундер Дмитро Русланович — капрал Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють».

Воїн народився 10 квітня 1998 року в місті Кременчук. Закінчив Кременчуцьку гімназію № 22 та Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету. У квітні 2025 року долучився до лав Об’єднаної штурмової бригади «Лють», служив у батальйоні спеціальних операцій «Еней», а з 1 січня 2026 року продовжив службу у штурмовому полку «Сафарі». За мужність був нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест» та медаллю «За оборону України». У полеглого захисника залишилися мати, дружина та двомісячний син.

За інформацією Полтавської міської ради, 3 червня 2026 року внаслідок ураження FPV-дроном поблизу міста Костянтинівка Краматорського району Донецької області загинув Підгірний Юрій Олександрович — сержант, помічник командира взводу матеріального забезпечення танкового батальйону.

Воїн народився 12 квітня 2000 року в селі Судіївка Полтавського району. З 2007 по 2016 рік навчався у місцевій школі, після чого закінчив електрорадіотехнічний ліцей у місті Полтава за спеціальністю «електротехнік». З 2019 року працював за спеціальністю у ДП «Полтаванафтогазгеологія». У 2021 році добровільно підписав контракт із Збройними Силами України. У 2022 році зазнав важкого поранення, після лікування повернувся до служби. У полеглого захисника залишилися батьки, троє братів та сестра.

За інформацією Полтавської міської ради, 9 червня 2026 року внаслідок авіаудару в Запорізькій області загинув Власенко Володимир Юрійович — солдат, стрілець штурмового спеціалізованого відділення.

Воїн народився 5 грудня 1974 року. Проживав у місті Полтава. У 1990 році закінчив загальноосвітню школу № 23, згодом здобув професію в Полтавському професійно-технічному училищі № 9. До лав Збройних Сил України був призваний 13 листопада 2025 року.

За інформацією Полтавської міської ради, 19 червня 2026 року під час виконання службових обов’язків у Дніпропетровській області помер Бурлаєнко Валерій Вікторович — старший лейтенант медичної служби, ординатор лікувального відділення медичної роти.

Воїн народився 4 липня 1968 року в селі Ковалівка Полтавського району. У 1985 році закінчив Ковалівську середню загальноосвітню школу, а у 1995 році — Полтавську медичну стоматологічну академію за спеціальністю «Патологічна анатомія і наркологія». У цивільному житті працював лікарем. До лав Збройних Сил України був призваний 12 лютого 2022 року. У полеглого захисника залишилися дружина та двоє дітей.

За інформацією Полтавської міської ради, 19 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в Донецькій області загинув Трохименко Артем Володимирович — солдат, оператор безпілотних літальних апаратів.

Воїн народився 30 жовтня 1994 року в місті Полтава. Навчався у загальноосвітній школі № 11, згодом — у Полтавському професійно-технічному училищі № 23, де здобув спеціальність зварювальника. У цивільному житті працював за фахом. З дитинства захоплювався спортом і грав у футбол. До лав Збройних Сил України був призваний у серпні 2024 року.

За інформацією Семенівської селищної ради, 21 червня 2026 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Уди Богодухівського району Харківської області загинув Петраченко Микола Володимирович.

Воїн народився 8 липня 1999 року. Проживав у селі Герасимівка Семенівської громади. Навчався в Устимівській ЗОШ, згодом — у професійно-технічному училищі № 26 міста Кременчук. У цивільному житті працював у компанії «Астарта-Київ» у місті Глобине. До лав Збройних Сил України був мобілізований у серпні 2024 року. У полеглого захисника залишилися батьки, дружина та двоє синів.

За інформацією Градизької селищної ради, 25 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі села Сергіївка Покровського району Донецької області загинув Гросул Петро В’ячеславович — військовослужбовець 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри.

Воїн народився 15 жовтня 1995 року в селі Кирияківка Глобинської громади. Навчався в Опришківській загальноосвітній школі, згодом — у Вищому професійному училищі № 17 у місті Кременчук. У цивільному житті працював автослюсарем у місті Дніпро, займався сільським господарством та був патронатним вихователем. До лав Збройних Сил України був мобілізований 6 січня 2026 року. 22 квітня 2026 року був нагороджений нагрудним знаком «9 армійський корпус». У полеглого захисника залишилися батьки, сестра та донька.

За інформацією Миргородської міської ради, 26 червня 2026 року внаслідок атаки ворожого безпілотника в районі села Болдирівка Куп’янського району Харківської області загинув Ярмоленко Євгеній Володимирович — молодший сержант, сапер інженерних військ.

Воїн народився 16 січня 1969 року в місті Миргород Полтавської області. Навчався у Миргородській спеціалізованій ЗОШ № 5 та музичній школі. Вирізнявся допитливістю, широкою ерудицією та феноменальною пам’яттю, мав абсолютний музичний слух, грав на фортепіано й гітарі. Захоплювався історією, картографією, інформаційними технологіями та аграрною справою. Згодом закінчив Київський державний інститут культури. У цивільному житті працював у відділі культури міста Миргорода, мав досвід роботи за кордоном, працював у будівельній сфері та займався благоустроєм території в готельно-ресторанному комплексі, де його цінували за неабияку працьовитість і майстерність. Був нагороджений грамотою бригадного генерала за зразкове виконання військового обов’язку, високу професійну майстерність, самовідданість, мужність і відвагу. У полеглого захисника залишилися батьки, молодша сестра, дружина та дві доньки.

За інформацією Білоцерківської сільської ради, 29 червня 2026 року в місті Київ внаслідок тяжкої хвороби помер Корнієнко Віктор Дмитрович — командир відділення управління зенітно-ракетної бригади.

Воїн народився 22 лютого 1970 року. Проживав у селі Мостовівщина Білоцерківської громади Полтавської області. У цивільному житті працював в органах місцевого самоврядування, обирався головою Корнієнківської та Рокитнянської сільрад. Колеги пам’ятають його чуйним, щирим, надзвичайно енергійним, справедливим керівником, надійним товаришем, добрим господарем.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 30 червня 2026 року помер військовослужбовець Баличев Володимир Акимович.

Воїн народився 15 липня 1972 року. Проживав у місті Кременчук Полтавської області. Навчався у Кременчуцькій гімназії № 18.

За інформацією Нехворощанської сільської ради, 30 червня 2026 року захищаючи небо від ворожих безпілотників в районі села Старицьківка Коломацької громади Полтавського району загинув Деряга Михайло Васильович — молодший сержант, старший повітряний стрілець вертолітної ланки вертолітної ескадрильї.

Воїн народився 3 лютого 1989 року в селі Андріївка Нехворощанської громади. Навчався у Соколовобалківській середній школі, після чого закінчив Полтавський професійний ліцей, де здобув спеціальність електромонтера. Строкову військову службу проходив у 95-й окремій аеромобільній бригаді. У цивільному житті працював у поліції та на залізниці в місті Донецьк, згодом — на заводі «Азовсталь» у місті Маріуполь. Після початку повномасштабного вторгнення переїхав до села Соколова Балка, де долучився до місцевого добровольчого формування територіальної громади, а пізніше працював механіком у Полтавській газонафтовій компанії. 26 вересня 2023 року добровільно підписав контракт із Збройними Силами України. У полеглого захисника залишилися брат, дружина та син.

За інформацією Кам'янопотоківської сільської ради, повідомленою 2 липня 2026 року, під час виконання обов’язків військової служби загинув Гамлявий Олексій Миколайович.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

«Полтавщина»