Як постують полтавці

Ален:

— Пост не соблюдаю. Я спортсмен, в принципе, мне калории нужны. Ем обычно сало, мясо. С хлебом. Белок и углеводы, конечно, нужны. Фрукты люблю. Когда начинался пост, пытался есть только рыбу. Но 40 дней поста... Это тяжело вынести. Его пожилые люди соблюдают, думаю. А из таких молодых людей, как я, думаю, единицы придерживаются.

-

Світлана:

— Посту дотримуюся. Серйозно. Але не жорсткий піст в мене, вживаю олію і рибу. Дитину народила, то не дотримувалася. А зараз школа... Навчила, мабуть, мене бабуся. Вона теж дотримується посту. Як кажуть, у цей час варто не м’яса не їсти, а один одного. Що стосується посту, то кожна людина вирішує, як їй зручно. Якщо вона не може фізично витримати його — навіщо вдавати щось? Краще, можливо, обмежити себе якось духовно. Просто ми повинні у душі терпіння мати.

-

Ірина:

— Нет вообще-то. Никогда не думала об этом. Но да, для здоровья это полезно. Людей, которые постятся, поддерживаю.

-

Григорій:

— Бывает по-разному, стараемся поститься. Меньше мяса есть, яичек. Получается. В основном нажимаем на зелень, овощи, из консервации — огурчики, помидорчики, томат. Любимое блюдо в пост — каша пшеничная, заправленная поджарочкой на лучке и с морковкой. И внучку десятилетнюю приучаем.

-

Володимир:

— Не дотримуюся посту. Хоча, думаю, це корисно: очищується організм від різних шлаків. Ну, духовно також потрібно очищатися. Не виражатися нецензурно, наприклад.

-

Женя:

— Я — нет, а мама — да. Но у нее это, скорее, как диета, она сама так говорит. Мясо не ест, а больше салатики.

-

Августіна:

— Не придерживаюсь. Людям в моем возрасте это вредно.

-

На відміну від давніх християн, які дотримувалися посту із особливою строгістю, наші сучасники, як бачимо, ставляться до нього скоріше як до дієти, ніж до серйозного фізичного та духовного очищення. Тому, мабуть, головне під час Великого посту — не дратуватися через життєві негаразди та, справді, «не їсти один одного».

Анна ШУМОВА, Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»