Нові вимоги Мінрозвитку щодо контролю цін можуть зупинити ремонти укриттів та лікарень
Наказ Мінрозвитку №591 може заморозити сотні проєктів у громадах та перетворити розвиток територій на заручника бюрократії. Документ, покликаний посилити контроль за використанням бюджетних коштів, у нинішньому вигляді ризикує створити серйозні проблеми для органів місцевого самоврядування.
Ніхто не заперечує необхідності прозорості та контролю за цінами. Корупція, завищення кошторисів та неефективне використання бюджетних коштів є неприпустимими за будь-яких обставин. А під час війни, коли кожна гривня має особливу ціну, вимоги до відповідальності повинні бути ще вищими.
Але є й інша сторона. Нові вимоги покладають на органи місцевого самоврядування величезний обсяг додаткової роботи. Відтепер необхідно проводити глибокий аналіз ринку, збирати цінові пропозиції, оформлювати окремі звіти, обґрунтовувати відсутність конкуренції та нести персональну відповідальність за кожну позицію в кошторисі.
Для великих міст із потужними департаментами це складно, але можливо. Для невеликих громад, де одна людина нерідко поєднує функції закупівельника, проєктного менеджера та відповідального за звітність, такі вимоги можуть стати непосильними.
У результаті під загрозою можуть опинитися ремонти шкіл, дитячих садків, лікарень, укриттів, спортивних об’єктів, систем водопостачання та іншої критично важливої інфраструктури. Не тому, що на місцях не хочуть працювати, а тому, що люди боятимуться зробити крок, який згодом може бути трактований як порушення.
Особливе занепокоєння викликає те, що ці норми можуть створити підстави для масових претензій до посадових осіб місцевого самоврядування. Люди, які сьогодні в умовах війни забезпечують життєдіяльність громад та реалізовують проєкти розвитку, ризикують отримати кримінальні провадження не через корупцію, а через надмірно складні та неоднозначні процедури.
Моя позиція проста: наказ №591 потребує перегляду та доопрацювання. Контроль має бути ефективним, але водночас реалістичним і таким, що не паралізує роботу на місцях.
Потрібні чіткі роз’яснення, перехідний період, спрощені механізми для невеликих громад та запобіжники від безпідставного переслідування посадових осіб.
Бо розвиток територій не можна зупиняти через бюрократію. А люди, які будують школи, ремонтують лікарні, відновлюють водогони та облаштовують укриття, мають думати про результат, а не про те, як не стати фігурантами чергового кримінального провадження.
Боротьба зі зловживаннями не повинна перетворюватися на боротьбу з розвитком громад.
Олександр БІЛЕНЬКИЙ, голова Полтавської обласної ради