У Полтаві перезапустили міський геопортал: що на ньому можна знайти корисного?

Це рішення закріплене офіційно: на 79-й сесії міської ради восьмого скликання у квітні 2026 року депутати затвердили нове «Положення про геоінформаційну систему». Цей документ не лише легалізує роботу порталу, а й створює правову основу для його перетворення на управлінську систему (УГІС) з широкими аналітичними можливостями.

Шлях геопорталу розпочався ще у 2021 році. Тоді за підтримки німецької урядової компанії GIZ було створено цифрову топографічну основу та ортофотоплани міста. Проте повномасштабне вторгнення у 2022 році змусило владу закрити публічний доступ до просторових даних. Нинішнє відкриття — це результат співпраці міськради з Антикорупційною ініціативою ЄС (EUACI) у межах проєкту «Міста доброчесності», що підкреслює прагнення громади до прозорості навіть у складних умовах.

Нове Положення чітко визначає ГІС як інструмент для прийняття управлінських рішень та взаємодії між комунальними підприємствами й управліннями.

Що реально бачать мешканці на карті?

Незважаючи на статус «публічної частини», наповнення порталу зараз є вибірковим:

• Карта тимчасових споруд (МАФів): тут можна знайти інформацію про замовника паспорта прив’язки та строк його дії. Проте є суттєвий нюанс: система фіксує лише того, хто первинно отримував документи, і не відображає зміну фактичного власника МАФу та площу ділянки. Також актуальність даних викликає питання.

• Будівельна активність: доступні шари з будівельними паспортами та містобудівними умовами й обмеженнями (МУО). Це дозволяє активістам та сусідам забудови бачити, хто і що саме планує зводити на конкретній ділянці.

• Соціальний аспект: на порталі з’явився шар з моніторингом інклюзивності та поділу об’єктів на бар’єрні, безбар’єрні та частково бар’єрні.

• Межі та зони: можна переглянути межі старостатів, охоронні зони об’єктів культурної спадщини та нюанси інженерно-будівельної оцінки території (рельєф, ризики підтоплення).

Технічні та логічні бар’єри

Попри офіційні звіти про відкритість, портал має низку суттєвих недоліків:

1. «Сліпі плями» воєнного стану. Через обмеження безпеки на порталі досі немає основного креслення Генерального плану та детальної топографічної основи — того самого дорогого продукту, заради якого систему запускали у 2021 році.
2. Проблеми з кадастром. Оскільки державний земельний кадастр України залишається частково закритим, дані про ділянки на міському порталі не завжди відповідають поточному стану справ.
3. Технічні баги. Користувачі помічають нестабільну роботу шарів «червоних ліній» та «безбар’єрності» — вони періодично зникають при великому збільшенні (зумі) карти.
4. Логічні розриви. Найбільш абсурдним є відсутність прямих посилань з контурів детальних планів території (ДПТ) на самі документи. Текстові частини та схеми ДПТ зберігаються на окремому ресурсі «Відкриті дані Полтави» або на національному порталі data.gov.ua, але мешканець не може перейти до них безпосередньо з карти.

Затверджений план розвитку передбачає трансформацію системи в УГІС. Це означає інтеграцію тематичних реєстрів — від адресного плану до обліку об’єктів комунальної власності та інженерних мереж. Це дозволить місту проводити глибокий просторовий аналіз та прогнозувати розвиток інфраструктури.

Повторне відкриття геопорталу — важливий крок до відновлення прозорості Полтави. Проте зараз система нагадує цифровий каркас, який ще належить наповнити актуальним змістом. Ефективність порталу залежатиме від того, чи зможе влада усунути технічні баги та забезпечити реальний зв’язок між картою та юридичними документами, зробивши систему зручним інструментом контролю, а не просто декларативним ресурсом.

Іван ШЕВЧЕНКО, «Полтавщина»