Сесія облради: природоохоронні кошти як наріжний камінь

Кожна громада вважає, що її екологічні проблеми треба вирішувати у першу чергу. Тому надсилає до обласної влади свої пропозиції і кошторис до них. За словами голови облради Івана Момота, вартість всіх отриманих проектів — понад 100 мільйонів гривень. А у фонді охорони навколишнього природного середовища — лише 22 мільйони 431 тисяча «живих» гривень плюс 5 резервних мільйонів.

Причому, за словами присутнього на сесії губернатора Олександра Удовіченка, більше такої великої кількості екологічних коштів депутатам не бачити. Адже віднедавна змінився принцип наповнення обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Нагадаємо, наповнюється він за рахунок підприємств, які працюють в області. Раніше суми їхніх екологічних відрахувань розподілялися таким чином: 50% — до обласного бюджету, 25% — до місцевого, 25% — до державного бюджету. Тепер органи місцевого самоврядування отримуватимуть 50%, а держава і область — по 25%.

Гроші на каналізацію та річки

Отже, із розподілених 22,4 мільйонів більше половини пішло на заходи з охорони і раціонального використання водних ресурсів. Так, Гадяцькому обласному туберкульозному санаторію на будівництво біологічних очисних споруд виділили понад 3 мільйони. Згадали про відомий своїми численними аваріями із поганим запахом каналізаційний колектор у Полтаві. На реконструкцію та аварійно-відновлювальні роботи цього об’єкта по вул. Пушкарівській 26 та вул. Енгельса 27 надійде майже 2 мільйони.

Олег Овчарь

Також на очисні і каналізаційні споруди отримали кошти Козельщина, Чорнухи, Пирятин, Карлівка, Оржиця, Хорол, Миргород та окремі соціальні установи області. Крім того, профінансували розчистку окремих ділянок річок Вільхова Говтва, Удай, Котельва, Псел, Сула.

Довго обговорювали фінансування споруд для скиду неочищеної дощової води центральної частини міста Кременчука у Дніпродзержинське водосховище. За словами депутата Олега Овчаря (ВО «Батьківщина»), під час злив частина центрального ринку міста та транспорту «плавають». Щоб вирішити проблему, кременчужанам дали 1,2 мільйони.

Гроші на утилізацію відходів

Серед заходів з охорони, раціонального використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів, безперечно, на першому місці — ліквідація 750 тонн некондиційних пестицидів в області, які знаходяться під відкритим небом та отруюють ґрунти. Коли унікальній установці для їхнього знищення видадуть, нарешті ліцензію — поки що невідомо. Але 4 мільйони Управлінню з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ОДА все-таки виділили. Більше частина з них піде на вивіз отрутохімікатів за кордони області, інше — на обслуговування установки.

Також Хорол, Лохвиця та Карлівка отримали фінансування (загалом 257 тисяч) на утилізацію твердих побутових відходів.

Гроші на заповідники, землі та науку

Суми на інші природоохоронні напрямки такі:

• заходи із збереження природно-заповідного фонду — 883 тисячі,
• заходи з охорони і раціонального використання земель (для потреб лісгоспів) — 1200 тисячі,
• інша діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища, в тому числі проведення наукових досліджень, заходів з екологічної освіти та пропаганди — 254,965 тисяч.

Одному дала, а іншому — не дала

Якщо весь перелік природоохоронних заходів у 2011 році депутати приймали в цілому, то за кожну додаткову пропозицію голосували окремо. Так, екологічна комісія пропонувала виділити із тих 5 резервних мільйонів 190 тисяч на будівництво очисних споруд у Карлівці, 275 тисяч для укріплення берегу Псла в районі однойменного санаторію, 500 тисяч для будівництва полігону твердих побутових відходів у Шишацькому районі. Оскільки кременчужанам для остаточного вирішення вже згаданої «дощової проблеми» 1,2 мільйони виявилося замало, вони просили ще півмільйона. З усіх перелічених об’єктів резервні кошти отримало тільки місто на Дніпрі.

Іван Коваль

— Якщо із Кременчуком я ще можу погодитися (хоча «за» це рішення вони ледве набрали голосів), то в інших випадках нелогічно починати проект і кидати його на півдорозі, як от у Шишаках. І зовсім не виділяти кошти таким районам як Машівський, Чутівський та інші — несправедливо, адже й там проблем екологічних вистачає, — розказав «Полтавщині» депутат-мажоритарник по Карлівському району (СПУ), член постійної депутатської комісії обласної ради з питань екології та природокористування Іван Коваль.

А от якби депутат змінив політичну орієнтацію — зміг би серед іншого «вибити» кошти для свого округу, для того ж порятунку річки Орчик у Карлівці від нечистот, говорить він.

Анатолій Шкарбан

Із ним погоджується депутат-мажоритарник від Кобеляцького району (ВО «Батьківщина») Анатолій Шкарбан. У минулому скликанні облради саме він очолював постійну комісію із питань екології та раціонального природокористування. Наразі він працює в інший, але ділиться досвідом.

— Чиновників цікавить освоєння коштів, а не екологічні проблеми регіону. Приміром, ми зробили експеримент: кілька років будували в Зачепилівці Новосанжарського району полігон для твердих побутових відходів. У жовтні 2009 року, витративши на нього до 2 мільйонів обласних гривень, урочисто відкрили. Але й до цього часу полігон не експлуатується, — сказав Анатолій Шкарбан.

Натомість очільники облради з опозиціонерами не погоджуються. Фінансуються лише ті об’єкти, які супроводжують повним комплектом документів. До того ж пріоритети міняються, гроші йдуть туди, де тонко — щоб не порвалося. Це ж екологія, політика тут ні до чого...

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»