«Це якийсь театр абсурду»: мешканці зруйнованого будинку на Баленка вже рік вимагають від влади ремонту
Учергове мешканці напівзруйнованого будинку на Баленка звернулися до депутатів із проханням зробити бодай щось. Всі ці 11 місяців, після влучання ворожої ракети, на думку мешканців, «кипучі ледарі з міськради» лише імітували роботу і «змушували» пенсіонерів створити ОСББ. Натомість в управлінні капітального будівництва відповіли, що жоден полтавський забудовник не хоче братися за демонтаж і відновлення зруйнованого будинку
Вчора відбулася позачергова 75-та сесія Полтавської міської ради 8-го скликання. Під час виступів громадян до в.о. міського голови Катерини Ямщикової звернулися мешканці зруйнованого будинку на вулиці Баленка, 7. Минуло 11 місяців, але відновлення так і не розпочалося. Ба більше — провалився тендер на демонтаж першого під’їзду та укріплення будівлі.
Екссуддя Шевченківського районного суду Ганна Андрієнко, яка мешкає у цьому будинку, розповіла:
— 1 лютого 2025 року сталася трагедія. Пряме влучання ракети забрало життя 14 мешканців житлового будинку по вулиці Баленка, 7 та зруйнувало конструкцію будівлі. Внаслідок цього частина будинку стала непридатною для життя. У перші дні трагедії міська влада відгукнулася, проявила турботу та організувала допомогу, за що мешканці вдячні.
Але минув місяць і про будинок-примару влада забула. Всю діяльність міської ради стосовно реконструкції за ці 11 місяців можна охарактеризувати як «кипучі ледарі». Зовні пані Катерина дає якісь доручення, приїздить до будинку з іноземцями, щось ходить, бродить, але справи не рухаються. Даються доручення Медведєву, Чередниченку, потім Панасенку — ті перекидають відповідальність один на одного, ситуацією в повній мірі не володіють, ще й гризуться на комісіях, на кого ж повісити цей тягар. Пан Вадим Ямщиков, як депутат, робить вигляд, що щось відбувається.
80% мешканців будинку — це люди віком 75-80 років, яких міська влада схиляла до створення ОСББ. Мовляв, вони якимось дивним чином самі повинні відремонтувати будинок за рахунок кредитів, які жоден банк не давав. Не було представлено жодного документа про те, чи можливо взагалі отримати такий кредит, які умови повернення грошей та яка роль міськвиконкому у цій тристоронній угоді.
Коли владі не вдалося покласти відповідальність на плечі пенсіонерів, знову завітали гості із «Затишного будинку». Було витрачено майже годину часу депутатів і мешканців на монотонну інформацію про їхню роботу, щоб зрештою з’ясувати: з будинками аварійного стану 3-4 ступеня вони не працюють. А чи не могли відповідальні особи міськвиконкому, які комунікують із «Затишним будинком», попередньо проговорити це питання? Це ще раз показало, що деякі посадовці не є професіоналами.
Нарешті дійшли до тендеру. Дякуємо пану Диканю, він раніше не брав участі в цьому «шоу». Це був його дебют, і він подав слушну пропозицію: провести тендер і почати з протиаварійних робіт, а далі поступово рухатися. Але пропозицію Євгена Диканя спотворило УКБ, яке оголосило тендер із неприйнятними умовами: відстрочка оплати до 90 днів. Всі знають: де 90, там і 150. Тобто УКБ запропонувало підряднику вкласти власні кошти в матеріали, зарплати та податки. Хто з малих чи середніх підрядників на таке погодиться? Владі можна відтерміновувати виплати, а підрядникам за невиплату зарплати загрожують величезні штрафи.
Ми вимагаємо від влади та депутатів, по-перше, проголосувати за бюджет і закласти кошти на відновлення будинку. І не 6 мільйонів, а суму із запасом, бо проєкт робився пів року тому. В державі інфляція, мінімальна зарплата зростає, тому кошторис точно доведеться коригувати в бік збільшення.
По-друге, оголосити тендер у короткий термін із нормальними умовами та авансовими платежами. Треба зацікавити людей, бо в борг ніхто працювати не буде.
Особистий контроль з боку Катерини Ямщикової. Просимо знайти спільну мову з майбутніми підрядниками. Такий об’єкт під силу «Полтавтрансбуду» чи пану Іващенку — великим забудовникам із трудовими ресурсами. Казати, що ви не можете на них впливати, не потрібно. Це великі забудовники, які вирішують свої питання. Тільки від вас залежить, чи будуть їхні питання вирішені позитивно.
Ви позиціонуєте себе як успішний керівник міста — так зробіть хоч щось корисне для людей. Якщо не можете зробити елементарного, то дайте це крісло «господарнику», який зможе. Мешканці будинку не втрачають надії, що міська рада нарешті повернеться обличчям до народу.
Катерина Ямщикова відповіла, що добре обізнана з проблематикою. За її словами, першочерговим завданням було забезпечити житлом людей, які його втратили, а тепер постала потреба у протиаварійних роботах. Вона зазначила, що місто шукає фінансування, а процедура демонтажу є складною.
Керівник управління капітального будівництва Максим Медведєв заявив, що тендерна документація складена вірно:
— Передплата підрядникам заборонена, оплата здійснюється згідно з актами виконаних робіт. Відтермінування 90 днів було вказане тому, що на 2025 рік фінансування не було закладене — гроші планували на 2026-й. За наявності коштів завершення робіт планували на травень 2026 року, а 6 млн грн у бюджеті наступного року мають забезпечити старт. Проблема також у тому, що для демонтажу плит потрібні спеціальні колісні крани та професійні альпіністи, а кваліфікованих робітників не вистачає.
Ганна Андрієвська:
— Ви ж розумієте, що рік нічого не робиться? Якщо не почати, будинок скоро розвалиться. Ви обіцяєте, що знайдете підрядників? Ви з ними комунікуєте?
Максим Медведєв:
— Ми шукаємо. «Трансбуд» не готовий, у них немає техніки. Іващенко також не готовий братися за цей вид робіт.
Катерина Ямщикова додала, що спілкувалася з представниками щодо спецтехніки та донорами, які підтримують прифронтові території.
Мешканець будинку Юрій Політаєв висловився також різко:
— Минуло вже 11 місяців. Куди ви нас тільки не штовхали, аби нічого не робити. Особливо ви, пані Катерино. Я до вас на прийом записаний ще з початку літа. Щоразу в секретаріаті відповідають: «Коли пані Катерина зможе вас прийняти, вам повідомлять». Досі ніхто не повідомив. Що це за робота?
Ваші служби не хочуть працювати. То відправляють нас в ОСББ для залучення грошей донорів, хоча керівник одного з фондів чітко відповів, що на такі роботи вони грошей не виділяють. Лише після ініціативи депутата Диканя оголосили тендер. Але що це за тендер? Виявилося, фінансування не закладено. У проєктно-кошторисній документації сума 15 млн грн, а на тендер вийшли з 6 мільйонами. Можливо, перший етап — демонтаж — місто виконає, а що далі?
Щодо ОСББ, ми бачимо з трансляцій, як ви «оплачуєте» обіцяні кошти іншим об’єднанням — або частково, або взагалі ніяк. Ви хочете і нас у цю кашу додати? Ви особисто обіцяли перед телекамерами біля нашого будинку, що все вирішиться в найкоротші терміни. В обстеженні сказано: «невідкладно приступити до виконання робіт». По-вашому, «невідкладно» — це скільки місяців?
Слова про те, що будівельників немає, від депутата-забудовника звучать як плювок. А коли ми дізналися, що тендер ведеться без фінансування — то це якийсь театр абсурду.
Катерина Ямщикова відповіла на це, що ОСББ — це «єдиний цивілізований шлях» для доступу до міжнародних програм та фонду «єВідновлення». Вона підкреслила, що донори відмовилися фінансувати демонтаж, тому місто замовило його окремо за 6 млн грн.
Нагадаємо, що мешканці сусідніх будинків № 5 та № 7а, які постраждали від удару, також обурені зволіканням керівництва Полтави щодо ремонту. У їх випадку досі невідомо: скільки потрібно коштів на відновлювальні роботи.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»