Лише 50% дев’ятикласників Полтави йдуть у 10 клас — місто планує скоротити кількість ліцеїв

У Полтаві триває обговорення оптимізації мережі закладів середньої освіти. Міська влада планує скоротити кількість ліцеїв з 17 до 8 через зменшення кількості старшокласників. Зокрема, розглядається можливе пониження статусу ліцею №6 до рівня гімназії. Проти такого кроку категорично виступають батьки учнів.

Ситуацію обговорили 16 грудня на засіданні гуманітарної депутатської комісії, на яку прийшли занепокоєні батьки дев’ятикласників ліцею №6. Вони заявили, що досі не отримували офіційної інформації про можливе скорочення старшої школи — всі чутки ширилися лише неформально. Батьки обурені тим, що дізнаються про такі плани вже посеред навчального року, коли їхні діти готуються переходити до 10-го класу:

«Ми на комісії дізнаємося, що ліцей №6 хочуть перетворити на гімназію, і це — посеред навчального року. Всі планували закінчити тут 11-й клас і надалі навчатися саме в цьому закладі», — обурюється одна з матерів учня ліцею №6.

Вона підкреслює, що ліцей №6 чотири роки тому отримав статус ліцею і батьки розраховували, що школа збереже цей статус. До того 6-й ліцей входить у п’ятірку найкращих закладів Полтави за результатами тестування НМТ. Такий вагомий успіх підтверджує статус ліцею №6, як одного з найсильніших.

Батьки поцікавилися, скільки полтавських дев’ятикласників після випуску продовжують навчання в 10-11 класах і чи вистачить усім місць у майбутніх восьми ліцеях. У Полтаві нараховується 48 шкіл, кожна з яких щороку випускає приблизно по 50 дев’ятикласників — потенційно близько 2400 учнів бажатимуть вступити до старшої профільної школи. Якщо ж у місті залишиться лише 8 ліцеїв, виникає запитання — чи зможуть усі бажаючі продовжити освіту в 10-му класі, чи доведеться запроваджувати жорсткий конкурсний відбір?

«Я розрахувала, що з одного класу лише 4–5 дітей отримають право навчатися у 10-му класі. Я думаю, що це неправильно. Ліцей — це підготовка до університету, але не кожна дитина у 9-му класі вже визначилася, чим вона хоче займатися у майбутньому», — поділилася своєю тривогою ще одна мама дев’ятикласника.

Представники батьківського колективу також вказали на питання безпеки та комфорту дітей. У ліцеї №6 укриття знаходиться не в основному приміщенні школи — під час повітряних тривог учням доводиться переходити до підвальних аудиторій сусіднього університету.

«Це особливо незручно для наймолодших школярів. Виходить, якщо з ліцею прибрати старші (10-11) класи, то залишаться лише молодші діти з цією проблемою. Чому ж не можна зберегти в цьому закладі 10–11 класи?» — зазначила одна з присутніх матерів.

Батьки побоюються, що у випадку перетворення ліцею №6 на гімназію їхнім дітям після 9-го класу доведеться шукати місце в іншій школі, віддаленій від дому, або навіть перейти на навчання в коледжі чи училище, що порушує усталені освітні плани родин.

Депутатка Маріанна Соліман звернулася до керівництва міського департаменту освіти за роз’ясненнями.

«Чому спочатку затвердили мережу з 17 ліцеїв, а тепер говорять про скорочення до 8? Я хочу отримати інформацію, який конкурс буде проводитися для відбору дітей у 10-й клас», — запитала Соліман на засіданні.

Вона наголосила, що громада має право знати про подібні реформи заздалегідь, а не з чуток постфактум. Уповноважений з прав людини Владислав Носенко, присутній на комісії, також розкритикував брак комунікації. За його словами, «абсолютно ненормально, що батьки не знали про таке обговорення, що 6-й ліцей планують перетворити на гімназію». Він додав, що для дитини природно хотіти навчатися в одній школі з 1-го по 11-й клас, і позбавляти її такої можливості без належного обґрунтування неправильно з погляду прав учнів.

Начальниця міського департаменту освіти Жанна Каплоух у відповідь пояснила причини можливого скорочення ліцейної мережі. За її словами, наразі жодного офіційного рішення щодо ліцею №6 не ухвалено — питання перебуває лише на стадії обговорення.

Чиновниця підтвердила, що в Полтаві справді розглядають варіант зменшення кількості ліцеїв у зв’язку з новими реаліями. Причина — різке скорочення кількості учнів, які продовжують навчання у старшій профільній школі після 9-го класу.

Для прикладу Жанна Каплоух навела наступне: у 2021 році приблизно 60% полтавських дев’ятикласників залишалися в 10-11 класах, аби здобути повну загальну середню освіту. У 2024 році цей показник залишався на тому ж рівні, а у 2025-му знизився до 50%.

«Лише половина дітей продовжує навчання в профільних 10-х класах. Це спричинено тим, що частина учнів обирає інші форми чи напрямки освіти, а багато родин виїхали за кордон через війну», — повідомила очільниця департаменту.

За прогнозами управління освіти, у 2026 році ця тенденція посилиться. Кількість бажаючих навчатися в 10-х класах може ще зменшитися. Тому мережу ліцеїв міста планують переглядати і оптимізувати відповідно до реального попиту.

Посадовиця також зазначила, що утримувати 17 ліцеїв за нинішніх умов громаді буде складно. Зменшення контингенту учнів означає, що частина старшої школи недоукомплектована.

«Заклад може просто не набрати два-три 10-ті класи, необхідні для забезпечення всіх профілів навчання, — вважає Жанна Каплоух. — До того ж громада не може забезпечити належну матеріально-технічну базу всіх ліцеїв, щоб організувати навчання за сучасними стандартами».

Для прикладу, цього року міськрада залучила державні кошти на модернізацію лише 1-го академічного ліцею — тому, що він не має 5-9 класів і повністю відповідає вимогам профільної старшої школи. Решта шкіл, які мають статус ліцеїв, фактично працюють і як гімназії (мають середні класи), що ускладнює їхнє фінансування та переоснащення на високому рівні.

У міській раді наголошують, що мережа закладів освіти має формуватися так, щоб у кожному мікрорайоні був щонайменше один ліцей. За логікою реформи, старша школа не повинна концентруватися в одному районі, як це зараз відбувається в центрі Полтави.

Каплоух наголосила, що остаточних рішень щодо ліцею №6 немає, натомість міська влада ініціювала вивчення ситуації. Департамент освіти вже провів опитування учнів 9-х класів та педагогічного колективу ліцею №6 щодо якості профільного навчання у закладі. Залучити до опитування планують і батьків. Аналізують, чи спроможний ліцей №6 забезпечити достатню кількість профільних предметів і напрямків, щоб кожен учень міг обрати майбутню спеціалізацію.

Крім того, Жанна Каплоух повідомила, що директор ліцею №6 сам звернувся до департаменту з пропозицією розглянути реорганізацію цього навчального закладу. Врахувавши матеріально-технічну базу та закріплену за школою територію, керівник ліцею припустив можливість перетворення ліцею «Лідер» №6 на гімназію. Втім, на чому наголосила чиновниця, навіть якщо таке рішення схвалять, реорганізація не відбудеться одночасно — йдеться про поступовий процес протягом кількох років.

За словами Каплоух, Міністерство освіти і науки нині вносить зміни до положення про ліцеї, і міська влада не впевнена, що всі 17 шкіл, визначені раніше як ліцеї (рішенням міськради від 31 травня 2024 року), відповідатимуть новим вимогам. Тому вже обговорюються різні сценарії оптимізації.

Попри дискусії, жодного остаточного рішення щодо ліцею №6 наразі не ухвалено — цей навчальний рік заклад завершує у статусі ліцею. На засіданні комісії представники влади гарантували, що учні, які зараз навчаються у 9-му класі ліцею №6, зможуть у 2025/2026 навчальному році продовжити навчання у 10-му класі рідного закладу. Надалі з учнями, батьківським колективом та адміністрацією ліцею проводитиметься робота щодо узгодження подальших кроків розвитку школи.

Варто зазначити, що демографічна ситуація в громаді останнім часом погіршується. За період повномасштабної війни (2022–2025) чисельність дітей у міських дитсадках скоротилася майже на 4 тисячі, а школярів — на 3 тисячі. Це пояснюється масовим виїздом молодих родин за кордон на тлі військових дій. Попри те, що Полтава приймає багато вимушених переселенців з прифронтових територій, загальна динаміка залишається негативною. Таким чином, мережа шкіл недоотримує значну кількість учнів, і міська влада змушена враховувати цю тенденцію при плануванні роботи закладів освіти.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»