Валентина Аранчій оскаржила довідку НАЗК, що могла призвести до кримінального провадження за недостовірні дані в декларації

Довідка могла стати підставою для відкриття кримінального провадження через можливе недекларування майна на 1,7 млн грн. До 6 грудня НАЗК має право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Загальна сума, яка у декларації відрізняється від достовірних даних за оцінкою НАЗК, становить 1,7 млн грн. Крім того, у контексті окремих розбіжностей згадуються й інші суми: 19,7 млн грн, понад 5 млн грн та майже 1,37 млн грн.

У довідці НАЗК, яку оскаржувала проректорка, зазначено, що дані про продаж у 2023 році Валентиною Аранчій трьох квартир на загальну суму 19,7 млн грн мають ознаки фіктивності з метою відмивання коштів (ст. 209 Кримінального кодексу України). Саме продажем цієї нерухомості декларантка обґрунтовувала купівлю трьох квартир за кордоном.

З відкритих даних відомо, що двоє покупців, які за документами придбали квартири у Валентини Аранчій, за своє життя мали офіційні доходи у 2,8 млн грн та 62 грн. Ціна продажу квартир, за документами, перевищувала ринкову більш ніж удвічі. У зв’язку з цим не виключено, що декларацію Аранчій можуть перевіряти не лише в НАЗК, а й антикорупційні правоохоронні органи.

У цьому матеріалі ми розповімо про суть позову Валентини Аранчій до НАЗК та аргументи сторін.

Перевірка позаминулорічної декларації проректорки

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) зробило повну перевірку декларації Валентини Аранчій за 2023 рік. Перевірка почалася у січні цього року і тривала три місяці; у травні її продовжили ще на два місяці. У липні Агентство склало довідку, у якій зазначено, що в декларації містяться неточні дані та відомості, які не вдалося перевірити.

За висновком НАЗК, загальна розбіжність між задекларованими та достовірними даними становить 1,7 млн грн. У документі зазначено, що такі розбіжності можуть свідчити про можливі ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (декларування недостовірних відомостей).

Позиція проректорки

Для скасування довідки НАЗК Валентина Аранчій звернулася до суду. Вона пояснила, що не зазначила у декларації:

• вартість подарованої земельної ділянки, оскільки відповідних даних не було у документах;
• садовий будинок, бо він не був введений в експлуатацію, а право власності на нього було зареєстровано лише у лютому 2025 року; цю інформацію вона планує зазначити у наступній декларації;
• вартість квартири, подарованої матір’ю, адже вартість подарунка була одна копійка, тоді як у декларації потрібно зазначати суму в гривнях (за даними НАЗК, реальна вартість нерухомості перевищує 5 млн грн).

Також Аранчій зазначила, що витрати на майже 1,37 млн грн через часті закордонні поїздки, були пов’язані зі службовими відрядженнями. На її думку, НАЗК не перевірило ці обставини належним чином, тому висновок про порушення є помилковим.

У своєму позові проректорка пояснила, що в декларації вказала нотаріуску як джерело доходу від продажу трьох квартир, оскільки саме вона була зазначена у податковому реєстрі (загальна вартість нерухомості — 19,7 млн грн).

Аргументи НАЗК у суді

НАЗК повністю заперечило вимоги у позові Валентини Аранчій. Агентство наполягало, що перевірка її декларації за 2023 рік проводилася в межах Закону «Про запобігання корупції».

Агентство зазначило, що у договорі дарування, який підписала позивачка, міститься інформація про вартість земельної ділянки. Тому твердження про «відсутність даних» є необґрунтованим, адже декларантка несе відповідальність за достовірність поданих відомостей.

Щодо садового будинку, за даними НАЗК, він існує з 1995 року й розташований на земельній ділянці, яка належить Аранчій з 2017 року. Агентство не змогло самостійно визначити його вартість, тому звернулося за експертною оцінкою до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Також позивачка задекларувала отримання квартири від матері як подарунок, але не зазначила її реальну вартість — 5,2 млн грн.

Продаж нерухомості та сумнівні операції

Під час перевірки НАЗК встановило, що впродовж 2023 року проректорка отримала офіційні доходи на суму 1,02 млн грн (зарплата, пенсія та робота за сумісництвом). Також у своїй декларації Валентина Аранчій зазначила, що в Полтаві продала три квартири на загальну суму 19,7 млн грн. Отже, загальні задекларовані доходи за 2023 рік склали понад 20,7 млн грн.

Під час перевірки угод із продажу цих квартир НАЗК виявило, що вони мають ознаки фіктивності. Агентство вважає, що це могла бути схема для легалізації коштів невідомого походження. Зокрема, покупці квартир не мали реальної можливості придбати нерухомість за таку вартість.

Окрім цього, НАЗК вважає, що ціни продажу квартир були явно завищені. Наприклад, квартира, яку продали за 12 млн грн, за оцінкою експертів коштувала 5,6 млн грн, а в оголошеннях на сайті dom.ria аналогічні квартири продавалися приблизно за 4,57 млн грн. У своїй довідці Агентство зазначило, що операції могли бути удаваними — тобто не справжнім продажем, а способом «узаконити» гроші незрозумілого походження.

У своїй декларації Валентина Аранчій не вказала покупців нерухомості, а джерелом доходу зазначила приватну нотаріуску, яка засвідчила угоди з купівлі-продажу.

Закордонна нерухомість та витрати на курортний відпочинок і преміум-бренди

Саме задекларовані доходи від цих угод дозволили Валентині Аранчій пояснити походження коштів, витрачених на покупку трьох квартир у Варшаві за понад 15,2 млн грн та інші витрати, які явно перевищують її реальні прибутки. Зокрема, окрім покупки квартир у Польщі, у 2023 році Аранчій часто виїжджала за кордон і не надала НАЗК документи, які б підтверджували, що це були службові відрядження.

Згідно з аналізом банківських транзакцій, Валентина Аранчій витратила більше 1,3 млн грн на поїздки у курортні Карлові Вари (Чехія), Відень, Лондон, Варшаву, Вальядолід (Іспанія) та у курортне місто Светі-Влас (Болгарія), яке розташоване на узбережжі Чорного моря. Також проректорка не відмовляла собі в придбанні речей преміум-брендів: Louis Vuitton, Hugo Boss, Marina Rinaldi.

Розбіжність між доходами та задекларованими активами

За висновком НАЗК, на кінець 2023 року навіть з урахуванням усіх доходів у Валентини Аранчій могло бути не більше 6,99 млн грн заощаджень.

Проте в декларації вона вказала 8,36 млн грн активів, зокрема (вказано еквівалент валют у гривнях станом на 2023 рік):

• готівку — 790 тис. грн, 70 тис. доларів США (2,66 млн грн) та 113 тис. євро (4,77 млн грн);
• кошти на рахунках — 11,9 тис. грн, 4 євро та 12 926 злотих (125,8 тис. грн).

Різниця між задекларованими активами та підтвердженими коштами становить щонайменше 1,37 млн грн.

Аранчій пояснила, що ці гроші вона отримала від продажу трьох квартир у Полтаві. Вона надала довідку нотаріуса, але цей документ підтверджує лише факт укладення договорів, а не отримання коштів.

Суд визнав довідку НАЗК неправомірною

Розглядаючи позов Валентини Аранчій, суддя Київського окружного адміністративного суду дійшов висновку, що НАЗК перевищило свої повноваження, намагаючись оцінювати законність купівлі-продажу квартир проректорки. Також суддя зазначив, що нотаріуска Вікторія Медведєва повідомила НАЗК, що покупець в опитувальнику вказав: кошти, які витрачаються на придбання нерухомості Аранчій, є його заощадженнями.

Суд вирішив, що доказів фіктивного чи злочинного характеру цих операцій немає, а неточності в декларації, зокрема щодо джерел доходу та подарунку у вигляді квартири, не тягнуть за собою відповідальності. Перевірку також проведено з порушенням установленого законом строку.

НАЗК ймовірно оскаржить це рішення, адже його представник стверджував, що декларація позивачки перевірялася в межах закону без перевищення повноважень, а довідка є лише формальним документом про результати перевірки, які можуть надати правоохоронцям.

Нагадаємо, Валентина Аранчій та її донька Яніна Аранчій є депутатками Полтавської обласної ради від фракції «Довіра». Крім того, Яніна Аранчій очолює Держпродспоживслужбу в Полтавській області. Влітку Держбюро розслідувань викрило «чорну касу» одного з райуправлінь установи, якою керує молодша Аранчій.

Також у березні цього року ДБР розпочало кримінальне провадження щодо співмешканця Яніни Аранчій — т.в.о. начальника відділення поліції № 4 Полтавського РУП у Зінькові Сергія Балашова. Слідчі ДБР перевіряють, яким чином поліцейський, не маючи відповідних офіційних доходів, зміг придбати автомобілі та квартири вартістю 13,5 млн грн (еквівалент майже третини мільйона доларів). Зазначене майно оформлене на його родичів, які також не мали достатніх офіційних доходів для його придбання.

Згідно із судовою ухвалою, ДБР отримало інформацію, що Сергій Балашов проживає у цивільному шлюбі та веде спільний побут із Яніною Аранчій щонайменше з 2024 року. Водночас правоохоронець не зазначив її у декларації.

Незабаром можуть оголосити підозру й колишньому чоловіку Яніни Аранчій — Віталію Кулиничу, який також є посадовцем: він обіймає посаду першого заступника директора Департаменту будівництва Полтавської ОВА.

Віталій Кулинич є одним із фігурантів розслідування НАБУ щодо привласнення понад 17 млн грн з бюджету на будівництві оборонних споруд у Донецькій області та реконструкції корпусу Полтавського кардіоваскулярного центру.

З оприлюднених деталей досудового розслідування відомо, що у 2024-2025 роках посадовці Полтавської ОВА отримали понад 4 млн грн хабарів від ТОВ «Енкі Констракшн» за сприяння в укладанні договорів та оплаті робіт із будівництва укріплень для військових. Замовником був Департамент будівництва Полтавської ОВА. За даними Prozorro, загальна вартість укладених договорів на будівництво фортифікацій перевищувала 372 млн грн.

За версією слідства, окремі працівники цього департаменту додатково отримали автомобіль BMW X7 вартістю понад 3,5 млн грн як хабар за допомогу «Енкі Констракшн». Народний депутат Ярослав Железняк у своєму відео про розслідування зазначив, що BMW X7 передали для Кулинича.

У межах кримінального провадження щодо можливого розкрадання бюджетних коштів на будівництві фортифікацій Вищий антикорупційний суд наклав арешт на майно, вилучене під час обшуків в автомобілі Toyota Camry, що належить колишньому першому заступнику начальника Полтавської ОВА Богдану Корольчуку, а також на речі, вилучені детективами НАБУ ще в двох інших місцях. Під час обшуків, окрім різноманітних документів, було вилучено готівку — $278 тис. та 3,3 млн грн.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»