«Завжди перші»: Як у 199-му навчальному центрі ДШВ гартують «марунових беретів» (відео)
Бути десантником — це виклик, який приймають лише найсильніші. Програма «Полігон» показала зсередини 199-й навчальний центр Десантно-штурмових військ, де щоденний вишкіл, фізичні випробування та перевірка характеру готують бійців, які завжди будуть першими.
Кульмінацією вишколу стає урочиста церемонія — складання клятви десантника та отримання марунового берета. Це не просто головний убір, а символ честі, відваги і незламного духу, право носити який здобувають лише найстійкіші.
Серед тих, хто проходить цей складний шлях, — полтавець Віталій Крицький. У цивільному житті — журналіст та головний спеціаліст з інформаційної політики Полтавської ОВА, сьогодні він — десантник.
Він пояснив своє рішення приєднатися до війська просто: «Я потрапив в ЗСУ по мобілізації. Я сам з міста Полтави. Прийшов мій час захищати Батьківщину. Тому зараз я знаходжусь в десантно-штурмових військах».
Рекрут розповів про інтенсивність підготовки та її результати: «У нас триває дуже серйозна фізична підготовка щодня, без вихідних. Але воно дає відчутно свої результати. І навіть за цей час, яким ми тренуємося, бачу по собі, бачу по побратимам, що ми дійсно здобуваємо і покращуємо наші навички».
Бійці відпрацьовують тактику малих груп, штурм будівель (так званий «кілхаус»), десантування з техніки та взаємодію в міській забудові. Навчання включають і заняття з лазертагу, які допомагають відточити командну роботу.
Завдяки цій практиці рекрути, включно з Віталієм, вчаться переходити від початкових незлагоджених дій до чіткої координації, постійної комунікації та кращого розуміння ситуації на полі бою.
Для нього, як і для його побратимів, отримання марунового берета — це важлива мета. Він сприймає цей символ як свідчення гідності, честі та високого рівня підготовки, який десантник має постійно підтверджувати.
Іван ШЕВЧЕНКО, «Полтавщина»