Чому у Полтаві 23 вересня не відкрили капсулу часу в ліцеї №10? (Оновлення — її таки відкрили)

23 вересня 1995 року на фасаді ліцею №10 у Полтаві замурували капсулу часу з посланням до молоді. За інформацією «Полтавської хвилі», у ній — звернення колишнього міського голови Анатолія Кукоби та ради ветеранів на чолі з Сергієм Архіповим. Відкрити її планували рівно через 30 років — у 2025-му.

Традиційно капсули часу у цьому ліцеї відкривали саме 23 вересня — у День звільнення Полтави від нацистської окупації, який пізніше почали відзначати як День міста. Так було і в 1975 році, коли на фасаді заклали попередню капсулу, підписану начальником дивізії дальньої авіації Петром Юрченком. Її відкрили рівно через 20 років — 23 вересня 1995-го, прочитали послання та заклали нову.

У 2025 році спершу планували провести урочистість саме 23 вересня. О 10-й годині того дня відкрили новий спортивний майданчик 10-го ліцею, а на 11-ту — планували капсулу часу. Однак виконуюча обов’язки міського голови Катерина Ямщикова не змогла приїхати, бо одразу поїхала відкривати інший майданчик. Подію перенесли на 25 вересня, але й цього разу урочистість не відбулася через зайнятість Ямщикової у підготовці до сесії міської ради.

Після кількох невдалих спроб знайти вільну дату в школі та міськраді вирішили переосмислити час відкриття. В адміністрації ліцею пояснили, що на табличці зазначено, що це послання для молоді 2025 року, але точної дати немає. Тож організатори хочуть зробити відкриття урочистим і обов’язково за участю Катерини Ямщикової.

Серед варіантів розглядають і нову дату Дня міста — 29 червня. Саме цього дня Полтава тепер офіційно святкує день народження, тож частина громадськості пропонує відкрити капсулу саме тоді.

Нагадаємо, у 2020 році у парку «Перемога» була закладена капсула часу із посланням людям, які житимуть у Полтаві у 2050 році.

Доповнення. Щойно ми написали статтю, як стало відомо, що відкриття капсули таки відбулося 25 вересня о 14-й годині. Нижче — фрагмент послання, яке заховали у стіну ліцею №10 у 1995 році.

«Капсула із нашим до вас посланням через 80 років після Великої Перемоги, яку ми закладаємо у святкові дні 80-річчя Перемоги. Разом із вами наші науковці й правники. Вже немає тих, хто своєю ратною працею та самовідданим трудом наближав перемогу, кому пощастило вижити у цій страшній війні й дожити до світлого свята золотого ювілею Перемоги. І пам’ятайте: зміцнюйте дружбу. Нам, ветеранам війни, довелося жити у складний і багато в чому суперечливий час: стати на двобій із сильним ворогом, відбудовувати зруйноване народне господарство. Ми знаємо, що добробут народу створюється працею багатьох поколінь».

Втім, несподіваним виявився не зміст послання, а політичний момент. Відкривали капсулу не в.о міського голови Полтави Катерина Ямщикова, а депутати — представники команди «За Майбутнє» Євген Дикань, Максим Медведєв та Іван Діденко.

Цікаво, що ще за годину до відкриття ми спілкувалися з директоркою ліцею Оленою Ткач. Вона повідомила, що на табличці написано: «Послання до молоді 2025 року», але точної дати не вказано. На запитання, яку ж дату обрали для відкриття капсули, вона відповіла, що не знає.

За інформацією авторів Telegram-каналу «Сіки врємя Полтава», була закладена капсула для молоді 2055 року руками 3-класника Якова Еренбурга, сина депутата Полтавської міської ради Ігоря Еренбурга.

У капсулу був закладений новий текст за підписом наступним текстом:

«Лист від депутатів Полтавської міської ради 8-го скликання до учнів Полтавської ліцею №10 ім. В.Г. Короленка 2055 року

Дорогі діти майбутнього – українці 2055-го року!

Ми звертаємося до вас крізь глибину часу з епохи, коли на плечах кожного українця лежить тяжке випробування – боротьби за свою незалежність нашої держави. Ми пишемо вам з 2025 року — року, який обпалює душу війною, але водночас загартовує її незламною вірою.

Ми живемо у час, коли над нашою землею проходять тіні чужинського меча, коли небо розтинають ракети, а наші серця стискає біль втрат. Та попри це, ми стоїмо. Стоїмо, адже наша сила – у любові до рідної землі, у крові, що зводила колись фортеці. Тримала хліб нашого поля Полтави, підіймала синьо-жовті стяги на найвищих вершинах світу.

Сьогодні, коли Україна проходить через тяжкі випробування, ми щодня усвідомлюємо ціну свободи. Це кров і біль, це зруйновані домівки й долі. Але водночас – це стійкість, братерство і вогник віри у душу. Ми відчуваємо, як у серці кожного з нас палає вогонь гордості, який не згасає ні за яких обставин. І не хочемо, аби ви, наші нащадки, зберегли його у серцях вашого покоління.

Ви живете у часі, який для нас – лише мрія. Ми не знаємо, якою постане Україна у 2055 році, але ми віримо: хай вона буде вільною, могутньою, співучою. Пам’ятайте: незалежність – це зерно. Ми сіємо його нині у чорнозем нашої кровоточивої доби, а ви пожинатимете його плоди. Але сад свободи не росте сам, він потребує догляду, мудрості, чесності та мужності кожного з вас.

Ми просимо вас, дорогі діти майбутнього: цінуйте те, що вибороли ваші предки. Будуйте Україну науки й культури, Україну, де панує справедливість, де вільно слово сильніше за зброю, де людяність – понад усе. Нехай у ваших душах живе віра, що світ можна змінити. Бо саме ви – ті, хто продовжує наш шлях.

Ми хочемо, щоб ви не забули: свобода – це не тиша без бурі, це полум’я, яке треба берегти. Війна навчила нас найдорожче – не хліб і не золото, а гідність людини, життя дитини, право називати себе українським.

Дорогі учні! Ви – спадкоємці наших прагнень, нашої боротьби, нашої любові. Вам судилося будувати світ, у якому прагнення, наша віра за перемогу, наша могутність за добро, а милосердя – вища цінність за перемогу.

Ми передаємо вам вогонь віри, щоб він освітлював ваш шлях так само, як сьогодні він тримає нас у темряві війн. Хай у вашому часі Україна сяє, мов світанок, що долає ніч. І хай у ваших серцях завжди горить вогонь, який ми передаємо вам із 2025 року – вогонь віри у людину, у свободу, і у Вічну Україну.

З любов'ю до вас і з великою надією,
Депутати Полтавської міської ради 8-го скликання»

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»