Керівниця Полтавської обласної організації «ЄС» Ніна Южаніна пояснила свою підтримку закону про обмеження повноважень НАБУ та САП

Прийняття Верховною Радою закону, який фактично підпорядковує НАБУ та САП генеральному прокурору (якого призначає президент), сколихнуло суспільство. Головна суть критики — влада фактично «рейдернула» антикорупційні органи, які важко створювались та працювали впродовж 10 останніх років.

Після підписання закону Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні у ніч на середу пообіцяв, що антикорупційні установи продовжать працювати, але «без російських впливів».

Закон набув чинності після публікації у газеті «Голос України» 23 липня.

Багатьох членів та прихильників опозиційної до чинної влади «Європейської Солідарності» здивувало те, що троє їхніх нардепів підтримали законопроект. Зокрема й голова Полтавської обласної організації «ЄС» Ніна Южаніна.

На своїй сторінці у Facebook вона аргументувала свою позицію:

«Так, це правда, я проголосувала за проєкт 12414. Вважаю, що знищення НАБУ і САП не відбулося, а якщо що — час покаже. Проєкт же не тільки складається з норм про передачу права процесуального нагляду за НАБУ Генеральному прокурору. І навіть в цьому питанні — норми у всіх європейських країнах саме такі — один генпрокурор, який відповідає за нагляд за всіма правоохоронними органами. Чому у нас було по іншому і створено САП — теж є пояснення, але це на багато слів і речень.

Я голосувала за зупинення тетору всіма правоохоронними органами, застосування ними обшуків помешкань без ухвали слідчого судді і не зрозуміло за якими статтями (в разі розслідувань ними ймовірних злочинів).

Я голосувала за нову редакцію ст. 233 КК, над змінами до якої працювала… Для себе я сформувала позицію відносно ефективності роботи НАБУ. Вона буде ефективною і далі, якщо вони будуть готувати якісні доказові матеріали. Далі відповідальність на Генпрокуророві, сподіваюся, що у всіх є певний відсоток довіри до нього.

Звісно, не все можу написати, бо не вистачить у Вас терпіння читати, але головне для мене — поклали кінець нахабству, вседозволеності правоохоронних слідчих органів (в тому числі і НАБУ, які теж використовували невідкладні обшуки, допоки не прийшли до них).

Це великий результат, можливо згадаєте про нього, коли охолонуть емоції.
І наостанок, якби я могла ламати те, що харкаючи кров’ю створювали з минулою владою, як?».

Судячи з реакції користувачів Facebook, така відповідь Южаніної обурила їх. Однак, скористаємось її порадою та проаналізуємо законопроект без емоцій. Ба більше — знайдемо там норми, які не стосуються обмеження прав НАБУ та САП.

Попри позицію Южаніної про зупинку свавілля слідчих органів під час обшуку, юрист Андрій Магера навпаки вважає, що зміни порушують конституційні права громадян. Зокрема, він звернув увагу на зміни до частини третьої статті 233 Кримінального процесуального кодексу. За його словами, тепер допускається проникнення до житла без судового дозволу — в разі, якщо слідчі вважатимуть, що потрібно «невідкладно вилучити або зберегти докази».

Для об’єктивності додамо, що законопроєкт №12414, хоча й викликає значну критику через обмеження повноважень НАБУ та САП, водночас він містить положення, які, за задумом авторів, мають на меті поліпшити деякі аспекти кримінального провадження та взаємодії з бізнесом.

Підвищення контролю за досудовим розслідуванням

Законопроєкт надає Генеральному прокурору розширені повноваження щодо контролю за кримінальними провадженнями. Це, на думку прихильників законопроєкту, може сприяти більш ефективному та скоординованому розслідуванню справ. Зокрема шляхом:

• можливості закриття проваджень на підставі клопотань сторони захисту. Це може допомогти у випадках, коли немає достатніх доказів для продовження розслідування або коли справа штучно затягується, що блокує роботу підприємств;
• вирішення спорів про підслідність. Генпрокурор отримує повноваження вирішувати, який саме орган має розслідувати ту чи іншу справу, що може пришвидшити визначення належного органу розслідування;
• можливість скасування арештів майна та документів. Якщо такі арешти шкодять роботі підприємства без належної причини, Генпрокурор може їх скасувати, що потенційно зменшить тиск на бізнес.

Загалом аналіз законопроекту юристами вказує на головну суть документа — значне підсилення повноважень Генпрокурора. Зокрема, значно розширено його повноваження щодо нагляду за досудовим розслідуванням, строків досудового розслідування, щодо призначення прокурорів. Він отримав ексклюзивне право повідомляти про підозру високопосадовцям, а також одноосібно закривати кримінальні провадження щодо будь-яких посадовців.

Можливо, це можна назвати «кінцем нахабства слідчих органів», але централізація повноважень навколо людини, яку призначає та звільняє Президент України, викликає чомусь протилежні відчуття.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»