Полтавський фаховий коледж звинуватили у «благодійних» поборах по 6000 грн

До редакції ІВ «Полтавщина» звернулися батьки студентів останніх курсів Полтавського фахового коледжу підприємництва і ресторанного бізнесу та поскаржилися на обов’язковий збір «благодійних внесків» у 6000 грн. За їх словами, у разі відмови нібито погрожують, що студент не здасть практику. При цьому студенти навчаються на платній формі, яка коливається від 10 до 20 тисяч грн на рік. Вони й так платять за навчання, тому переконані, що мають право не сплачувати додаткові внески. Також стверджують, що у разі відмови платити їм погрожують не видати диплом.

Редакція звернулася до адміністрації ПФК ПРБ із проханням пояснити, чому з учнів збирають кошти. У відповіді керівництво закладу запевнило, що благодійні внески є складовою надходжень до спеціального фонду бюджету коледжу і використовуються виключно за цільовим призначенням — на покриття комунальних послуг, оновлення матеріально-технічної бази та придбання інвентаря. Благодійна допомога надходить безготівково через банківські установи, а її надання підтверджується відповідною заявою від студента або батьків із зазначенням суми і напряму використання коштів. Наприклад, у коледжі прозвітувалися за 2024 рік — тоді зібрали майже 400 тисяч грн допомоги, які пішли на оплату комуналки та побутові предмети.

Щодо заяв про вимагання коштів саме за практику та можливе невручення дипломів, у технікумі заявили, що на рахунок коледжу жодних пожертв за практику не надходило, а всі випускники 2025 року успішно склали кваліфікаційні іспити і 27 червня отримають дипломи фахового молодшого бакалавра. Адміністрація також зазначає, що за результатами вивчення первинної документації не виявлено фактів примусу до сплати благодійної допомоги.

Скарга студентів ПФК ПРБ і їхніх батьків — це симптом системної проблеми. В умовах хронічного недофінансування освітні заклади змушені шукати вихід. Кількість студентів у закладах професійної середньої освіти неухильно зменшується, водночас витрати на їх утримання лише зростають. Держава не хоче фінансувати навчання у збиткових закладах, а громади не можуть покрити потреби на зарплати викладачам, забезпечення матеріально-технічною базою і навіть мають проблеми з оплатою комунальних послуг.

Щоби вирішити проблему, держава проводить реформу середньої і професійної освіти. Суть її наступна.

Усі школи поділили на гімназії (базову школу) та ліцеї (які включають старшу профільну освіту). А цього року розглядають законопроєкт «Про професійну освіту». Суть цього закону в тому, що раніше була розсип різних типів закладів — технікум, ПТУ, бурса, ліцей, коледж тощо. Тепер же з 2027 року повну середню освіту поділять на дві ланки — академічний ліцей і професійний. Після 9 класів учень обиратиме — продовжувати навчання в академічному ліцеї чи йти в професійний. Академічний ліцей — це як зараз старша школа, а професійний — це реформовані технікуми, коледжі, ПТУ, бурси і т.ін.

У 2024 році Полтавська обласна рада затвердила план формування мережі закладів повної загальної середньої освіти. У переліку — 135 закладів, як академічні ліцеї, так і професійні. Зі списку не зрозуміло, які заклади закриють, а які до яких приєднають.

Проте 10 областей не вчасно подали свій план розвитку, і Міністерство освіти вирішило внести зміни в законопроєкт і самостійно, без участі депутатів і громад, сформувати перелік закладів. На таку процедуру поскаржилися в Полтавській обласній раді, оскільки вони самі формували список. Під час засідання депутатської комісії у квітні цього року запропонували проголосувати проєкт рішення та направити звернення в Кабмін, щоби не позбавляли Полтавську область права на формування мережі професійної освіти. Бо з Полтави чіткіше видно, ніж з Києва, які заклади до яких приєднувати.

Редакція «Полтавщини» подала інформаційний запит до Кабінету Міністрів із проханням надати оновлений план оптимізації профтехосвіти в Полтавській області. Нас цікавить, які саме заклади можуть об’єднати або реорганізувати, та як це вплине на доступність і якість освіти для студентів.

Також законопроєкт «Про професійну освіту» встановлює мінімальну кількість учнів у 10–12 класах — це 24 дитини. Якщо ліцей не має необхідної кількості, то фінансування всього закладу перекладається на орган місцевого самоврядування. Депутати Полтавської обласної ради також виступили проти цієї норми, бо вимоги завеликі. Потрапити на державне фінансування буде складно, а громади не потягнуть зарплати викладачам. Тож велику кількість закладів доведеться закривати.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»