Зупиніться хоч раз в круговерті нескінченних мандрівок і справ
Чудовий тиждень перед Великим постом ніби спеціально створений для того, щоб просто радіти життю, трохи відволіктися від буденності. «Масляна» закінчується сьогодні
Тому варто мерщій поквапитися і приготувати смачні млинці, навіть попри постійну нестачу коштів на продукти харчування.
Що ж, комусь пощастило на цьому тижні потрапити до тещі на вечерю, а комусь — у кабінет міського голови Полтави на екскурсію.
До речі, маємо кілька рекордсменів за останні 7 днів. По-перше, у спорті, по друге — в охороні здоров’я, по-третє — у сесійній залі Полтавської міської ради. Резонансні заяви після сесії зробив мер Олександр Мамай: місто забирає собі центральні ринки, екс-мера запросять до прокуратури щодо торгівельного офісного центру. І взагалі Олександр Федорович розповів про кумівство попередньої влади, полтавське БТІ та новобудову біля краєзнавчого музею.
Андрій Матковський не змовчав: вийшов у білому і заявив: подасть на нинішнього мера до суду.
Поки політики з’ясовують стосунки, важливо не забувати: весна вже поруч. Вона приносить масу позитивних емоцій, традиційних та кумедних свят. Так, відзначили Міжнародний день кота. На черзі — Міжнародний жіночий день, коли вітають усіх жінок, у тому числі позбавлених волі. І що б там не казали феміністки, все-таки особам прекрасної статі приємно отримати букетик перших тюльпанів, духмяну гілочку мімози. Тож, чоловіки, ми на вас розраховуємо! Тому що більше ні на кого. От, кажуть, ціну на проїзд у Полтаві трошки знизять, а, може, й ні...
Давайте дарувати один одному радість, як діти, які ставлять спектаклі та проводять конкурси не тільки для того, щоб розважитися самим, а й щоб ми усміхнулися їхній безпосередності. І давайте врешті-решт читати один одному вірші — їхня пора...
Зупиніться хоч раз в круговерті
нескінчених мандрівок і справ.
Оберніться, погляньте: на небі-мольберті
цю красу для нас Бог малював.
Щоб земне не ставало єдиним,
що ми знаємо, чим живемо.
Шлях зірок — як дорога людини —
це лише полотно, полотно...
Фарби ночі — які ж вони гарні —
неяксраві... Сузір’я горять...
І думки, і надії не марні,
коли в серці іде зорепад.
, «Полтавщина»