За останній тиждень стало відомо про загибель 12 військових, життя яких були пов’язані з Полтавщиною

За інформацією Білицької селищної ради, 30 січня 2024 року в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Андріянов Сергій Васильович — молодший сержант, старший стрілець.

Воїн народився 12 вересня 1973 року у місті Дніпро. З дитинства вирізнявся добрим серцем, щирістю та чуйністю. Ріс у любові до життя, людей і рідної землі. На початку 2000-го року працював на підприємстві «Кобеляцький комбінат хлібопродуктів», пізніше у філії АТ «Полтавагаз» міста Кобеляки. З 2015 по 2016 рік Сергій Васильович брав участь у проведенні АТО у Луганській області на посаді старшого навідника. З початку повномасштабного вторгнення росіян захисник перебував у лавах ДФТГ Білицької громади.

За інформацією Полтавської міської ради, 13 травня 2024 року в районі села Первомайське Покровського району Донецької області загинув Жадан Володимир Іванович — солдат, стрілець-снайпер мотопіхотного відділення.

Воїн народився 10 липня 1976 року. Проживав у Полтаві.

За інформацією Миргородської міської ради, 12 червня 2024 року в районі села Нетайлове Покровського району Донецької області загинув старший солдат М’якота Михайло Іванович.

Воїн народився 28 жовтня 1967 року. Проживав у місті Миргород.

За інформацією Полтавської міської ради, 26 червня 2024 року в районі села Євгенівка Покровського району Донецької області загинув Біжко Олег Миколайович — штаб-сержант, командир відділення автомобільного взводу підвозу роти матеріального забезпечення.

Воїн народився 23 вересня 1977 року. Проживав у Полтаві. Став на захист Батьківщини у квітні 2022 року. Знайомі захисника згадують його як радісну людину, яка любила співати та грати на гітарі.

За інформацією Мачухівської сільської ради, 17 квітня 2025 року в районі села Осоївка Сумської області загинув Худолій Петро Васильович — солдат, номер обслуги відділення кулеметного взводу механізованого батальйону.

Воїн народився 3 липня 1972 року в селищі Мирне Дніпропетровської області. У 1973 році родина переїхала до села Кованчик Мачухівської громади Полтавського району. З 1979 по 1987 роки навчався у Прокопівській восьмирічній школі. Після закінчення, вступив до ПТУ № 17 міста Полтава. Надалі працював на підприємствах у селі Супрунівка. Став на захист Батьківщини у листопаді 2022 року. Петра Худолія згадують щирою, працьовитою, компанійською, вірною і добросердечною людиною. У полеглого захисника залишилися син та донька.

За інформацією Великобагачанської селищної ради, 23 квітня 2025 року в районі села село Торське Краматорського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув солдат Нестеренко Володимир Іванович.

Воїн народився 21 листопада 1979 року в селищі Велика Багачка. У 1987 році Володимир пішов до 1 класу Великобагачанської школи. Захоплювався футболом, боксом, туризмом. У складі місцевої футбольної команди брав участь у змаганнях на рівні України, неодноразово виборював перемоги. Після 9 класу навчався у Красногорівському ПТУ № 49, здобув спеціальність водія-електрика. Після закінчення училища працював на пилорамах у місцевих підприємців, потім — на Великобагачанському комбікормовому заводі. Останнім часом проживав у селі Білоцерківка. У жовтні 2024 року Володимира Івановича призвали до лав ЗСУ, військову службу проходив на сході України. У полеглого захисника залишилися дружина та донька.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 24 квітня 2025 року в районі села Вільне Поле Волноваського району Донецької області загинув молодший лейтенант Мокрий Дмитро Віталійович.

Воїн народився 4 квітня 1989 року. Проживав у місті Кременчуці. Навчався в Кременчуцькій гімназії № 31. Закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ. Брав участь у проведенні АТО на сході України. Працював охоронцем у місті Полтава. Вдруге став на захист Батьківщини у березні 2024 року. У полеглого захисника залишилася мама.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 28 квітня 2025 року в районі селища Миропільське Сумської області загинув солдат Моргунов Сергій Олексійович.

Воїн народився 9 листопада 1975 року. Проживав у місті Кременчук.

За інформацією Решетилівської міської ради, 30 квітня 2025 року загинув Шарлай Олександр Вікторович.

Воїн народився 30 серпня 1986 року у місті Макіївка Донецької області. У 1990 році родина переїхала в Братешки Решетилівської громади. До школи ходив у сусіднє село Другий Лиман. У 2007 році вступив до Люботинського професійного ліцею залізничного транспорту. Строкову службу пройшов в АР Крим, де здобув звання молодшого сержанта. Свій трудовий шлях розпочав з посади чергового по залізничній станції села Покровське. До лав Збройних Сил України був мобілізований у травні 2023 року.

Олександр Вікторович захищав українське небо — брав участь у протиповітряній обороні, обіймаючи посаду навідника зенітно-кулеметного відділення. Під час однієї з нічних масованих атак БПЛА особисто збив два шахеди над Полтавщиною, за що був відзначений командуванням підрозділу.

Олександр Шарлай був людиною щирої душі, сердечної доброти та працьовитості, підтримкою та опорою для своїх батьків та друзів. Серед односельців користувався повагою та авторитетом, був працьовитим, чесним та добросовісним.

За інформацією Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою та «Кременчуцького Телеграфа», 1 травня 2025 року в районі міста Вовчанськ Харківської області загинув Плехов Андрій Олегович — лейтенант Державної прикордонної служби України.

Воїн народився 26 вересня 2002 року в місті Краматорськ. Був випускником Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою 2020 року. Після ліцею він продовжив свій шлях у Національній академії Державної прикордонної служби України, здобувши офіцерське звання.

За інформацією Новосанжарської селищної ради, 1 травня 2025 року під час виконання завдань в навчальному центрі Сил спеціальних операцій загинув старший лейтенант Поставний Михайло Русланович.

Воїн народився 31 серпня 1996 року в Малій Перещепині. Навчався в місцевій школі, де виявив глибокі знання з історії, правознавства, української літератури, захоплювався спортом, зокрема волейболом і футболом. Згодом успішно закінчив Кременчуцький коледж транспортної інфраструктури з червоним дипломом, а продовживши навчання в Дніпровському національному університеті залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, здобув ступінь магістра, також з червоним дипломом. Після навчання працював інженером в Українській промисловій компанії «Інтерпайп».

У січні 2023 року Михайло став добровольцем ЗСУ. Завдяки фаховій підготовці, його одразу направили до комендатури Полтавського військового гарнізону, де служба була пов’язана із залізницею. Згодом, відчуваючи потребу в більшому, він подав заявку в 142-й навчально-тренувальний центр ССО, де успішно завершив навчання та став інструктором. У полеглого захисника залишилися батьки та брат.

За інформацією Щербанівської сільської ради, 2 травня 2025 року внаслідок автокатастрофи загинув Боровко Віктор Володимирович.

Воїн народився 28 лютого 1989 року. Проживав у селі Розсошенці Щербанівської громади. Віктор Володимирович був одним з організаторів табору «Діброва», керівником військово-патріотичного клубу «Штурм-2» Новоселівської громади. Брав участь у проведенні антитерористичної операції на сході України. Очолював відокремлений підрозділ ГО «Всеукраїнська спілка учасників бойових дій в АТО «Побратими України» в Полтавському районі.

З початку повномасштабного вторгнення росіян у складі 25-ї Січеславської десантно-штурмової бригади воював у гарячих точках фронту — в Авдіївці, Кам’янці та у Верхньоторецькому. Після важкої контузії повернувся до Полтави та продовжив службу в Полтавському районному терцентрі комплектування та соцпідтримки.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

«Полтавщина»