Полтавська міськрада утворила мильну бульбашку непрозорості своєї діяльності

Секретар Полтавської міськради Катерина Ямщикова повідомила про скликання 64-ї сесії ради, яка має відбутися у режимі відеоконференції 27 грудня цього року. Традиційно сесії «під ялинку» є знаковими для прийняття бюджету на наступний рік.

У грудні 2023 року перший заступник міського голови Валерій Пархоменко підготував презентацію бюджету на 2024 рік. Розпорядники коштів, депутати, журналісти та громадськість зібралися тоді в залі для голосувань, щоб відкрито обговорити основні позиції головного фінансового документу.

Ми згадали це для того, щоб констатувати відсутність на поточний момент такого обговорення. Навіть більше — депутати не можуть вчасно ознайомитися із проектами рішень, за які будуть голосувати 27 грудня.

Під час погоджувальної наради, у якій взяли участь голови фракцій, обговорили лише половину проектів рішень, після чого оголосили перерву. Однак, після перерви продовження засідання вже не було — Катерина Ямщикова внесла решту питань без обговорення. Далі почалося взагалі ноу-хау — 4 засідання депутатських комісій призначено на 26 грудня, за день до сесії. Депутати мають протягом четверга розглянути проекти рішень, які стосуються бюджетної, земельної комісій, а також з питань міського господарства і регламенту. Лише комісія з гуманітарних питань розписана на наступний вівторок.

Депутатка міськради Юлія Городчаніна повідомила «Полтавщині», що у плані прозорості прийняття рішень стало гірше, ніж при екс-мері Олександрові Мамаєві, якого критикували якраз за порушення регламенту:

— Скажу навіть не у якості опозиційної депутатки, а суто виходячи із реалій. Згідно із регламентом, який ми розробляли та усі разом затверджували, депутати мають ознайомитися із проектами рішень за 10 днів до сесії. Натомість нам пропонують вивчити питання протягом дня або кількох днів. Інколи це навіть фізично неможливо. Інший момент — після прийняття рішень громада не завжди може ознайомитися із тим, за що саме проголосували депутати.

Є запитання і до великої кількості позачергових сесій, які проводяться під гаслом термінової допомоги військовим чи іншої критичної необхідності. Я погоджуюсь, що такі питання потрібно підтримувати, але до них за день до засідання починають приєднувати інші, не такі вже й нагальні проекти рішень. Думаю, що така практика існує для того, щоб депутати не встигли розібратися із суттю питання та належно відреагувати на нього.

Можна погодитись із думкою депутатки та додати й вже усталену традицію голосування у режимі відеоконференції, яка унеможливлює присутність на засіданні мешканців громади, які б могли публічно виступити та розповісти про свої нагальні проблеми.

Констатуємо утворення навколо міської ради штучної мильної бульбашки, щоб зробити свою діяльність непрозорою для громади та ЗМІ. Маємо майже нульовий рівень комунікації влади із громадою.

Відзначимо й те, що винні у цьому й самі виборці. Вони звикли до того, що політики згадують про них тільки напередодні виборів і така увага їм навіть подобається. При цьому більшість мешканців не знають імен більшості депутатів, керівників департаментів та управлінь, не знають про згадані рішення міської ради і, в принципі, не хочуть знати.

Тому і вище зазначені нарікання стають більше гласом вопіющого в пустелі, а не закликом до виправлення помилок.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»