Як на Полтавщині рятують українську мову
Сьогодні Науковці та представники громадських організацій Полтави відзначили День рідної мови круглим столом і шукали винних у тому, що українська не є повсякденною
Вкотре говорили про її милозвучність та унікальність.
Наша мова повинна розвиватися разом із суспільством, нині сприятливий час для її стильової розбудови, що не змінювалася тривалий час — переконана професор кафедри українського мови полтавського педуніверситету Людмила Українець. Потроху наш лексикон втрачає радянізми, натомість поряд з новоутвореними словами, яких потребує модерне суспільство в міру свого розвитку, в мові зринають застарілі форми. Однак, їхнє сукупне вживання робить мову багатшою, переконана Людмила Українець. В якості прикладу науковець називає мовлення одного із телеканалів нашої держави.
— Сьогодні українська літературна мова — це завжди вибір з-поміж існуючих певних варіантів. І коли ми говоримо що є варіанти, то норма має вибрати один з-поміж кількох варіантів і ввести у мовлення, але той, який є найкрасивішим, найдоцільнішим, і, можливо, наймудрішим. Разом з тим. канал пропонує не тільки архаїчні граматичні форми, чи можливо лексичні, як наприклад «комірне», але разом з тим пропонує нам обирати. Щоб мільйони людей могли вибудувати своє мовлення саме на правильності вибору.
Говорили під час круглого столу і про шкоду глобалізації та єдиного інформаційного простору для української культури. Однак незрозумілим лишилося, як наша держава може інтегруватися в світові процеси без цих, звичних на сьогодні, тенденцій. Прозвучала також думка, що в усьому винна влада, однак якщо проаналізувати ситуацію глибше, висновок напрошується інший, — розмірковує доцент кафедри історії України педагогічного університету Віктор Ревегук.
— Ми більше 300 років не мали своєї державності, звідси виховувався менталітет меншовартістності, хахла якогось, малороса. І до цього воно йде — перетворення Україну на Малоросію. Як держава вона збережеться, але це вже не буде Україна. Це залежить від нашої ментальності, від самих людей. Влада така, якої заслуговують люди.
Нотку позитиву внесла в засідання керівник обласної філії Суспільної служби України Ганна Кіященко. Вона переконана: досить нарікати на тяжку невдячну долю, слід засукати рукава і створювати осередки, де люди будь-якого віку могли вчитися і поглиблювати свої знання у найрізноманітніших напрямках, хоча б і з тієї ж української мови.
— Німці з турків, арабів, росіян, українців роблять німців. У них існує система народних університетів. Освіта для дорослих — від 8 до 80 років, це не є професійна освіта. Репатріанти-емігранти вивчають мову. Ми кажемо, що ми мало видаємо щоденників Олеся Гончара чи Олекси Ізарського, в нас є багато людей, які не будуть цих щоденників читати. Але вони творять наш народ. Просто люди більш приземлені. Але вони українці, і якщо вони не будуть говорити українською мовою, то в нас ніколи не буде українського середовища.
Підсумком круглого столу стала заява учасників, в якій йдеться, що позиції української мови слід посилити в усіх сферах суспільного життя, і особливо закцентувати увагу на державних установах. Наголошується — службовці нерідко ігнорують закон, що зобов’язує їх послуговуватися державною мовою під час роботи. Також зібрання ухвалило: ініціювати проведення різноманітних заходів на підтримку української мови, а ще вирішили створити Всеукраїнський профільний комітет та його місцеве представництво.
для «Полтавщини»