Розмір тексту

Погляди Віктора Лисака на медицину із столиці та Полтави

Віктор Лисак Віктор Лисак

Повернення на свою посаду начальника Головного управління охорони здоров’я ОДА Віктора Лисака викликало багато запитань, деякі з яких йому задала «Полтавщина»

Чи було це повернення несподіваним? Для пересічних полтавців, які цікавляться політикою, — мабуть, так. Для влади — мабуть, ні. Тому що весь час, поки Віктор Лисак працював у профільному Міністерстві, Юрій Курилко лише виконував обов’язки головного фахівця у галузі охорони здоров’я Полтавщини.

Віктор Лисак на посаді першого заступника Міністра охорони здоров’я працював більше п’яти місяців, живучи у гуртожитку медичного університету. Залишив цю роботу невдовзі після того, як Віктор Янукович провів перший етап адмінреформи, реорганізувавши центральні органи влади. При цьому помінялася частина керівників, у Міністерстві охорони здоров’я — також.

— Вікторе Петровичу, рішення піти з посади — ваше чи вас попросили?

— Мене ніхто не просив. Коли з’явився інший міністр я працював і працював до останнього. Ілля Ємець (новий міністр з охорони здоров’я, — Авт.) запропонував мені залишитися, але я повернувся, тому що вважаю: так буде краще.

— Що вам вдалося зробити у Міністерстві? Основне?

— Вдалося поміняти деякі підходи до формування і виконання тих програм, на які виділяється ресурс держави. Які потім доходять до областей. Маю на увазі цінову політику, організацію роботи — щоб пацієнти конкретно бачили, що вони отримують і навіщо.

Що вдалося? Ми подивилися, як можна поміняти структуру і команду, підходи до роботи з територіями. Ми намагалися також змінити апарат міністерства і навести там дисципліну, тому що я за це відповідав. Довелося пояснювати деяким фахівцям, що все-таки вони не самі для себе існують, а для областей. Ми з’ясували, що сьогодні необхідно переглянути багато застарілих документів — близько 200 СРСР та понад 100 УРСР. Ми займалися підприємствами, що закріплені за самим міністерством, тут також є питання.

Можливо, ви бачили публікації з приводу призначення тих чи інших ліків. Хотілося б, щоб фармакоекономіка і фармакотерапія розвивалися за європейським зразком, щоб бізнес не прогресував в умах медичних працівників.

— Для цього створювали законопроекти?

— Це не тільки законодавчо. У кінці нашої роботи був виданий надзвичайно серйозний наказ щодо нових підходів до формування програмних питань галузі охорони здоров’я.

— Пам’ятаю, як центральні канали повідомляли, що ви були за кордоном на важливій медичній нараді. Отриманий досвід впроваджували в Україні, на Полтавщині?

— Мені пощастило побувати в Осло (Норвегія), де я представляв державу. Там була нарада з країнами ВООЗ, ООН, де розглядали питання надзвичайно серйозні, які сьогодні турбують всі держави, — щодо неінфекційних хвороб. Це серцево-судинні, судинно-мозкові захворювання, які особливо небезпечні у працездатному віці. Щоб зберегти трудовий потенціал країни, цим питанням потрібно приділяти увагу. Зрозуміло, що у таких країнах, як Швеція, Данія надзвичайно розвинуте надання спеціалізованої медичної допомоги. Тому всі сьогодні говорять про профілактику, ставлення конкретної людини до свого здоров’я. В Україні із цим великі проблеми. Тому ми сьогодні ставимо акценти, що нам потрібно спільно з вами, журналістами, донести до людей необхідність профілактики того ж інфаркту міокарда, тієї ж ішемічної хвороби серця, інсульту. Ця тема надзвичайно серйозна, є відповідні доручення щодо неї з боку центральної влади.

— Полтавщина — одна із тих областей, де у першу чергу реформується медична галузь. Чи є спротив з боку людей?

— Реформування у медицині ми розпочали нерадикальними методами, з урахуванням думки громади. Акцент в усьому світі сьогодні — на первинній медико-санітарній допомозі, первинному контакті лікаря і пацієнта. На рівні міністерства відповідні документи розроблялися на прикладі нашої області. Ми багато над цим працювали, але змінити ставлення людей до цього процесу непросто.

— Під реформуванням ви розумієте у тому числі створення сімейної медицини?

— Так, в усьому світі вона є. І в бюджетному кодексі все щодо неї виписано.

Ви знаєте, сьогодні надзвичайно важлива для галузі охорони здоров’я передача майнових комплексів — ФАПів, амбулаторій, дільничних лікарень — на районні бюджети. Уже ними не буде управляти хтось зверху, управлятиме районний лікар, громада. Ми багато говорили про це. Але наступний етап — це все таки не на словах, а на ділі провести розмежування фінансових потоків, один з яких буде націлений окремо на первинну медико-санітарну допомогу. Відповідних центрів з її надання може бути в районі не один, не два і не три. В організаційному плані вони будуть забезпечувати профілактику різних захворювань. Щоб необов’язково пацієнт лежав у стаціонарі на тому ліжку, адже, ви знаєте, ліжко не лікує. І нам потрібно впроваджувати технології спеціалізованої допомоги. Як приклад, колись кричали, що участь чоловіка при народження немовляти неможлива, це щось страшне. А зараз це відбулося. Ми зобов’язані також розвивати ендопротезування та багато іншого, що ще вчора було неможливим.

— Наскільки я розумію, ви кардинальних змін не прогнозуєте, йдете старим курсом, який просто поглиблюєте?

— Цим курсом увесь світ йде. Скільки працювало на території області європейських проектів — вони для населення і для лікарів не минули дарма.

Найголовніше, що я прагну зробити, — щоб люди отримали допомогу на зовсім іншому рівні, я умисно при цьому уникаю слова «якісному». Ми зобов’язані сьогодні забезпечити справедливу доступну допомогу для всіх мешканців. І, звичайно, займатися профілактикою різних захворювань.

— А ви самі займаєтесь профілактикою?

— Якраз, живучи у Києві, і почав займатися. Повернувшись додому, вранці роблю зарядку і трохи бігаю.

— Ваші близькі вас підтримують?

— Син Олег — найбільше і у більшості випадків — своїм прикладом. Він знаходить час для басейну, грає у футбол. Йому 28 років, він у складі команди «Фенікс», матчі якого, знаю постійно проходять на базі Заводу медичного скла. Дружина підтримує, але вона більше морально, тому що в неї важка робота. Надія працює лікарем-неонатологом у реанімації новонароджених дитячої обласної лікарні.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему