Висаджені поспіхом клени можуть не дожити до весни — дендрологи про ситуацію зі спилом дерев біля заводу «Лтава»

20 вересня бригада робітників під’їхала до заводу «Лтава» на вулиці Раїси Кириченко та почала спилювати липи. Вони спиляли близько 20 дерев, які на вигляд здавалися здоровими. Замість алеї із затінком залишився «голий» газон. Пізніше з’ясувалося, що власник салону вживаних автомобілів DiarMotors Дмитро Аранчій, який розмістив заклад у корпусі заводу, хотів облаштувати парковку для відвідувачів.

Коли ситуація набула розголосу, то секретар міської ради Катерина Ямщикова оголосила догани своєму заступнику Володимиру Чередниченку, керівнику управління ЖКГ Тарасу Панасенку та керівнику КП «Декоративні культури» Ігорю Ляшку. Разом із тим вже наступного дня очільниця міста розпорядилися терміново висадити нові древа замість спиляних, щоби заблокувати можливість побудувати парковку. Працівники «Декоративних культур» висадили 17 польових кленів.

Висадження дерев — справа хороша, але вона потребує професійного підходу із врахуванням часу і місця. Ми отримали скаргу, що дерева висаджені занадто рано, місце занадто близьке до дороги, а гноїння старих коренів негативно вплине на молоді рослини.

Один із наших співрозмовників, дендролог, пояснив:

«Комунальники викопали молоді дерева, у яких відбувається активний сокорух. Рослина активна: працює коріння, гілки, листя ще зелене. Для рослин це величезний шок, коли їх викопують в такий період. Не дарма наші предки садили дерева після Покрови за юліанським календарем, після 14 жовтня. Коли на дереві листя вже опало, це означає, що рослина переходить у режим спокою. Сокорух потроху припиняється, і в цей період посадити рослину найкраще. Рослина краще перезимує і прокинеться навесні — це ідеальний варіант. У нашому випадку вийшло, що посадили дерева з листям, потрібно було як мінімум два тижні зачекати. Є дерева, які саджають раніше, але там викопують великий ком землі, є спеціальні машини для цього.

Стосовно коріння: дійсно, біля старих дерев небажано садити нові, бо зараз це коріння ще живе, а через 1–2 роки воно почне гнити. Корінь загниває, бо в ньому заводяться бактерії, які його знищують. У корені з’являються різні черв’яки, хробаки, личинки травневого жука — вони полюбляють старі корені. Але це не страшно, бо пеньки планують видалити.

Але те, що посадили раніше оптимального часу — це дійсно невірно. Поки не пройдуть хороші дощі, поки рослина не насититься вологою, ніхто зараз навіть саджанців не продає. Дерево повинно напитися вологи. Для одного дерева потрібно близько 100 літрів води. У місті великих поливів немає, і вони проблеми не вирішать. Вологи в рослині стільки ж, скільки в землі, а земля суха. Садити зневоднену рослину взимку не можна, бо будь-який вітер, удар по дереву, великий сніг зламають крихке та сухе дерево. Потім потрібно буде загибле дерево викопувати, нове саджати — це подвійна витрата. Виходить, дерево 7 років даремно росло, його вирощували незрозуміло для чого.

Зрозуміле рішення від Катерини Ямщикової, щоб показати людям, що на цьому місці не буде стоянки. Але шкода дерев і праці людей, які вручну копали»

ІВ «Полтавщина» також поспілкувалася із ландшафтним архітектором Ольгою Іващенко:

«Останні повноцінні опади у Полтаві були три місяці тому і склали лише 10 мм. Якщо найближчим часом не випаде дощ, доля висаджених дерев може бути сумною. Враховуючи, що з одного боку території є дорожнє полотно, тротуар і підвальне приміщення заводу, ми отримуємо замкнутий простір. Без належного поливу дерева загинуть. Полив повинен бути забезпечений як взимку, так і надалі. І це стосується не тільки лип чи кленів.

На мою думку, садити липи в Полтаві стало недоречно, оскільки клімат став набагато посушливішим. Кількість опадів, включно зі снігом, значно зменшилася. Липи могли б адаптуватися, але для цього потрібні інші види, які краще переносять засушливі умови. У нас саджають липу серцелисту або американську. Липа голендерська є більш стійкою.

Те, що я побачила із фото, планують посадити клен польовий. Він стійкий до засухи, навіть більше, ніж липа. Але його листочки вражаються поверхневою гниллю, і в літні місяці він може скидати листя. Інша проблема — це дерево третьої величини, максимум до 10 метрів, і воно дуже чутливе до солі. Якщо дорожні служби посипають дороги сіллю, і ця сіль стікає в ґрунт, це гарантовано зашкодить дереву.

Стосовно сокоруху, важливо розуміти, що існують різні етапи цього процесу. Осінній сокорух повільніший від весняного. Якщо брунька напухла, це свідчить про активний сокорух. У вересні бруньки вже тверді і в деяких випадках вже можна саджати. Чим вища температура, тим більше випаровування. Рослина випаровує воду, і щоб поповнити її запаси, корені повинні всмоктувати вологу. Це осмотичний процес: корені підтягують стільки вологи, скільки випаровується. Якщо дерево молоде, його коренева система не здатна компенсувати втрати вологи. Щодо того, що дерева можуть повалити вітром, то їх потрібно надійно закріплювати в ґрунті, щоб вони не хиталися. Це обов’язкова умова при посадці рослин.

Вилити бочку води у суху землю — це не вихід. Замість того, щоб втрачати кошти на машини для поливу, варто використовувати мішки для поливу. Вартість такого мішка близько 2 тисяч гривень. Усередині є дірочки, і він одягається на стовбур як гетри. Туди наливається вода: машина приїжджає, наливає воду і їде далі. Вода поступово капає на корені. Якщо врахувати, що влітку у Полтаві денна температура становила 36°С, без реального поливу неможливо забезпечити виживання. Це питання менеджменту, а не випадковості. У світі є рішення: розпилене зрошення, яке дозволяє тією ж кількістю води полити з більшим ефектом.

Потрібно порахувати скільки працівники «Декоративних культур» висадили молодих дерев і скільки із них загинуло. А якщо посадка одного дерева коштує 1000 грн, а з десяти дерев половина не вижила, то вартість витрат уже 5000 грн. Скільки разів саджали дерева на бульварі Богдана Хмельницького, і де вони?

У Полтаві ще одна проблема. На вулиці Соборності багато 60-річних лип — це старі дерева. Якщо буде ожеледиця, дерева будуть страждати від обмерзання і від зимових вітрів. Враховуючи ще засуху, то можна спрогнозувати деревопад»

Нагадаємо, дендрологи прогнозують, що через 10-20 років доведеться знову спилювати Каштанову алею, через неякісний посадковий матеріал саджанців і неправильний догляд.

Також «Полтавщина» дослідила тему і дізналася, що дерева вздовж дороги з 2016 року є фактично «безхозними» й у разі падіння гілки на авто суди стягують кошти з управління ЖКГ.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»