За останній тиждень стало відомо про загибель 22 захисників з Полтавщини

За інформацією Кременчуцької міської ради, 14 березня 2022 року в районі села Благодатне Волноваського району Донецької області загинув Дадаков Володимир Олександрович — водій 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи.

Воїн народився 24 липня 1963 року. Проживав у Кременчуці. Був майстером на всі руки, обожнював риболовлю. Став до лав ЗСУ 6 березня 2022 року. Тривалий час вважався безвісти зниклим. У полеглого захисника залишилися дружина, діти та онуки.

За інформацією Лохвицької міської ради, 19 червня 2023 року в районі селища Діброва Сєвєродонецького району Луганської області загинув солдат Дрига Дмитро Олександрович.

Воїн народився 27 липня 1988 року в селищі Пантелеймонівка Горлівської міської ради Донецької області. Навчався у Гаївщинській школі та Лохвицькому технологічному технікумі ПДАА, де здобув професію техніка-технолога. У 2007 році почав працювати у Горлівці на «Калінінському хлібокомбінаті». Після строкової служби працював транспортировщиком на Горлівському м’ясокомбінаті. У 2014 році, після вторгнення РФ на територію України, переїхав до Лохвиці. Працював охоронцем у ТОВ «Гаївщина-Агро». У 2019 році пройшов підготовку оперативного резерву першої черги за фахом навідника гармати танку Т-64. Став на захист Батьківщини у квітні 2022 року.

За інформацією Решетилівської міської ради, 14 січня 2024 року в районі села Веселе Донецької області загинув Ківітько Віталій Михайлович — солдат роти спеціального призначення.

Воїн народився 23 квітня 1980 року. Проживав у Решетилівці. Став на захист Батьківщини у травні 2022 року. У полеглого захисника залишилися, зокрема, мама, брат та син.

За інформацією Карлівської міської ради, 6 червня в районі села Преображенка Пологівського району Запорізької області загинув Гуменко Юрій Леонідович.

Воїну було 49 років, він проживав у місті Карлівка.

За інформацією Заводської міської ради, 4 липня на Донецькому напрямку героїчно загинув солдат Сало Вадим Андрійович.

Воїн народився у 1971 році у місті Херсон. Навчався у Червонозаводській ЗОШ № 2. Закінчив ПТУ № 7 у Кременчуці. Працював зварювальником на цукрозаводі та спиртокомбінаті. Став до лав ЗСУ у січні 2023 року. У полеглого захисника залишилися мама, брат та дві доньки.

За інформацією Полтавської міської ради, 6 липня в районі селища Куп’янськ-Вузловий Куп’янського району Харківської області загинув Войтенко Святослав Сергійович — сержант, командир відділення технічного обслуговування автомобільної техніки.

Воїн народився 6 липня 1980 року. Проживав у Полтаві. Став на захист України у квітні 2024 року.

За інформацією Миргородської РВА, 7 липня на Сумщині загинув Пієнко Віталій Віталійович.

Воїн народився у 1980 році. Проживав у Білоцерківській громаді Миргородського району.

За інформацією Полтавської міської ради, 9 липня у лікарні помер Любарець Вячеслав Анатолійович — старший солдат, стрілець стрілецької роти.

Воїн народився 31 жовтня 1976 року у Полтаві. Навчався у ЗОШ № 10. Працював будівельником у КП «Обʼєднане автогосподарство закладів та установ охорони здоровʼя» ПОР. Став на захист Батьківщини на початку повномасштабного вторгнення росіян.

За інформацією Кобеляцької міської ради, 13 липня в районі міста Красногорівка Покровського району Донецької області загинув Васько Микола Юрійович.

Воїн народився 2 квітня 1984 року в селі Лучки Кобеляцької громади. По закінченню школи жив та працював у рідному селі. У травні 2024 року був мобілізований і служив кулеметником. Його відвага, мужність і самовідданість були прикладом для всіх.

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 13 липня в районі селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області загинув Вернигора Роман Юрійович — старший сержант, навідник механізованого батальйону.

Воїн народився 6 березня 1981 року в селі Гельмязів Золотоніського району Черкаської області. Згодом родина переїхала до Комсомольська. Після закінчення 9 класів ЗОШ № 1, навчався в Комсомольському ПТУ № 18, де здобув кілька робочих професій. Після строкової служби, протягом 2002-2011 років працював у приватному підприємстві «Геологія» машиністом бурової установки. А з 2011 року — на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті в цеху виробництва окатків. У квітні 2024 року був мобілізований на російсько-українську війну.

За інформацією Семенівської селищної ради, 13 липня в районі села Євгенівка Покровського району Донецької області загинув старший солдат Нор Анатолій Володимирович.

Воїн народився 10 жовтня 1969 року в селищі Семенівка. Навчався у Семенівській середній школі № 1. Потім вступив до залізничного технікуму. У підсумку обраний фах залізничника став справою його життя. Чоловік понад 30 років пропрацював у залізнодорожній сфері. Восени 2023 року Анатолій Володимирович був мобілізований лав ЗСУ. Довгі місяці він гідно виконував військовий обов’язок як справжній патріот своєї країни. У полеглого захисника залишилася дружина та донька.

За інформацією Котелевської міської ради, 14 липня у Київському госпіталі помер Горбунов Едуард Леонідович — старший сержант, головний сержант — командир танка.

Воїн народився 21 листопада 1978 року. Дитинство і шкільні роки Едуарда пройшли на Луганщині, потім він проживав в Сумській області. Саме з відтіля в перші місяці повномасштабної війни не вагаючись добровольцем пішов захищати незалежність та суверенітет України. Він вже мав досвід строкової служби та військову спеціальність танкіста.

З квітня 2022 року боровся із ворогом у складі танкового батальйону Збройних сил України Пройшов не одну «гарячу» точку фронту. Був відважним і вмотивованим воїном, прикладом і підтримкою для побратимів. За мужність і героїзм, вправне командування відзначений нагрудними знаками «Сталевий Хрест», «За зразкову службу» та «66 окрема механізована бригада імені князя Мстислава Хороброго».

Свій останній бій він прийняв 19 червня 2024 року поблизу села Невське Сватівського району на Луганщині, після якого майже місяць боровся за життя.

За інформацією Лубенської міської ради, 14 липня під час виконання бойового наказу в районі селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області загинув Симоненко Олександр Віталійович — солдат, кулеметник-розвідник розвідувального батальйону.

Воїн народився 30 травня 1997 року в Лубнах. Середню освіту здобував у спеціалізованій школі № 6 та загальноосвітній № 3. У ПТУ № 53 села Войниха отримав спеціальність за фахом «Готельно-ресторанний бізнес». Він ніколи не сидів без діла. Працював барменом у кафе «Мрія», охоронцем у магазинах, таксистом.

Олександра пам’ятають активним і життєлюбним. Він серйозно займався спортом, був кандидатом у майстри спорту у боях без правил. Був хоробрим і патріотичним. З першого ж дня повномасштабної війни став членом добровольчого формування № 1 Лубенської громади, а згодом мобілізувався до лав Збройних Сил України.

Побратими говорять, що він був досвідченим військовослужбовцем, з глибоким почуттям відповідальності за результати своєї роботи, користувався авторитетом. Завжди був ввічливим та уважним до оточуючих. Не пасував перед труднощами, був завжди готовим допомогти товаришам по службі. До останнього подиху Олександр залишився вірний військовій присязі та українському народу.

У полеглого захисника залишилися мама, брат, дружина та син.

За інформацією Полтавської міської ради, 14 липня у лікарні міста Дніпро помер Суродін Олександр Олександрович — головний сержант, командир танку танкового взводу.

Воїн народився 27 липня 1980 року. Проживав у Полтаві. Навчався у ПТУ № 10. Працював на різних підприємствах рідного міста. З липня 2009 року пов’язав своє життя з АТ «Полтаваобленерго» — розпочав роботу у підрозділі охорони. Олександр був відповідальною, товариською і веселою людиною, любив жартувати, займався спортом, захоплювався футболом. Став на захист Батьківщини у січні 2023 року. Поранення, які стали смертельними, отримав 3 липня в районі селища Суха Балка Покровського району Донецької області. У полеглого захисника залишилися батьки, чотири сестри, дружина та син.

За інформацією Світловодської міської ради, 15 липня в районі міста Торецьк Бахмутського району Донецької області загинув капрал поліції Чураков Владислав Сергійович.

Воїн народився 4 вересня 2002 року у селі Золотарівка Світловодського району Кіровоградської області. Навчався у Світловодській ЗШ № 2, а у 2022 році закінчив Кременчуцький педагогічний коледж ім. А. С. Макаренка за спеціальністю — вчитель фізичної культури. Із самого дитинства захисник займався він-чунь, полюбляв рибалити та гуляти з друзями.

У 2021 році влаштувався на роботу помічником вихователя в дитячому таборі відпочинку «Сонячний» оздоровчого комплексу «Нафтохімік» ПАТ «Укрнафта», а із 2021 по 2023 рік працював охоронцем у КП «Муніципальна варта» Кременчуцької міської ради.

У березні 2023 року Владислав став на захист України у складі штурмового полку «Сафарі» Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Нацполіції України «Лють».

За інформацією Миргородської міської ради, 15 липня в районі селища Урожайне Волноваського району Донецької області загинув Шишкін Віталій Валентинович — солдат, стрілець Національної Гвардії України.

Воїн народився 4 червня 1976 року у селі Шахворостівка Миргородської громади. Ріс у багатодітній родині. З дитинства захоплювався технікою. Закінчивши 9 класів Шахворостівської ЗОШ, Віталій продовжив навчання у Миргородському ПТУ № 44, де здобув спеціальність маляра. Після строкової служби працював на будівельних майданчиках в Україні та за кордоном. Створивши власну сім’ю, став люблячим батьком для свого сина. Віталій вів активний спосіб життя, любив спорт, був душею компанії та завзятим рибалкою.

Став добровольцем на захист Батьківщини у березні 2022 року. Його професіоналізм та сумлінне виконання обов’язків були відзначені у 2023 році Почесною грамотою командування НГУ. Був похований поряд зі своїм другом дитинства Олександром Маловічком.

За інформацією Хорольської міської ради, 16 липня в районі села Новоолександрівка Покровського району Донецької області загинув Стогній Олексій Миколайович — солдат, кулеметник стрілецького батальйону.

Воїн народився 18 червня 1971 року. У квітні 2024 залишив духовну службу в Свято-Покровському храмі Кременчуцької єпархії УПЦ та став у стрій захисників, як і його син Сергій. У розпалі літа й у розквіті сил земна місія Олексія Миколайовича, на превеликий жаль, передчасно обірвалася ворожим вогнем. У 53 річному віці його життєва свічка згасла, але навічно залишиться світла пам’ять і слава Воїна-захисника.

У полеглого захисника залишилися дружина, син та донька.

За інформацією Диканської селищної ради, 17 липня у військовому госпіталі помер Безуглий Володимир Борисович — солдат, стрілець-санітар.

Воїн народився у 1978 році. Проживав у селі Великі Будища Диканської громади. Поранення, які стали смертельними, отримав під час виконання бойових завдань в районі міста Торецьк Бахмутського району Донецької області. У полеглого захисника залишилися дружина та двоє синів

За інформацією Полтавської міської ради, 17 липня в районі села Новоукраїнка Волноваського району Донецької області внаслідок атаки ворожого БпЛА загинув Мілішніков Сергій Адріанович — старший солдат, командир відділення мотопіхотної роти.

Воїн народився 6 жовтня 1982 року. Проживав у Полтаві.

За інформацією Полтавської міської ради, 18 липня внаслідок тяжкої хвороби помер Слив’як Василь Іванович.

Воїн народився 31 серпня 1963 року. Навчався у полтавській школі № 13. Спочатку працював агрономом, потім — у правоохоронних органах. З початком війни у 2014 році почав займатися волонтерством, тренував батальйон «Полтава» та підрозділи «Правого сектору». Взимку 2015 року став на захист України у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Після демобілізації тренував дітей у клубі юних десантників «Гвардія», займався туристичною справою. З перших днів повномасштабного вторгнення і до своєї демобілізації служив у складі 116-ї окремої бригади територіальної оборони. Брав участь у «Гадяцькому сафарі», виконував бойові завдання на Сумщині, Харківщині та Донеччині. Був відзначений відомчими та державними нагородами. У полеглого захисника залишилися три доньки, два сина та три онука.

18 липня газета «Промінь» повідомила трагічну новину: на Покровському напрямку героїчно загинув Шмиголь Вадим.

Воїн народився 5 лютого 1976 року у Полтаві. Навчався у школі № 28. Через життєві обставини закінчував 10-11 класи довелося уже в Новотагамлицькій школі Машівського району. Ще у школі отримав посвідчення механізатора. Проживав у селі Огуївці. Після навчання розпочав роботу у місцевому сільгосппідприємстві. Працював на жнивах, був помічником комбайнера, виконував інші роботи. Певний час працював водієм швидкої у місцевому лікувальному закладі.

Був мобілізований до лав ЗСУ у травні. Проходив навчання у Великій Британії. У полеглого захисника залишилися мама, сестра дружина, чотири сини та донька.

За інформацією Миргородської міської ради, 19 липня на Сумщині загинув молодший сержант Красюк Віктор Григорович.

Воїн народився у 1986 році. Проживав у селі Любівщина Миргородської громади.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

«Полтавщина»