Археологічні знахідки на Монастирській горі: знайдено унікальний для Полтави уламок пічного кахлю часів гетьмана Мазепи
Археологи знайшли кілька сотень знахідок, які відображають культуру, традиційну для XVII-XVIII століть
Полтавські археологи опрацьовують кілька сотень знахідок, які століттями покоїлися на Монастирській горі. Коротко про них «Полтавщині» розповів археолог, заступник голови правління Спілки археологів України Юрій Пуголовок:
— Переважають керамічні вироби різноманітного призначення. Вони відображають культуру полтавців, традиційну для XVII-XVIII століть (за легендою Хрестовоздвиженський монастир засновано приблизно у 1650 році). Хоча є окремі знахідки й княжої доби. Привертає увагу велика кількість уламків посуду для їжі та: миски, келихи, горнятки. Вироби як місцеві, так і привезені. Зустрічаються помітки на посуді у вигляді літер. Висунули версію, що власник посуду помічав улюблену річ своїм іменем.
Знайдено 8 монет — 2 соліди та 6 боратинок. Плануємо відновити їх за допомогою фахівців краєзнавчого музею. Багато скляного посуду того періоду. Звертають на себе уламки пічних кахлів. Стародавні майстри прикрасили їх диковинними образами: грифонами, русалками. Один із уламків має багатокольорову поливу, є жовтий, блакитний колір. Колеги нам повідомили, що, скоріше за все, це виробництво майстерень Батурина, часів гетьмана Івана Мазепи. На території міста до цього ми ніколи не зустрічали такої кераміки, тому для Полтави вона унікальна.
Нагадаємо, що на місці ремонту дороги на вулиці Паїсія Величковського археологи шукають стародавній підземний хід з монастиря.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»