Про тих, хто стоїть за спиною нової влади у Кобеляках
Прикро визнавати, але майже за кожним політичним процесом у нашій країні стоять певні кола осіб, які здебільшого є представниками так званих бізнес-еліт. Вони не бажають бути публічними, але водночас, прагнуть впливати на кожну сферу нашого життя. І ця ситуація, мабуть, чи не найбільше відчувається в невеличких обласних центрах або містах обласного значення. Не є винятком і місто Кобеляки, яке вже багато місяців переживає політичну кризу, що склалася внаслідок інтриг місцевих сірих кардиналів.
Я вже раніше розповідав про те, що за останньою такою політичною інтригою стоять колишня голова Кобеляцької РДА Таміла Шевченко, суддя Кобеляцького районного суду Ірина Омельченко та інші дійові особи. Внаслідок їхгіх дій новим керівником міста став колишній правоохоронець Василь Кіптілий. Але поспілкувавшись зі своїми співрозмовниками з поміж місцевих мешканців, я зрозумів, що і це є не повною картиною того, що насправді відбулося в стінах Кобеляцької міської ради.
Мені стало відомо, що на території Кобеляцької громади є такий собі підприємець Юрій Миколайович Терніков, який завжди прагнув мати вплив на політичні процеси в місті. Це спонукало мене детальніше дізнатися ким насправді є ця особа і який зв’язок може бути між ним і людьми, які брали участь в останньому перевороті в Кобеляцькій міській раді.
Хто ж такий Юрій Терніков?
У публічних джерелах мені вдалося знайти шокуючи інформацію. Річ у тому, що Юрій Миколайович Терніков це колишній член забороненої політичної партії, і який свого часу, як стверджує журналіст Сергій Іванов у своєму блозі інтернет-видання ЦЕНЗОР.НET, фактично був протеже колишнього «господаря» Луганської області, регіонала Олександра Єфрємова.
До того ж у цьому самому дописі Сергій Іванов фактично звинуватив Юрія Тернікова в фінансуванні терористичної організації ЛНР. В доказ чого навів досить цікавий документ, який доводить його правоту. Який і я додаю до свого допису, у разі якщо хтось не матиме бажання відкривати посилання на допис Сергія Іванова.
У ньому йдеться про те, що ТОВ «Перевальський торговий дім» взято на податковий облік як платника податків на непідконтрольній Україні території. Тобто підприємство платило податки до ЛНР.
Правда ж цікавий документ? Звісно ж я спочатку не міг повірити своїм очам. І почав перевіряти чи мова йде про нашого Кобеляцького Тернікова. Але ж все вірно, це він. Докази чого, я зміг знайти в його декларації, яку Юрій Терніков подав до НАЗК у 2019 році, як кандидат на посаду в АТ «Укразалізниця». З неї видно, що у власності його дружини є частка в цьому ТОВ.
Далі з цієї ж декларації видно, що Юрій Терніков також задекларував, що у власності його дружини є частка такого собі ТОВ «Теплопостач КП», яке за даними публічних реєстрів зареєстроване у місті Кобеляки, а сам Юрій вказаний як уповноважена особа цієї юрособи.
І тут починається найцікавіше. Згідно з порталом публічних закупівель мені вдалося дізнатися, що ця ТОВ роками надавала послуги з постачання теплової енергії закладам освіти, які колись були в підпорядкуванні відділу освіти Кобеляцької РДА, а потім вже і Кобеляцької громади. На чому заробило не один мільйон гривень, що ви можете побачити перейшовши за посиланням вище.
Тобто абсурдність ситуації у повному розумінні цього слова просто зашкалює. Юрію Тернікову з таким бекграундом роками дозволяли займатися постачанням теплової енергії до об’єктів критичної інфраструктури. Щоправда, потрібно визнати, що у цій ситуації пан Терніков продемонстрував неабиякий підприємницький хист, оскільки це в цілому дуже прибутковий бізнес. А також згідно з Бюджетним
Кодексом сплата комунальних послуг в закладах освіти є гарантованою статтею витрат. Тобто під час здійснення своєї господарської діяльності в цій ситуації взагалі не могла виникати дебіторська заборгованість.
Так, а хто ж взагалі допоміг пролобіювати свій бізнес в бюджетних установах Юрію Тернікову? І тут знову потрібно згадати все ту ж колишню голову Кобеляцької РДА Тамілу Шевченко, яка свого часу розповідала місцевим ЗМІ, яка це гарна ініціатива і допомагала Тернікову просувати свій бізнес.
Мої співрозмовники навіть стверджують, що свого часу Юрій Терніков доклав своєї руки для того, щоб пані Шевченко отримала свою посаду.
Також, якщо уважно придивитися до бізнесу пана Тернікова можна звернути увагу на те, що під його контролем фактично опинилася чималенька частина берегової лінії в селі Кишеньки та Світлогірське. Стосовно села Кишеньки можна побачити цю інформацію в його декларації.
Стосовно села Світлогірське — всім місцевим давно відомо, хто є власником бази відпочинку «Берег». Яким чином Юрій Терніков почав контролювати берегову лінію про це можуть детально розповісти як Таміла Шевченко, так і місцевий блогер Олег Решетило, який також давно відомий в Кобеляках своєю «принциповою» позицією та «звитягами». До речі, місцеві також стверджують, що за дивним збігом обставин цю базу відпочинку частенько відвідують Василь Кіптілий, суддя Омельченко, депутат обласної ради від політичної партії «За Майбутнє» Геннадій Коваленко (політичний шеф Таміли Шевченко).
Маю надію, що не для того, щоб отримати задачі?
А там судіть самі.
Ігор ГОЛОВАТИЙ