Біля Південного вокзалу вже три роки не працює новенький світлофор за 1,3 млн грн: влада не знає, що із ним робити

У 2020 році на проблемному перехресті вулиць Охтирський Шлях (колишня Сакко), Миру й Річкової встановили комплект світлофорів. Ініціатива встановити тут світлофор належить команді «Рідного міста», яка у той час відповідала за сферу ЖКГ.

Світлофор мав розв’язати проблему великого потоку транспорту в бік Дублянщини і залізничного вокзалу «Полтава-Південна». Проте, після його встановлення, стало ще гірше — світлофори провокували значні тягнучки, які утворювалися починаючи з Крутого Берега та Вакуленців. Термінова зміна таймінгу проблему не усунула, тому було ухвалене рішення вимкнути їх.

З підрядною організацією «Смарт Лайт Електрик» місто досі не розрахувалося. Укладений у квітні 2020 року договір на 1,3 млн грн був кілька разів продовжений — наразі до кінця 2023 року.

У 2021 році, після зміни влади, світлофор пропонували перенести в інше місце, але так цього і не зробили. Ці світлофори можна було б, наприклад, поставити на перехресті вулиць Польської та Леоніда Каденюка (колишні Комарова і Серьогіна) та зекономити бюджетні кошти. Проте тут уже обрали іншого підрядника — «Полтава-паритет», який виконає роботи за 1,88 млн грн.

Історія із цим світлофором — показовий приклад для Полтави: відносно проста робота затягується буквально на роки. Часто причиною зволікань стає десинхронізація дії попередників і наступників при владі. Якщо певні роботи починають за одного керівництва і завершити їх мають наступники, то, скоріше за все, проект стане на тривалу паузу, якщо взагалі його не буде проігнорований.

Для прикладу, комплекс робіт на бульварі Богдана Хмельницького: «Вулична арена», скейтпарк і сам капремонт зеленої зони. Історія цього будівництва тягнеться уже останні 7 років і так досі не завершилася. Або капітальний ремонт сотні зупинок, який почали проводити за керівництва Олександра Шамоти і «Рідного міста» у 2020 році і який вже точно не завершать і цього року.

Наступники ігнорують проекти попередників з двох причин. Перша — для політика будівництво чогось це, в перше чергу, не покращення благоустрою, а піар-компанія: «Ми зробили скейтпарк, зупинки, повісили світлофор. Голосуйте за нас». Конкурентам немає сенсу продовжувати ідеї своїх попередників, які нарощують собі рейтинг на міських проектах. Друга — зазвичай, на об'єктах обирають підрядника, який пов’язаний із попередньою владою, тому наступникам немає сенсу виділяти бюджетні кошти конкурентам, а краще знайти свою фірму.

Панацеєю від довготривалих будівництв є лише проведення прозорих закупівель, без лобізму і домовленостей. Таким чином будуватися все буде швидше і дешевше. Зрозумілий принцип, якого, на жаль, керівники Полтави досі не дотримуються.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»