Коментарі на наклепницьку заяву в поліцію Івана Климася про те, що Василь Бердник — кримінальний злочинець
Таку заяву Іван Климась подав у Полтавське РУП 29.08.2023 року № 8179. Він видає себе за члена Асоціації ветеринарних спеціалістів Полтавської області (далі — Асоціації). У 2017 році він справді був її членом, навіть обирався у члени Правління Асоціації, але через втрату зв’язку з нею і несплату членських внесків, згідно зі Статутом Асоціації, вибув із неї у 2018 році.
У згаданій заяві немає жодного факту, який би доводив наявність якихось моїх порушень у роботі чи зловживань посадою голови Асоціації. Та й звідки їх міг взяти Іван Климась? Первинні організації Асоціації установ, які очолював Іван Климась — Семенівське РУ Держпродспоживслужби (ДПСС) в Полтавській області (2018), Миргородське міжрайонне управління ГУ ДПСС (2020) і Полтавське РУ (із 26.03.2021 р.), і їх члени не платили членських внесків із 2016 по 2023 роки. Це свідчить про те, що він як керівник ігнорував роботу Асоціації в цих установах, а твердження, що він член Асоціації, є брехнею.
У заяві не наведено жодного доказу моїх зловживань кримінального рівня. Тому мене дивує прийняття її на розгляд у Полтавське РУП.
На цьому можна було б поставити крапку. Але я продовжу коментувати заяву Івана Климася, щоб довести, що вона — суцільна брехня.
Автор заяви цитує фрагменти статей 10.5 і 5.6.2.5. Статуту Асоціації про обов’язки голови. Йому було б корисніше вивчити статті, які мають стосунок до діяльності, прав і обов’язків членів Правління Асоціації. Зокрема, керівними органами Асоціації є Конференція, Правління і Голова. Члени Правління несуть також відповідальність перед Конференцією за діяльність Асоціації та належне виконання своїх посадових обов’язків. Правління вирішує питання колегіально, а не в одиночку і шляхом брехливих звинувачень, що починалися туманною фразою: «як стало відомо, що». Він був членом Правління і повинен також нести відповідальність за «кримінальні порушення» голови Асоціації. Цитати зі статей Статуту підтверджують, що Іван Климась або ті, хто писав цю заяву на мене, користувалися примірником Статуту, який я, довірившись, дав Валентині Аранчій, ректорці Полтавської державної аграрної академії, у травні 2021 року. Кілька разів нагадував їй, щоб повернула його мені. Замість відповіді вона промовчувала або ж пропонувала поступитися посадою голови Асоціації її дочці — Яніні Аранчій. Із цього виливає, що співавтором «матеріалів» для заяви є Валентина Аранчій. Чому?
На зустрічах у ПДАУ 15 і 22.02.2022 року Валентина Аранчій і Юрій Першин, заступник начальника ДПСС в Полтавській області, наполегливо вимагали реорганізувати Асоціацію так, щоб на її рахунок переказували «добровільні внески» не тільки на «просьби» ветеринарів, а й інших співробітників ДПСС в Полтавській області; викинути із числа членів Асоціації пенсіонерів; відмовитися від посади голови на користь особи, яку вони запропонують. Казали: якщо ж ви хочете залишитись на посаді голови, то всі рішення і виступи на конференції спочатку подайте на перевірку Юрію Першину. За все це я буду мати достойну зарплату і кожен рік — путівку в санаторій. Я легко уявив, як будуть добуватися ці блага, і не тільки мені, і відмовився. На цій же зустрічі Валентина Аранчій сказала, що Статут отримаю у Юрія Першина.
Наступною спробою забрати Статут та інші документи до нього був офіційний лист від голови Асоціації 30.Х1.2022 року № 31, який я заніс у канцелярію ПДАУ в. о. ректора Валентині Аранчій (вх. № 14/01-13 від 30.Х1.2022 року) і через секретаря запропонував зустріч у її кабінеті. Відмовилась. Чекаю відповіді на лист уже понад 10 місяців. За законом відповідь на лист повинна бути
протягом одного місяця, але для Валентини Аранчій закон «не писаний».
Кінцева мета дій наклепників — заволодіти посадою голови, касою Асоціації і перешкодити мені писати і публікувати статті з матеріалом, незручним для Валентини і Яніни Аранчіїв (в інтернет-виданні «Полтавщина» уже опубліковано три статті). Напряму не вийшло, тому знайшли «Павлика Морозова». Я без одного місяця 30 років працював в ПСГІ, потім в ПДАА і ПДАУ (це один заклад). Навчав студентів, магістрантів і аспірантів (усього понад 3000 осіб) премудростям ветеринарії. Пам’ятаю і студента Івана Климася. Тоді він робив вигляд порядної особистості. Він має перед Валентиною і Яніною Аранчій боржок за швидкий і успішний кар’єрний ріст.
Наступне звинувачення — відмова голови Асоціації у виплаті грошової допомоги за проханням інших членів Асоціації. Це черговий наклеп, бо немає конкретних даних про те, хто просив, кому, коли і чому відмовлено в допомозі.
Зате добре пам’ятаю два випадки відмови Валентині Аранчій, яка не є членом Асоціації. Згідно із законом України, частка допомоги до повномасштабного нападу на Україну російських окупантів становила 500 гривень. Таку суму на один рік і отримували всі, хто просив (понад одна сотня членів). Дозволом голові на видачу допомоги було рішення чергової конференції, яку проводили наприкінці кожного місяця після звітів про роботу за проминулий місяць чи рік. Так було до 2018 року. Після того, як ця система поламалась, дозволом на допомогу стало погодження цього не менше ніж із 2-3 членами Правління (за Статутом).
Тепер наведу випадки відмови.Так от, 5-6 років тому (точно не пам’ятаю дати) у ПДАА відзначали чергову річницю смерті С. В. Аранчія (7 березня 2016 року), чоловіка Валентини Аранчій, із витратами коштів Асоціації. У травні того ж року до дня його народження (01.05.1959) знову, не без активної ініціативи Валентини Аранчій, хоче провести конференцію його пам’яті президент Української асоціації лікарів ветеринарної медицини дрібних тварин Ушаков В. М. із широким розмахом — у театрі імені М. В. Гоголя, хоча в ПДАА є безплатна велика актова зала. Грошей не вистачало. Можливо, що розрахунок був на мене. За день до конференції Валентина Аранчій присилає до мене Івана Петрова, нашого випускника, працівника міської ветмережі, із завданням узяти в мене 10 000 гривень готівкою або ж перерахувати таку суму на вказаний рахунок. Я детально пояснив йому, що гроші не мої, а громадської організації. Тому є чітка процедура їх витрат. По-перше, такі витрати плануються наперед і затверджуються на конференції. По-друге, у мене як голови Асоціації повинен бути лист від Ушакова чи хоча б від Валентини Аранчій з проханням видати таку-то суму грошей і куди їх планують витратити. Цього немає. По-третє, з В. Ушаковим я незнайомий. За неписаним законом ввічливості він повинен був, приїхавши в Полтаву, зустрітися зі мною або хоча б зателефонувати. А так він проігнорував мене як голову Асоціації і саму Асоціацію, в якій тоді налічувалося 735 членів. По-четверте, чому Валентина Аранчій дозволяє собі так «по-барському» поводитися стосовно мене? Підставою для цього не є те, що вона ректор, а я завідувач кафедри, її підлеглий. По-п’яте, Валентина Аранчій не є ветлікарем і членом Асоціації, тобто в цій організації вона ніхто, але береться керувати.
Другий випадок також із Валентиною Аранчій. Робочий час. Викликає мене до себе в кабінет ректорка Валентина Аранчій і ставить завдання: оплатити путівку в санаторій пенсіонерові, колишньому працівникові Управління ветмедицини Полтавської області Василю Шупті. Ціна путівки 35 000 гривень. Підстава «серйозна» — їй дзвонили з Києва друзі і просили це зробити. Пояснюю, що для таких витрат одного дзвінка ваших друзів малувато: згідно із відповідним законом, я можу видати 500 гривень за його заявою і дозволом на це конференції Асоціації. Він не є членом Асоціації, бо вибув через несплату членських внесків. Допомогу в 500 гривень він може одержати через рік після того, як стане членом Асоціації. Таке рішення конференції. Ви мене штовхаєте до порушень закону України.
Названі два випадки свідчать, що про них дала інформацію Івану Климасю Валентина Аранчій. Так би й сказав, а не займався брехнею.
Третій випадок був із Варварою Ващенко, пенсіонеркою, інвалідом 2-ї групи, колишньою працівницею в системі ветеринарної медицини Полтавського району. Через малу пенсію вона кілька років отримувала допомогу від Асоціації по 500 гривень на рік і тому знала, що це робиться за певною формою, початковий етап якої — розгляд заяви у первинній організації Асоціації. У 2022 році Варвара Михайлівна, як годиться, звернулася з проханням підтримати її заяву про допомогу до Івана Климася, який очолював Полтавське РУ ДПСС. Він відповів їй, що до цього не має ніякого стосунку. Так народилася чергова брехня, бо гроші Варварі Михайлівні я видав.
У період із 1992 по 2016 роки ветслужбу області очолював здібний організатор — Сергій Аранчій. З ним я як голова Асоціації плідно співпрацював на благо ветеринарії області. Іван Климась добре знає, що після смерті начальника Головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області Сергія Аранчія (2016) пішли підкилимні війни за «престол». Так, за 2016-2022 роки керівники мінялися в такому порядку: Юрій Оленіч, Геннадій Пікуль, Сергій Павлов, Дмитро Аранчій, Яніна Аранчій, Геннадій Пікуль, Олександр Овчаренко, Сергій Павлов і Яніна Аранчій. Із 14.06.2022 року по сьогодні очолює установу Яніна Аранчій. Додавалися і форсмажорні події (інфекція Ковід 19, військовий стан через війну росії з Україною, створення ДПСС, адміністративна реформа в Україні тощо). Асоціація без тісного зв’язку з органами управління і практиками ветеринарного профілю ефективно працювати не може. Із 22.02.2022 року закінчилися мої добрі понад 30-річні відносини з Валентиною Аранчій через її наполегливу спробу разом із Юрієм Першиним втягти мене в реорганізацію Асоціації із грубим порушенням її Статуту і законів України. Прикладом останнього твердження є критика на апаратній нараді 10.07.2023 року (ІВ «Полтавщина») головою Полтавської ОДА Дмитром Луніним роботи ДПСС області і її керівника Яніни Аранчій за недоліки в роботі та здирництво.
Яніна Аранчій, зловживаючи посадою, активно підтримана Юрієм Першиним, її заступником, включилась у роботу з ізоляції голови Асоціації від керівників РУ ДПСС у 4-х новостворених районах та керівників державних установ ветеринарного профілю області і навіть студентів. Так, студента 4 курсу ФВМ Володимира Гавриша, одного із 10 студентів-відмінників за 2022 рік, залякали так, що він відмовився від премії Асоціації в 500 гривень. Яким чином? Зловживанням посадою. Його мати і він мали торгівельне місце на Центральному ринку Полтави. Вони його мають і зараз, але Володимир тепер тікає з очей, коли зустрічається зі мною чи моєю дружиною, ексдоценткою ПДАУ. Дев’яти іншим студентам пощастило. Вони були за межами України чи Полтавської області і не мали зв’язку з практичною ветеринарією.
Другий приклад. У 2019 році Правління і голова Асоціації вирішили відзначати День працівників ветеринарної медицини України виділенням допомоги одному-двом членам Асоціації кожної із 30 первинних організацій області. Оголошення про це надсилались електронною поштою секретарям первинних організації або завідувачам ветлікарень, які лікували тварин на території районів до адміністративної реформи. У цих первинних організаціях кандидатури обирали колегіально із числа тих, хто найбільше цього потребував. Як правило, ними були хворі пенсіонери з малою пенсією.
Динаміка видачі допомоги членам Асоціації (без суми допомоги, яка видана студентам) за 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 (до 23.09) роки становила: 2500 гривень; 20 000; 23 500; 33 000; 23 000 і 1000 гривень відповідно. Через ці святкові преміальні у 2019 році, порівняно із 2018 роком, різко зросли видатки. Як я вже зазначав, 14.06.2022 року начальником ДПСС в Полтавській області без конкурсу (хтось допоміг?) стала Яніна Аранчій. До подій, уже описаних в інформаційному порталі Стопкор, у другій половині 2022 року додалася ще одна — почала зменшуватися кількість виданої допомоги до Дня працівників ветмедицини України. До 23.09.2023 року премію в 1000 гривень одержав один член Асоціації, який віддав ветеринарії все життя і отримує трохи більше 3000 гривень пенсії.
Третій приклад.29.ХІ.2022 року я приходив у приміщення ДПСС в Полтавській області на попередньо домовлену зустріч із Яніною Аранчій і Юрієм Першиним. Хід зустрічі заслуговує на детальний опис в окремій статті. Якщо коротко, то мене не прийняли навіть після 4-годинного очікування. Секретареві й охоронцеві, якого до мене направили, щоб вигнати з приймальні, я пояснив: моє питання пов’язане із налагодженням співпраці між ДПСС і Асоціацією. Наступного дня мене не прийняла із таким же питанням і Валентина Аранчій.
Враховуючи все це, на інформаційному порталі «Полтавщина» за 21.08.2023 я опублікував у вигляді статті-реклами умови отримання допомоги членами Асоціації, в тому числі і святкової, до кінця цього року. Ця стаття якраз і викликала бажання накапостити Василеві Берднику, щоб не тратив гроші Асоціації, бо сподіваються їх забрати. Знайшовся їм і помічничок — Іван Климась.
До 2017 року роботу Асоціації і голови перевіряла ревізійна комісія, і є на це відповідні акти. Наприкінці кожного року голова звітував про свою роботу із демонстрацією фінансового звіту за рік в електронному вигляді. Хочу заспокоїти Івана Климася і тих, хто за ним стоїть: такі звіти складені за кожен рік по 2022-й включно і буде за 2023-ій, коли він закінчиться. Із Приватбанку є і підсумкові виписки за кожен рік про дебет-кредит коштів. У 2022 році один депозитний вклад я уже витратив, але не переведенням його на мій депозит, як бреше Іван Климась. Кошти на суму 50 000 гривень переведені для підтримки ЗСУ.
Я готовий до звітно-виборчої конференції і хочу в законний спосіб, згідно зі Статутом, передати посаду гідній людині, яку оберуть делегати Конференції, а не поставленій самозваними ліквідаторами Асоціації.
Моє бажання піти з посади голови Асоціації зросло із вересня 2022 року, коли я став непрацюючим пенсіонером. Зараз мені 86 років. Це вік, коли людина не живе, а доживає. Переведення відсотків з депозитів Асоціації на свої депозити — чергова брехня Івана Климася. Мені вже не потрібно ні грошей, ні майна. Я певний, мені в могилу їх не покладуть і на тому світі вони навряд чи знадобляться. Я намагаюся пройти чесно життєву ниву і хочу бути таким до кінця. Мені щастило на добрих людей, а ось тепер зіткнувся з особами іншого ґатунку. Сподіваюся, що правда переможе брехню, навіть якщо її і нагромадити у такій великій кількості, як це зроблено в заяві Івана Климася. Він також брехливо трактує Статут Асоціації, стверджуючи, що я маю владу. Насправді ж її голова є лише особою, якій делегують виконання рішень Конференції і Правління в межах Статуту Асоціації.
Іван Климась твердить, що в Асоціації є «більше 100 членів». Потрібна перереєстрація членів Асоціації, яку не дають робити її вороги. Тому це буде після того, як Яніну Аранчій і Юрія Першина виставлять за ворота ДПСС Полтавської області. Підрахуємо ж членів Асоціації на початку 2023 року. У фінансовому звіті за 2022 рік зазначено, що членські внески на загальну суму 657,5 гривень здали лише Чутівська первинна організація та організація факультету ветеринарної медицини ПДАУ, в яких налічується лише 27 членів Асоціації. Оце на сьогодні і є за Статутом їх кількість.
Заявляю, що кошти Асоціації перебувають на депозитах у Приватбанку. Відсотки від них ідуть на виконання статутної діяльності та допомогу членам Асоціації і студентам-відмінникам. Повідомлення в заяві Івана Климася, що я їх привласнюю, є примітивною брехнею. Це легко перевірити, ознайомившись із річними фінансовими звітами і депозитами, які належать Асоціації та Василеві Берднику. Настільки я знаю, Ірина Бердник їх не має.
Висновок. Заяву Івана Климася на мене сприймаю як намагання заплямувати мою честь і гідність громадянина України, юридичної особи — голови Асоціації ветеринарних спеціалістів Полтавської області з 1990 року по сьогодні, доктора ветеринарних наук, професора, ветерана праці, відмінника аграрної освіти і науки, пенсіонера. Це є порушенням моїх конституційних прав і завдає мені і моїй дружині Ірині Бердник моральної та фізичної шкоди, особливо здоров’ю.
Усе, що написано в заяві Климася, є надуманим і не доведеним, бо не підтверджене фактами, але написане із впевненістю в досягненні брудної мети, можливо, завдяки надії на підтримку та захист від неприємностей впливовими особами чи особою із якоїсь партії. Тому зараз я готую позовну заяву до суду про захист честі, гідності і конституційних прав громадянина України від наклепу та паплюження моєї професіональної, громадянської гідності ветерана праці, який 86 років прожив чесне, нічим не заплямоване життя. Буду вимагати відшкодування за моральну шкоду та втрату здоров’я — мого і моєї дружини Ірини Бердник.
Серед завдань наклепників також є: очорнити мене як юридичну і фізичну особу, усунути з посади голови Асоціації ветеринарних спеціалістів Полтавської області, заволодіти грошима Асоціації і, нарешті, змусити мене не публікувати статті, в яких подаються факти, які має знати українське суспільство (ідемо ж в Європу!), що не бажане Валентині і Яніні Аранчій, Юрієві Першину та їм подібним.
Голова Асоціації ветеринарних спеціалістів Полтавської області, доктор ветеринарних наук, професор Василь БЕРДНИК