У Полтавській міськраді утворилася коаліція «За майбутнє слуг простих людей у рідному місті»

Якщо проаналізувати голосування, репліки з місця або навпаки мовчання окремих депутатів на 39-й сесії Полтавської міськради, текстову трансляцію якої вела «Полтавщина», то можна прийти до певних висновків. Головний — після звільнення з посади секретаря міськради Андрія Карпова маємо нову та широку коаліцію.

Депутати проголосували за майже 100% питань в порядку денному. Навіть за земельні та зі сфери містобудування, які роками лежали на полиці внаслідок протистояння частини фракцій із колишнім мером Олександром Мамаєм.

Хто увійшов до більшості?

Це 10 депутатів із фракції «За Майбутнє», 6 депутатів із «Рідного міста», по 3 депутати від «Партії простих людей», обраних від «ОПЗЖ» та «Свободи». Без особливих проблем голосували й троє депутатів від «Європейської Солідарності» (Карпов та Дедюхін були відсутні, а про Івахова поговоримо нижче). Сюди, звичайно, долучимо і 4 депутатів від «Слуги народу»: Катерину та Вадима Ямщикових, Сергія Іващенка та Юрія Бражника. Тому умовно цю групу можна назвати саме так, як вказано у заголовку.

З незвичного — виступи депутатів стали толерантнішими. Якщо раніше вони гостро критикували керівництво влади міста та заявляли, що звертаються з того чи іншого питання до прокуратури, то наразі вони мовчать. Наприклад, щодо ситуації із порушенням закону при консервації будинку Дворянського зібрання маємо цілковиту тишу, хоча, за логікою, найбільш принципові у минулому депутати мали б поставити запитання до управління капбудівництва, яке очолює депутат Максим Медведєв.

Хто подавав слабкий голос протесту або просто ставив незручні запитання, так це депутати від «Слуги народу» Антон Ярмолюк, Сергій Марюхненко, Євгенія Янко та від «Європейської Солідарності» Олександр Івахов. Двоє останніх пов’язані із підприємцем Леонідом Гонтарем. Відмітимо, що більшість виступів і запитань були навіяні публікаціями на «Полтавщині». А якби наших статей не було?

Відзначимо і те, що ці запитання особливо не заважали загальній течії засідання. А, наприклад, Денис Поліщук відповів взагалі не про те, про що його запитали, і цього ніхто навіть не помітив.

Інший момент — якщо з певних політичних питань переставала голосувати якась фракція, то голоси знаходились за рахунок решти фракцій чи груп. Наприклад, звернення від депутатів Капліна та Городчаніної щодо недопустимості обмеження прав громад набрали мінімальну кількість голосів.

За нашою інформацією, велика заслуга у конструюванні нової та, як бачимо, широкої коаліції, належить Євгену Диканю, голові найбільшої фракції у раді — партії «За Майбутнє». Без тіні єхидства зауважимо, що перед таким вмінням наводити комунікації можна тільки зняти капелюха.

«Сокира війни» між фракціями наразі надійно закопана, хоча при цьому усі учасники коаліції чекають на те, коли партнери спотикнуться раніше за них самих, а це у свою чергу надасть перевагу під час наступних виборів.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»