Про кадрові зміни, коаліцію із «За Майбутнє» та чому ходить у військовій формі — перше інтерв’ю з Катериною Ямщиковою на посаді секретаря

ІВ «Полтавщина» зустрілася із секретарем Полтавської міськради Катериною Ямщиковою. Її кабінет розташований на місці роботи колишніх заступників міського голови з питань ЖКГ. До речі, це найбільший кабінет у міській раді.

Катерина у футболці кольору хакі з написом «Українка» й у камуфляжних штанах сидить за столом, який завалений паперами. Поряд шпаргалка — роздрукована схема структури Полтавської міської ради, відповідальність підрозділів. Між постійними телефонними дзвінками нам вдалося коротко поспілкуватися.

— Чи звільнилися ви з лав Збройних Сил України?

— Я звільнилася із лав ЗСУ, але я завжди зі своїми хлопцями. Призначення для себе розцінюю як перехід на інший фронт. Тил має бути достойний фронту.

— Військовим звільнитися з армії зараз практично нереально, навіть за станом здоров’я, тому від них часто можна почути запитання, як вам це вдалося, тим паче так швидко?

— Мій чоловік — військовослужбовець. Я розуміла, яку я беру на себе відповідальність. Йдучи на службу я розуміла, що маю можливість демобілізуватися, як мама малолітнього сина. Я вдячна своїй родині, яка дала мені можливість цей рік віддати себе службі, вона була із моїм сином.

— Люди часто запитують, а чому ви досі ходите у військовій формі?

— Так сталося, що у цей період часу я ні в чому іншому не ходила. Для себе зараз обираю комфортний і зручний вид одягу. Коли я йшла у звільнення — це звичайна форма. Я не порушую закон. Форму я дуже поважаю. Тема тактичного одягу присутня у моєму повсякденному житті та й у людей, які представляють різні органи місцевого самоврядування. Я також сумувала за цивільним одягом. Зараз підбираю коректний і зручний для свого стану одяг. У мене навіть немає часу приділити цьому увагу. Повірте, форму я не ношу для когось. Це для мене перехідний період, прошу його прийняти.

— У вас є досвід у бізнесі та керівництві комунальними структурами. Охарактеризуйте, як працює механізм місцевого самоврядування?

— Загальної картини я ще не маю. Я зараз максимально сконцентровано використовую кожну хвилину свого робочого і позаробочого часу, щоби вивчити це питання. У мене робочий час такий, як і у військових — 24/7. Я зараз в зоні турбулентності. Сфер розвитку галузей дуже велика кількість. Не заглиблюючись в кожну можна побачити багато проблем і на поверхні. Я розумію, які є очікування від мене, тому це велика відповідальність.

Що мені хотілося зазначити окремо — це закритість міської ради. Я можу це показати на простому прикладі — покіс трави. В місті апокаліптична ситуація. Найвища бадилина була зафіксована із висотою 2,4 м. В чому вся проблема — у нас в місті 14 косарів і 30 кіс. Немає людей на ці посади. 14 людей зараз вивозять таке навантаження. Квадратура покосу 110 га, це без старостатів. Про цю проблему не було нормальної комунікації. Вони мені сьогодні нададуть графік покосу. Для мене важливо відчувати фідбек від громади, бо міська рада — це сервіс, тому ми маємо працювати на громаду.

Я прошу людей зрозуміти, що ми завтра не прокинемося у новому місті. Я не супергеройка, яка махне паличкою і одразу все зміниться. Я бачу цей підвищений запит. Я знаю, що легко не буде, але я готова працювати. У мене зараз період входження у справи, я знайомлюся із галузями, збираю інформацію для отримання фідбеку стосовно стану галузі. Нарад — купа, зустрічей — купа, комунікацій багато, але це все було очікувано.

— Вашому призначенню радісно аплодували члени команди «За Майбутнє» Євген Дикань, Віктор Булат, Денис Поліщук та інші депутати цієї фракції. Дехто із них — обвинувачений у корупції або є фігурантами кримінальних справ. На які компроміси вам довелося піти, щоб заручитися підтримкою партії «За Майбутнє», яка до цього цілком вигідно для себе працювала із секретарем Андрієм Карповим?

— Кожна людина має свій життєвий шлях. Даний мій крок — це взяття відповідальності. Нам зараз потрібно, щоби депутатський корпус перестав бути в театральному режимі. Він зараз розхитаний, тому ми не маємо права допустити такі речі під час військового стану. Для мене важливі відкритість та діалог. Я в першу чергу депутатка, і якби був міський голова, то моя основна функція — це робота із депутатами. Чути, давати інформацію і надавати можливість працювати. А за доброчесність і кримінальну діяльність відповідають правоохоронні органи. В тому, що депутатський корпус підтримав мою кандидатуру, є одна ціль, це результат для міста. Я не маю особистих амбіцій.

— На стадії створення коаліції керівники фракцій розподіляли, хто яку сферу у місті контролюватиме?

— Хтось більше цікавиться сферою ЖКГ, хто гуманітаркою. У всіх депутатів є можливість вибрати напрям та бути причетними до робочих процесів.

— Керівників яких департаментів і управлінь ви звільните?

— Є тема фаховості людини. Для мене однозначно важливо подивитися на їхній бекграунд роботи, що було до цього. За час служби я не завжди була включена у процес того, що відбувається у Полтавській міськраді. Багато керівників я не знала особисто і зараз із ними знайомлюся. Найважливіше — це стратегія роботи управлінця. Є очевидні галузі, в яких видно великі прогалини в роботі. Я бачила цю закритість, заангажованість і невідповідність сучасним нормам. У нас будуть звіти всіх керівників по своїй роботі. Тому для мене важливо оцінити управлінську діяльність, дати їй гідну оцінку та прийняти кадрові рішення. А їх у нас буде немало. Буду залучати ейчар-технології.

Нашу розмову із Катериною перериває телефонний дзвінок. Очільницю міста набрала мешканка провулку Токарний, 18. В третьому під’їзді відкрита ліфтова шахта, яку потрібно закрити. Катерина передала доручення УЖКГ закрити шахту і надіслати фото зробленої роботи.

— Такі дзвінки багато часу забирають, чому ви займаєтеся справою, яку має виконувати відділ 1580?

— Мені так приємно. Я від цього кайфую. Ми зараз це все устаткуємо, але на початках вони всі мої помічники. Моя справа — давати стратегічні рішення. Я особисто буду заглиблюватися в тему руху міста, щоби зрозуміти, як працює механізм. З іншої сторони потрібно дати розуміння людям, які працюють, що я не просто дала доручення, після якого я відчеплюся. Мені важливий результат. Ми уже працюємо над тим, скільки звернень приходить на 1580. Ми досліджуємо, як великі корпорації працюють із запитами. Хочу зрозуміти необхідність правильної вибудови ефектної роботи із громадянами. Всі галузі працюють, а моя справа підкориговувати цю роботу. Знаєте в чому проблема? Ця людина телефонувала в УЖКГ, не додзвонилася, тому зателефонувала мені особисто.

— Кандидатів на звільнення не назвете?

— Ви бачили звернення від Антона Ярмолюка. До цього документу я особливо відповідально ставлюся. Там є різні моменти і в мене є запитання. Проте люди мають діяти в рамках закону. Нехай відзвітують, ми зберемо всі зауваження. Керівниками управлінь мають бути ті, хто заряджений на роботу на всі 100%. Ми працюємо над цим моментом, скоро буде дуже зрозумілий формат подачі резюме на посади до міської ради. Нам усім не вистачає сіті-менеджерів, які вболівають за свою роботу і вміють її організувати. Нам потрібно зараз сформувати команду, це буде найважливіший момент. До мене зараз у хаотичному порядку надходять різні резюме. Звичайно, що будуть оголошені конкурси на посади. Дуже важливо, щоби до нас приходили люди, які хочуть змінити стереотипне відношення до міської ради.

— А якщо для прикладу взяти ситуацію із керівницею земельного управління Ольгою Левченко. Вона, можливо, і професіоналка своєї справи. Проте бюджетні замовлення отримує фірма, яку вона переписала на вчорашнього студента, свого колишнього підлеглого. Чи звільнять її? І як це зробити правильно, щоби вона через суд знову не повернулася на посаду?

— Тоді не можна говорити про її фаховість. В часи війни я називаю фахівцем людину із комплексним розумінням. Фахівець не просто гарно володіє інформацією у своїй галузі, а і не зловживає своїм становищем. Яке б у нас не було бажання завтра всіх звільнити — це популізм. Якщо зробити це не по закону, то людина виграє суд і поновиться на роботі. Інша справа — розібратися із її робочим процесом. До людини треба вийти на діалог, сказати, що до неї є зауваження і питання. Звільнення має відбутися в рамках трудового законодавства.

— А заступники міського голови: Валерій Пархоменко, Світлана Тарашевська, Ольга Борисенко та Наталія Сук. Це команда Олександра Мамая і їх роботу можна оцінити за попередні 13 років. Їх звільнять? Було б доречно замість них взяти представників вашої команди, бо саме заступники допомагатимуть вам співпрацювати з управліннями і департаментами.

— У гуманітарній комісії я просила доповідати заступників, тільки ось доповідей ми не бачили. Зараз ми будемо ставити завдання їм і дивитися як виконуватиметься робота. Механізм той самий — є очевидне розуміння того, що так не може відбуватися. На перший період, як би мені не хотілося мати під рукою свою команду, зараз надважливий пріоритет — це безпека. Тому я моніторю цей сектор в першу чергу. У нас невдовзі перше вересня і мені вкрай важливо оглянути стан бомбосховищ у школах. Опалювальний сезон — також потрібно зануритись у питання. Тому багато зустрічей пов’язані з оборонним сектором.

— У вас є кандидати на посади керівників в міськраду?

— Маю за честь розглянути резюме демобілізованих військових. Вони фахівці своєї справи. Вас читають багато військових. Також ми хочемо створити гугл-форму із інформацією про бізнес, який лояльний до військових. Хтось робить знижки, хтось надає безкоштовну послугу. Це ніде не систематизовано. Я хочу зібрати цю інформацію до купи, а потім комунікувати із ТЦК, госпіталями, бізнесом. Дати відчути військовим, що вони потрібні. Військові повинні розуміти що громада їх рада побачити. В цьому барбершопі можна безкоштовно постригтися, а тут зробити масаж зі знижкою 50%. Міська рада повинна систематизувати цю інформацію.

Інтерв’ю обірвалося через термінові справи, які мала виконати Катерина Ямщикова. За час нашої розмови до кабінету вишикувалася черга із чиновників та депутатів, яких стримувала помічниця Катерини. Сподіваємося, що у неї з’явиться час відповісти й на інші наші запитання.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»