ДТП з п’ятьма розбитими автомобілями у Полтаві: суд погодив експертизу щодо можливої неосудності обвинуваченого Ситніка

Нагадаємо, що Юрій Ситнік у жовтні 2020-го року біля «Екватору» за кермом Audi A8 на швидкості протаранив 4 автомобілі, тяжко травмувавши одного з водіїв. Водночас чоловік обвинувачується у наркоторгівлі у складі злочинного угруповання. Він також фігурував у справі вбивства відеооператора Дениса Руденка.

Наприкінці березня 2023-го року один з адвокатів Ситніка клопотав про проведення комплексної психолого-психіатричної експертизи щодо його підзахисного. Таке клопотання обґрунтоване тим, що після аварії Ситнік не зміг пояснити суттєвих обставин ДТП. Він вказав, що не пам’ятає як вона сталася через короткочасну втрату свідомості, спричинену черепно-мозковою травмою.

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи від 28 листопада 2022 року комісія експертів Полтавського обласного СМЕ вказала, що на момент вчинення ДТП категорично відкинути втрату свідомості Ситніка неможливо. Тому захисник обвинувачуваного вважає, що виникли підстави для призначення у справі амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.

Київський районний суд підтримав клопотання та призначив для Юрія Ситніка амбулаторну комплексну психолого-психіатричну експертизу. Її має провести Полтавська філія судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України».

Експертиза має встановити:

1. Чи виявляв Юрій Ситнік ознаки психіатричної хвороби або інших розладів особистості, які пов’язані зі станом його здоров’я та виявленими у нього захворюваннями, на момент вчинення ДТП?
2. Чи перебував Юрій Ситнік на час вчинення ДТП року у тимчасово хворобливому стані та чи можна, враховуючи виявлені у нього захворювання, категорично виключити його перебування у тимчасово хворобливому стані на час вчинення ним інкримінованого йому діяння?
3. Якщо на час вчинення ДТП Ситнік виявляв ознаки психіатричної хвороби, інші розлади особистості або знаходився у тимчасово хворобливому стані, то чи міг він контролювати свою поведінку, розуміти та керувати своїми діями?
4. Чи виявляє на час проведення експертизи Ситнік ознаки психіатричної хвороби або інші розлади особистості, які пов`язані зі станом його здоров`я та виявленими у нього захворюваннями?
5. Чи може Юрій Ситнік на час проведення експертизи розуміти свої дії та керувати ними внаслідок наявної психіатричної хвороби, змішаного розладу поведінки та емоцій або інших виявлених у нього захворювань?
6. Чи потребує Юрій Ситнік застосування до нього примусових заходів медичного характеру та чи може він постати перед судом?
7. Чи підпадає Ситнік під дію ст. 20 КК України — обмежена осудність?

Нагадаємо, що у справі наркоугруповання Ситніка усіх обвинувачених звільнили з-під варти. Крім того, матеріали щодо одного з обвинувачених — Олега Ананьєва виділили в окреме провадження та зупинили його — доки він не звільниться з військової служби. Зауважимо, що один з Telegram-магазинів угруповання — «KarinaF***», через який фігуранти розповсюджували наркотики, працював ще принаймні у грудні 2022-го року.

Окрім вище загаданих справ, Ситнік також фігурував у справі вбивства відеооператора Дениса Руденка. Саме Юрій Ситнік подавав апеляційну скаргу до суду та просив скасувати арешт на мобільний телефон, який вилучили під час одного з обшуків по цій справі. Окрім телефону, в нього тоді вилучили ще й наркотичні речовини.

Наразі у побитті відеооператора обвинувачується лише одна людина — Георгій Полонський. З грудня 2019-го року справу розглядав суддя Ленінського райсуду Руслан Тимчук, але у липні 2023-го автоматизованим розподілом судових справ було призначено іншого суддю — Юрія Ткачука. 11 липня Ткачук продовжив обвинувачуваному Полонському запобіжний захід — тримання під вартою до 8 вересня 2023-го року.

Іван СМІРНОВ