Археологи та студенти ПНПУ дослідили Глинський археологічний комплекс

Після нетривалої перерви відновилися археологічні дослідження Глинського археологічного комплексу на території Опішнянської громади. Про це повідомили в історико-культурному заповіднику «Більськ».

У червні експедиція під керівництвом Юрія Пуголовка продовжила розкопки на ділянці поселення в урочищі Леваднюкова Гора. До робіт долучилися і студенти Полтавського національного педагогічного університету ім. Короленка, які проходили профільну практику в експедиції.

Попри невелику площу досліджень було отримано виразні матеріали доби середньовіччя, що характеризують матеріальну культуру населення середньої течії річки Ворскла від X до XIV ст.

В межах розкопу було виявлено залишки житлової споруди, вірогідно житлового призначення, що мала кілька ярусів. Знахідки з неї репрезентують культуру населення східного порубіжжя Литовсько-Руської держави, яке мало тісні контакти з територіями, прилеглими до Балтійського моря, а також з Північним Причорномор’ям.

Значну кількість знахідок складають різноманітні вироби з глини. На особливу увагу заслуговують фрагменти візантійських амфор та столового посуду, виготовленого в майстернях міста Азак та в Криму.

Індивідуальні знахідки представлені виробами різного призначення. До особистих речей та прикрас належать скроневі кільця, бурштин, ґудзик, фрагмент дзеркала тощо. Побутові речі представлені фрагментами залізних ножів, пряслицем, кресальним кременем. До речей, пов’язаних з військовою справою, належить масивне вістря стріли монгольського типу. На обставини припинення життя на цьому поселенні вказують ознаки військового погрому. Як і в минулі роки, у культурному шарі та в споруді було знайдено скелети жертв та розрізнені кістки кінцівок. Ці події, вірогідно, припадають на час правління Великого князя Литовського Вітовта та мають зв’язок із погромом Лівобережних земель після битви на Ворсклі 1399 року.

Виявлені матеріали вкотре підтверджують хибність російських імперських міфів про повне знелюднення Південноруських земель після монгольської навали. Знахідки вказують на існування тут великих поселень, які мали тісні торгові та культурні контакти від Балтики до Північного Причорномор’я.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»