Безплатні і платні операції — за що з людей беруть гроші у лікарнях Полтави

Як відомо, в Україні триває медична реформа, яка стартувала у 2017 році. У лікарнях впровадили принцип ― «гроші йдуть за пацієнтом», коли фінансування лікарні залежить не від кількості місць загалом, а від кількості пацієнтів, що користуються її послугами. Платити за послуги повинен не пацієнт, а Національна служба здоров’я України за встановленими тарифами — наразі тариф становить 650 грн за пацієнта.

Проте в реальності лікування у державних медичних закладах безоплатне лише частково. Наприклад, з пацієнтів беруть кошти, коли вони лікуються на вторинній чи третинній ланці медичної системи. Простіше кажучи, коли людині роблять планову операцію, за більш комфортні умови попросять кошти. Озвучену суму пацієнти перераховують на рахунок благодійного фонду, ФОП або просто приносять готівкою і кладуть у шафу лікарю. Благодійні фонди згідно із законом можуть взяти 20% зі збірних коштів на свою діяльність.

Для прикладу, у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. Скліфосовського діє благодійний фонд «Асоціація сімейний лікарів» та ФОП Цвірова Олена Станіславівна, яким полтавці перераховують кошти за лікування. Благодійний фонд працює в обласній лікарні уже понад 10 років. Як це відбувається?

Наприклад, пацієнту із камінням в нирках лікар говорить, що можна провести операцію на старому обладнанні безкоштовно. А можна і не проводити хірургічне втручання, а подрібнити камінь лазером, але для цього потрібно заплатити за матеріали до відповідного апарату. За останній метод доведеться заплатити 30 тисяч гривень. 

Або на безкоштовну операцію пропонують звичайні шви й місцеву анестезію. Але якщо пацієнт не хоче відчувати дискомфорту, то йому зроблять спинномозкову анестезію, а шви накладуть саморозсмоктуванні. І за це потрібно буде заплатити кошти.

На здоров'ї мало хто економить, тому у більшості випадків пацієнт платить за  більш якісніше лікування. Про проблему платної і безоплатної медицини «Полтавщина» мала розмову із директором Департаменту охорони здоров’я Віктором Лисаком.

— Як регламентується дільність благодійних фондів у лікарнях? Чи є чітка вартість додаткових послуг?

— Дійсно, є така ситуація. Є собівартість послуг, а є встановлене сучасне обладнання, яке потребує відповідних витрат. Ми частину закупаємо, але все закупити не можемо. Бюджет не покриває всі потреби. Виходячи із цього, лікар пропонує пацієнту ту чи іншу послугу. Щодо внесення коштів до ФОПів чи до ГО, то це не заборонено законом. Моя позиція, що це повинно вноситися у лікарні, як добровільний внесок.

Що стосується прикладу із каменем у нирках, то це урологія. Там різні апарати стоять. Контактні, безконтактні, лазерні тощо. Проговоримо ще раз, проведемо роботу із головним лікарем. Але я знаю, що ми передбачали ресурс. Теж саме із переломами, пластини і таке інше. Ми забезпечені, але є певна черга на такі процедури. В цьому випадку я не знаю що буде: чи планова, чи ургентна операція. Якщо ургентна, то тут взагалі питань не повинно бути. У лікарні просто немає ресурсу на все. Якщо вона закупить сьогодні електроди, а вони дорогі, тоді не буде вистачати на щось інше. Але ми з обласного бюджету окремо виділяли кошти.

— Яку частку безкоштовний пакет медичних послуг закриває потребу пацієнтів?

— Потреба на пацієнта закрита. Безкоштовно ми можемо внести оперативне втручання і зробити все інше. Пропонується зовсім інше, тому ми дійдемо до того, що лікарні зможуть закупити ці витрати. У цій лікарні є диференційована оплата праці. Можна взяти й зменшити оплату праці, бо воно іде від Національної служби здоров’я. Є кадрові проблеми, є текучка кадрів, вона невелика, але є. Дякую медикам, які не виїхали після повномасштабного вторгнення. 

— Кошти із благодійного фонду ідуть на заробітні плати лікарям?

— На заробітні плати вони точно не йдуть. Вони йдуть на конкретні випадки, які потрібно вирішити для пацієнта, щось придбати й все інше.

— Практика додаткових послуг працює не тільки в лікарнях Полтавської області, а на всій території України. В Києві і Харкові ціна додаткових послуг не більша, ніж у Полтаві. Чому на додаткові послуги не оголосити офіційний прайс?

— Можу сказати, що додаткових послуг стало менше. Я думаю, ми вийдемо на той рівень, коли Національна служба здоров’я буде покривати всі витрати по вартості. Не робитиме розрахунок на перископічний чи якісь інший методи. В Національної служби здоров’я є пул грошей, вона визначила скільки коштує стаціонарний випадок реабілітації, акушерства тощо. Чи покриває воно все? Звісно що ні, воно йде на загальний пул і тоді, коли лікарня інтенсивно працює. А зараз у лікарні є ті чи інші пацієнти, які вимагають більше витрат, щоби зробити операцію. Ну, ми переговоримо, знайдемо шляхи вирішення.

— Напрямок розвитку медицини йде до того, що ми зробимо всі послуги безплатними. Чи можна навпаки піти шляхом, щоб зробити роботу фондів повністю легальною й офіційно публікувати прайс додаткових послуг? Щоби лікарі не потайки просили пацієнтів заплатити, а відкрито.

— Повторюсь, що діяльність цих ГО не заборонена законом. Обласна лікарня із Національною службою здоров’я має тісний контакт. Дуже довго обговорювалося питання вартості. Слава Богу, вони дослуховуються. Є частина ресурсу, наприклад, клапана, стенти, які ідуть без покриття, пацієнту ставимо із покриттям. Лікарня закупила частину, використала, а кількість пацієнтів стає все більше і більше. Бо є надзвичайно високі технологічні процеси, діагностичні, а це все затрати. Нам мамограф поставили, це все затрати. Наприклад, зараз кардіоваскулярний центр, йдуть оперативні втручання, бригади спільні, ми готуємо свої бригади. 

Лікарні бояться штрафів і бояться сьогодні моніторингового візиту. МОЗ спільно зі Світовим банком із Національною службою здоров’я детально аналізують, приїжджають у заклади й дивляться на витрати. Я знаю, що була дуже велика дискусія із Національною службою здоров’я.

Підсумуємо. Коли пацієнту пропонують заплатити кошти, він ставить собі запитання: чи зроблять мені операцію гірше, якщо я не заплачу? Можливо, лікар просто користується моєю необізнаністю у медичному питанні й виманює гроші? Проте, коли погано себе почуваєш, просто хочеться заплатити стільки, скільки просять, і вийти із палати здоровим. А куди далі підуть ці кошти, особливо і не задумуєшся — на ліки чи на автівку для лікаря. Можливо, це основна причина, чому пацієнти йдуть у приватні лікарні, а не у державні. І причина полягає не в чергах та вартості послуг. Просто ти знаєш, що у приватній лікарні є конкретна ціна, написана в офіційному прайс-листі, а у державній лікарні виникає вся ця незручна сценка, де тобі постійно потайки озвучують реальну ціну за лікування.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»