Директор дитячої міської лікарні Лариса Савченко прокоментувала ситуацію із відмовою в отриманні благодійної допомоги
Лариса Савченко повідомила, що не давала доручень начмеду Степанові Вернигорі звертатися до німецьких благодійників. Документація не була оформлена згідно із чинним законодавством, тому керівник лікарні не мала права її підписувати
Директор КП «ДМКЛ Полтавської міської ради» Лариса Савченко та колектив лікарні прокоментували «Полтавщині» історію, коли благодійна допомога від німецьких благодійників так і не потрапила до лікарні. Про цей випадок розповів німецький медик та полтавець Сергій Пузик та медичний директор дитячої лікарні Степан Вернигора.
Лариса Савченко повідомила наступне:
— Підставою для отримання допомоги став лист медичного директора Степана Івановича Вернигори до німецьких благодійників з проханням про допомогу.
Втім, даний лист не містив жодної конкретики щодо потреб лікарні, в ньому не було вказано реквізитів — реєстраційного індексу. В журналі реєстрації вихідних документів даний лист не реєстрували.
Водночас повідомляю, що я, як директор лікарні, не давала жодних доручень Степанові Вернигорі писати листа і підписувати його самостійно. Важливо: у кожному лікувальному закладі кожен офіційний лист підписує винятково директор.
30 березня під час планірки Степан Вернигора повідомив про те, що надійшла благодійна допомога. На що я зауважила, що вся документація має бути оформлена згідно з чинним законодавством. Лише за цієї умови ми можемо отримувати благодійну допомогу.
Через певний проміжок часу головний бухгалтер принесла документи, які були виписані на ім’я С. Вернигори та специфікацію.
Інших документів у неї не було. Я, як директор, не мала права підписати їх.
Прошу читачів звернути увагу на специфікацію: перелік позицій, можливо, доречний і необхідний для інших закладів, але не для дитячої міської лікарні.
Змушувати своїх підлеглих брати на себе таку відповідальність, на мою думку, є прямим порушенням норм чинного законодавства. Тому я не могла і не мала законного права підписувати ці документи, тим більше, які були оформлені не на моє ім’я.
На моє переконання, цю ситуацію можна було вирішити зовсім по — іншому: мирно і без конфлікту, звернувшись до міськвиконкому, благодійників, які могли б спрямувати цю допомогу за потребою до інших закладів.
Однак, Степан Вернигора вчинив некоректно: вирішив винести ситуацію в публічну площину. Особисто для мене не зрозуміло — з якою метою. Ситуацію почали обговорювати у соцмережах, ЗМІ, що негативно вплинуло на імідж колективу, в той час, коли ми маємо великий досвід співпраці з благодійними організаціями та фондами, отримали сотні тонн вантажів з усього світу і досі не мали жодних проблем з нашими благодійниками та помічниками. Вдячні кожному з них, відкриті до співпраці та діємо максимально прозоро.
Колектив дитячої лікарні не може лишатися осторонь ситуації, що склалася навколо конфлікту, а тому свою позицію працівники виклали у відкритому листі.
, «Полтавщина»