Ігор Головатий: Карпов та Каплін — маріонетки Мамая, або чому вони вирішили залишити мамаївські схеми
Ось і пройшла на минулому тижні перша сесія Полтавської міської ради без Мамая. За декілька днів до її початку я писав про те, що негайно потрібно зробити та з чого потрібно почати, щоб полтавці мали можливість в перспективі побачити, як розвивається їхнє місто, а життя в ньому змінюється на краще
Тобто, провести негайний аудит комунальної власності, провести ґрунтовний аналіз діяльності профільних управлінь та департаментів виконкому. І потім на основі цього розпочати процедуру притягнення винних осіб в цьому безладі до відповідальності та почати повне перезавантаження підходів до управління в усіх сферах, які забезпечують життєдіяльність міста. Бо ж ні для кого не секрет, що за мамаївщини всі установи та організації перетворилися на корупційні годівниці замість того, щоб забезпечувати комфортне життя для мешканців Полтави. Досить логічно починати все з чистого аркушу і на самому початку виявити всі проблеми та корупційні схеми для їх ліквідації. Щоб в подальшому мати можливість направити всі зусилля в потрібному руслі. Але це коли є таке бажання. Про це я продовжую казати ще з тих часів, коли в далекому 2018 році внаслідок політичних інтриг відбувся заколот в міській раді і Мамая перший раз зняли з посади. На жаль, тоді ставленик Андрія Матковського та Сергія Капліна Олександр Шамота знайшов багато відмовок для того, щоб не проводити жодного аудиту і не змінювати жодних підходів до управління містом. На що полтавці і дали йому свою оцінку під час останніх виборів.
Але на цій сесії депутати все ж таки висловили свою політичну волю та визнали, що те, за що я борюся роками, все ж таки потрібно зробити. Про що з самого початку заявила голова профільної комісії з питань ЖКГ від політичної партії «Європейська Солідарність» Юлія Городчаніна.
Та, на жаль, виходячи з останньої погоджувальної ради голів фракцій, яка відбулася буквально кілька днів тому, можна зрозуміти, що партнери Мамая по коаліції Андрій Карпов, Сергій Каплін та Євген Дикань вирішили піти старим шляхом та знову забалакати цю ініціативу. Про що може свідчити позиція «рупора Мамая» Капліна, на думку якого, це питання потрібно пропрацювати: якщо винаймати аудиторів, то казначейство не пропустить ці кошти, а якщо аудит проводитимуть самі депутати, то чи вистачить їм для цього бажання та кваліфікації. Чим Каплін чітко дав зрозуміти, що і цього разу все може закінчиться тільки на рівні політичних заяв та декларацій.
До речі, на думку спадає досить логічне зустрічне запитання до Сергія Капліна. Чи вірно ми зрозуміли, що в депутатів цієї каденції вистачає тільки фаху та бажання на виділення бюджетних коштів на різні потреби, які, як за правило, осідають в кишенях членів мамаївського ОПГ, а на функцію контролю, якою депутатів наділив ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», у них фаховості не вистачає? То ж навіщо нам такі депутати, які бездумно виділяють кошти, не контролюють їх використання, а від цього змінюються тільки статки окремої групи осіб, а не якість та комфорт життя полтавців?
До речі, мушу нагадати, як самому пану Капліну, так і голові бюджетної комісії від політичної партії «За Майбутнє» Ігорю Еренбургу, що влітку 2021 року ними було вже проголосоване рішення про створення тимчасової депутатської комісії для проведення аудиту комунальної сфери та аналізу діяльності всієї структури міської ради та виконкому. І пан Каплін тоді все це підтримав і навіть пропонував залучити всі контролюючі органи для цього. Про що свідчить відповідний відеозапис з депутатської бюджетної комісії. Так що ж змінилося тепер для Капліна та Еренбурга зараз і чому не було доведено до кінця те, за що вони особисто проголосували? Можливо, Каплін боїться, що потім доведеться пояснювати всім, як так сталося, що його люди почали вивозити нечистоти зі шкіл замість комунальних підприємств, за розвиток яких він так піклується? Або, можливо, боїться того, що стане відомо всім, скількох родичів та знайомих своєї дружини йому вдалося влаштувати на роботу? А може він боїться, що в правоохоронців та громадськості виникне запитання, як так сталося, що структурні підрозділи виконкому, комунальні установи та організації, замовляють на сотні тисяч бюджетних гривень послуги на висвітлення діяльності члену політради його партії пану Романенку? І це при тому, що міська рада має власну пресслужбу, де, як не дивно, працюють також наближені люди до цієї міської влади. Так чого ж бояться партнери Мамая? Стати колишніми партнерами чи почати рухатися в іншому напрямку? Думаю, що це риторичне запитання. Бо, як відомо, в кожній перевірці чи аудиті головне не вийти на самих себе.
Тому я офіційно звертаюся до голів всіх фракцій міської ради цього скликання. Або визнайте свої помилки та почніть все ж таки працювати відкрито та прозоро, разом з громадськістю провівши ретельний аналіз та аудит всього того безладу, який розплодила мамаївщина. Або полтавці згодом вас всіх викинуть на смітник політичної історії, як це вже зробили свого часу з Матковським та Шамотою. І, в першу чергу, це стосується блогера та секретаря міської ради Андрія Карпова, якому доля подарували шанс хоч якось реабілітуватися перед виборцями після політичного союзу з Кивою та Мамаєм!
Ігор ГОЛОВАТИЙ, громадський діяч