«Археологія України за роки Незалежності»: Презентація, що затрималася на цілий рік
Археологічна спадщина України, безперечно, є невід’ємною складовою світової культурної спадщини. Упродовж останніх тридцяти років Незалежності наукові археологічні осередки країни плідно робили свою справу: дослідження, експедиції тощо. Цей вагомий пласт праці вилився в унікальні наукові дослідження українських вчених.
Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України» об’єднала всіх, кому не байдужа доля археологічної спадщини, й ініціювала підготовку книги «Археологія України за роки Незалежності».
Це видання — продукт значних здобутків української археологічної науки часів Незалежності нашої держави. Авторський колектив археологів країни, який налічує понад п’ятдесят учених, подав найцікавіші результати своїх археологічних досліджень на пам’ятках від найдавніших часів (заселення людиною теренів сучасної України) до ранньомодерного часу. Книга складається з кількох основних частин, що відповідають окремим хронологічним періодам, до яких увійшло майже півсотні нарисів.
Видання було затверджено до друку Вченою радою Інституту археології Національної академії наук України в січні 2022 року. Проте, через вороже вторгнення в нашу країну, його своєчасний вихід довелося відкласти.
І от, рівно через рік, 19 січня 2023 року в Музеї історії міста Києва відбулася дебютна презентація книги «Археологія України за роки Незалежності».
Днями це унікальне видання за участі кількох авторів презентували і в Полтаві, у приміщенні Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Котляревського, адже окремі нариси книги присвячено й Полтавщині. Мова йде про Гінцівську пізньопалеолітичну стоянку, Більське городище і, власне, про саме місто Полтаву.
Участь у презентації взяли історики, археологи, краєзнавці, бібліографи та всі бажаючі, хто цікавиться минулим нашої країни.
«Ця книга є першим популярним загальнодоступним підсумком досягнень української археології за роки Незалежності України (останні 30 років). Вона акцентує увагу на найвидатніших пам’ятках давніх культур України.
Книга не тільки підсумовує зроблене, але, до певної міри, й визначає перспективи розвитку української археології в майбутньому. Зокрема, вона засвідчує, що українським археологам необхідно більш активно позбуватися імперських наративів минулого та оглядання на російських археологів, які значною мірою впливали на інтерпретаційні результати досліджень українських учених. Необхідно також звернути увагу на формування наукової термінології саме української археології, бо нині вона значною мірою прив’язана до російської мови, до термінології, яку впроваджувала російська (радянська) імперія впродовж ХІХ–ХХ століть. Потрібно відходити від багатьох концептуальних меседжів, які продукувала російська академічна наука, яка, по суті, робила кожний народ, що входив до складу радянського союзу, меншовартісним порівняно з росіянами.
Ця книга виходила зусиллями передовсім членів громадської організації «Спілка археологів України». Національна академія наук України до підготовки цього видання й фінансування має тільки опосередковане відношення. Тобто, сьогодні дуже часто досягнення науковців-археологів є більше результатом втілення приватних ініціатив, а не цілеспрямованою політикою Національної академії наук України, яка мала б пріоритетно керувати, спрямовувати та фінансувати подібні дослідження.
І ще один важливий аспект — багато сучасних українських археологів значною мірою долучилися до того, що в Україну регулярно запрошували російських археологів досліджувати наші пам’ятки, які потім безсоромно вивозили їх за межі України. Повернення цих артефактів в Україну — важливе завдання Української Держави вже в недалекому майбутньому», — зазначив генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства, доктор історичних наук, професор Олесь Пошивайло, який був присутнім на презентації.
У продаж книга «Археологія України за роки Незалежності» не надходитиме, а буде поширюватися бібліотечною та музейною мережами країни.
Світлана ПРУГЛО, інформаційна служба Національного музею гончарства