За останній тиждень стало відомо про загибель одинадцятьох захисників з Полтавщини

За інформацією Горішньоплавнівської міської ради, 7 листопада в районі села Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області загинув Черня Андрій Вікторович.

Воїн народився 17 січня 1985 року у тодішньому Комсомольську. У 2003 році закінчив місцеве ПТУ № 15, отримавши професію машиніста екскаватора. Після проходження строкової служби працював на Полтавському та Єристівському гірничо-збагачувальних комбінатах — спочатку помічником машиніста екскаватора, а згодом машиністом екскаватора в кар’єрі.

30 серпня був мобілізований на російсько-українську війну. Був похований у Горішніх Плавнях на території військового меморіалу «Їхні імена будуть жити вічно».

За інформацією Полтавського обласного ТЦК та СП, 8 листопада поблизу смт Курдюмівка Бахмутського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув Федорченко Владислав Анатолійович.

Воїн народився 16 квітня 1971 року. Працював механіком на заводі «Полтавамаш». На початку повномасштабного вторгнення вступив до лав тероборони. З липня перебував на передовій. Був похований на Алеї Слави Затуринського кладовища Полтави.

За інформацією Великобагачанської селищної ради, 10 листопада в районі села Побєда Донецької області під час виконання бойового завдання загинув Приходько Олег Олександрович — стрілець санітар механізованої роти в/ч А2167.

Воїн народився 14 вересня 1995 року у селі Пальчиківка (тодішнє Кірове) Полтавської громади. Проживав у селі Степанівка Великобагачанської громади. Був призваний на військову службу по мобілізації 25 лютого. Боронив Батьківщину у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. У загиблого залишилися батьки, брат та сестра.

За інформацією Пирятинської міської ради, 10 листопада в районі села Побєда Донецької області внаслідок наїзду автомобіля на вибуховий пристрій загинув Іродовський Олександр.

Воїн народився 11 червня 1998 року у Пирятині. Закінчив місцеву школу № 6. У листопаді 2018 року був призваний на строкову службу в лавах ЗСУ. Під час служби підписав контракт та брав участь у проведенні Операції об'єднаних сил на сході України. Після закінчення терміну контракту повернувся до рідного міста, працював у ТОВ «Пирятинський делікатес». 9 вересня був мобілізований на захист Батьківщини. У загиблого лишилися батьки та брат.

За інформацією Гребінківської міської ради, 11 листопада поблизу міста Бахмут Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув Цехоня Олег Олексійович — старший водій в/ч А4427.

Воїн народився 22 лютого 1984 року у селі Світанок Гребінківської громади. Навчався у Гребінківській ЗОШ № 1 та Лазірківському ПТУ № 46. Після проходження військової служби працював в київській охоронній фірмі. У травні 2022 року встав на захист Батьківщини у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Вдома у загиблого залишилася дружина та чотирирічна донька.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 12 листопада поблизу міста Горлівка Донецької області загинув солдат Володимир Маркович Бутник.

Воїн народився у 1970 році. У 1985 році закінчив Кременчуцький спортивний ліцей імені Івана Піддубного. Був стрільцем патрульного взводу батальйону із конвоювання екстрадиції, охорони підсудних та охорони громадського порядку. Був призваний на військову службу по мобілізації у лютому 2022 року. У загиблого залишилася донька та матір.

За інформацією Комишнянської селищної ради, 13 листопада у районі села Спірне Донецької області загинув солдат Лисенко Вадим Леонідович.

Воїн народився 18 жовтня 1968 року в селищі Буди Харківської області. Після закінчення школи, проходив службу в прикордонних військах. Після служби в армії разом з матір’ю переїхав до села Сидорова Яруга, що на Сумщині. З 2008 року  проживав у селі Остапівка Комишнянської громади. З початку повномасштабного вторгнення чоловік боронив Батьківщину у якості стрільця стрілецького взводу.. 

За інформацією Карлівської міської ради, 14 листопада поблизу міста Бахмут Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув Новосельський Олександр Олексійович — 39-річний солдат в/ч А0536.

Воїн мешкав у селі Попівка Карлівської громади. На початку повномасштабної війни Олександр одним із перших пішов боронити нашу країну. У загиблого залишилися батько та бабуся.

За інформацією Кременчуцької міської ради, 14 листопада помер 49-річний кременчужанин Калініченко Андрій Миколайович — водій-електрик артилерійської батареї в/ч А7113. Воїн боронив Батьківщину з лютого 2022 року.

За інформацією Машівської селищної ради, 16 листопада поблизу смт Велика Новосілка Волноваського району Донецької області загинув Сидоренко Володимир Павлович.

Воїн народився у 1977 році у селі Кошманівка Машівської громади. Закінчив 9 класів місцевої школи, далі вступив до Карлівського ПТУ, став фаховим механізатором. Все життя присвятив сільському господарству, працював трактористом у різних сільськогосподарських підприємствах. З перших днів повномасштабної війни чоловік пішов захищати рідну землю. У загиблого залишилася мама, дружина та маленька донька.

За інформацією Миргородської міської ради, 19 листопада помер Скрибченко Сергій Миколайович — солдат мінометної батареї механізованого батальйону в/ч А2167.

Воїн народився 23 червня 1988 року в селі  Хомутець Миргородської громади. Після закінчення 9 класів місцевої школи продовжив навчання Миргородському професійно-технічному училищі за спеціальністю маляр-штукатур.

Захищав територіальну цілісність України у 2015-2016 роках у ході антитерористичної операції. У перший день повномасштабного вторгнення безжального й підступного ворога знову став до лав Збройних Сил України. З червня виконував бойові завдання на пекельному сході держави у складі сильних, незламних, вмотивованих військовиків 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

13 листопада під час ворожої атаки поблизу села Водяне Донецької області Сергій Скрибченко отримав важке поранення і за шість днів помер у госпіталі міста Дніпро.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»