Полтава отримала від військових більше коштів, ніж віддала на допомогу армії

Керівництво Полтави часто критикують за те, що воно мало допомагає армії. Так, начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін одним з основних аргументів для запровадження у місті військової адміністрації назвав слабу фінансову підтримку військових, коли є можливість використати «вільний мільярд». У відповідь Олександр Мамай заявляє, що місто витрачає на допомогу ЗСУ більше, ніж ОВА і обласна рада.

Використавши дані державного веб-порталу Оpen Budget та поговоривши із членами виконкому, «Полтавщина» спробувала розібратися, чи можна стверджувати, що місто мало допомагає армії.

Плановий уточнений бюджет Полтави на 2022 рік складає 4,5 млрд грн. Станом на серпень бюджет виконаний на 66% і складає 2,9 млрд грн. За цей же період місто витратило 2,1 млрд грн. Невитрачених коштів — 860 млн грн.

Виконання бюджету Полтавської громади станом на серпень 2022 року

Слід зауважити, що основа витрат бюджету — це захищені статті: заробітні плати бюджетникам та різні соціальні виплати. Так званий бюджет розвитку до кінця року складе десь 1 млрд грн. В мирний час ці кошти витрачали б на капремонти парків, будівництво фонтанів, тротуарну плитку, ремонти доріг тощо. Оскільки триває війна, напрями витрат бюджету обмежили, щоби зберегти кошти на оборону. Періодично уряд вносить правки й дозволяє казначейству пропускати кошти, наприклад, на ямковий ремонт доріг чи закупку бішофіту.

Кошти на підтримку військових Полтава надає в рамках програми «Полтавський спротив». В рамках програми в основному забезпечують 116-ту бригаду ТрО, 72-гу бригаду, військомат, СБУ, поліцію.

За словами першого заступника міського голови Валерія Пархоменка, станом на жовтень у програму «Полтавський спротив» закладено близько 150 млн грн. З них 25 млн грн переведено військовим частинам, щоби вони самі могли придбати потрібні речі. На 50 млн грн закупили обладнання та техніку. Найближчими днями місто збирається укласти договори ще на 30 млн грн для забезпечення армії. Тобто, із полтавського бюджету на потреби армії вже витратили 75 млн грн, а найближчим часом цей показник виросте до 100 млн грн.

Багато це чи мало? Нагадаю, що невитрачених коштів станом на серпень було 860 млн грн, а зараз ця цифра більша, оскільки надходження до бюджету постійно збільшуються. Але цікавіше інше порівняння.

За 8 місяців з ПДФО військових Полтава отримала 362,7 млн грн

До бюджету Полтавської громади за вісім місяців надійшло 362,7 млн грн з ПДФО військових. Тобто, це податки із грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям. Станом на жовтень ця сума має бути значно більшою. По-перше, із серпня пройшло півтора місяця, по-друге, у Полтаві за цей час сформувалися нові військові частини й збільшилася кількість військовослужбовців від зарплати яких надходить ПДФО.

Порівнявши ці дані, можна сказати, що Полтава витратила на армію лише четверту частину від ПДФО військових. Простіше кажучи, Полтава більше отримує від військових, ніж віддає взамін.

Чому місто мало витрачає на військових?

Як розповів один із членів виконкому, вся проблема у відсутності комунікації між військовими та чиновниками та неповоротким бюрократичним апаратом. І це проблема не тільки Полтави, а України загалом.

Пояснимо це на прикладі запиту від військових, який формується наступним чином: військові на рівні батальйонів формують звернення про потреби до міськради, цей запит затверджує керівництво бригади й надсилає листа до Полтавської міськради, далі цей список потрапляє у профільний департамент і на виконком, де вносять зміни у програму «Полтавський спротив». В ідеальних умовах від запиту до отримання військовими речей проходить місяць.

Є потреби, на які місто виділяє субвенції, а військова частина сама купляє потрібні речі. Однак, така форма забезпечення не основна. Не завжди у військових частинах знайдуться професійні бухгалтери, які можуть підготувати потрібні документи й провести закупку.

Крім цього існує багато бюрократичних перепон. Наприклад, батальйону потрібно закупити будівельні матеріали, але бригада не може взяти на свій баланс щебінь, пісок тощо.

Фотозвіти Валерія Пархоменка про передачу допомоги військовим

Щодо військових закупок, то не всі підприємці згодні з умовами, які висуває місто чи військова частина. Наприклад, відстрочка платежу, попередня передоплата, затримка коштів у казначействі. Тому інколи знайти постачальника не так і просто.

Однак, найбільша проблема в тому, що військові не знають про цю програму, або знають, але не вміють нею користуватися. Їм простіше попросити про щось волонтерів, ніж писати листа в міськраду і розбиратися що і як. Але якби якась військова частина, умовно, попросила у міськради 5 позашляховиків, їх би без проблем внесли в програму.

Зараз у Полтаві комплектується нова військова частина. Їй треба пояснити, як можна написати звернення. По-хорошому міський чиновник мав автоматично внести цю частину в програму, зателефонувати командиру, запитати про потреби. Такої комунікації не відбувається, тому військовим доводиться просити волонтерів віддавати останнє. А тим часом невикористані сотні мільйонів без дії лежать у бюджеті та знецінюються під тиском рекордної інфляції. І такі історії трапляються по всій країні.

Слабке фінансування армії не можна назвати саботуванням конкретного керівника. Виявилося, що вся структура місцевого самоврядування не здатна оперативно реагувати на такі виклики, як війна.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»