Облрада розкрила вартість обладнання «Акварени»: за окремі позиції переплатили до 200%
На вчорашній сесії Полтавської облради депутати прийняли на баланс комунальної установи спорткомплекс «Акварена», що на вул. Петра Юрченка, в авіамістечку. «Полтавщина» проаналізувала перелік майна і виявила кілька пунктів, де область явно переплатила.
Мова йде про рішення «Про прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області спортивно-видовищного комплексу з приміщеннями громадського обслуговування на вул. Юрченка Петра, 1а». Опікуватися спорткомплексом, який отримав назву «Акварена», буде комунальна установа «Центр спортивної підготовки», створена наприкінці минулого року.
Нагадаємо, цей спорткомплекс загалом будували майже 15 років і закінчили зведення наприкінці 2021-го, витративши загалом близько $11 мільйонів за двома різними проектами.
За цей час на будівництві змінилися кілька підрядників й останнім було місцеве ТОВ «Марк Строй». Для завершення робіт довелося залучати кошти із держбюджету в рамках так званого «Великого будівництва».
У додатку до проекту рішення облради вказаний перелік майна, що передається, загальною вартістю 241,1 млн грн. З них саму «коробку» оцінили у 212,5 млн грн, а меблі, тренажери, техніку та інший інвентар — у 28,6 млн грн.
Ми не будемо перевіряти увесь список із 205-ти пунктів, який рясніє помилками й описками на кшталт «овочыв», «бачейну» та «уретранового покриття» замість «уретанового». Враховуючи, що назви моделей обладнання вказані далеко не всюди, проконтролювати все просто неможливо. Однак не можемо не озвучити окремі позиції, аналіз яких свідчить про переплату від 25% до 200%.
Зокрема, область придбала 27-дюймовий монітор Dell P2717H за 24,4 тис. грн, найвища ціна якого на ринку не перевищувала 8 тис. грн. Це було у 2019 році. Зараз він відсутній у продажі, а остання його вартість — на початку 2021-го — складала 5,3 тис. грн. Тобто навіть якщо брати найвищу ціну і враховувати, що до переліку не вписаний ПДВ, виходить переплата у 2,5 раза.
Також на баланс області передають сім IP-камер відеоспостереження Hikvision DS-2CD2043G2-I. За одну з них заплатили 5,7 тис. грн. Решта ж обійшлася у 14,7 тис. грн кожна. При цьому, їхня найвища ціна на ринку становить не більше 5 тис. грн, а наприкінці минулого року — коли їх мали купувати для Полтави — не більше 4 тис. грн. Тобто мова може йти про переплату 60 тис. грн лише на цьому пункті.
Приблизно стільки ж — по 14,1 тис. грн — обійшлися шість басейнових драбин із нержавіючої сталі на 4 сходинки. Лише їхня поточна ціна на ринку складає 7,5 тис. грн, а вона, найімовірніше, зросла за останні півроку — відколи такі драбини купували для «Акварени». Тут знову мова йде про переплату майже удвічі.
Для входів до спорткомплексу також придбали два турнікети по 54,6 тис. грн. Зараз продавці, у яких вони лишилися в наявності, просять не більше 33 тис. грн. Навіть якщо врахувати сплату ПДВ, така ціна говорить про переплату у 15 тис. грн на кожному турнікеті.
Крім того, у списку є двоє воріт для водного поло по 488,6 тис. грн. Ми знайшли таку ціну серед пропозицій у продавців, але це була найвища ціна, яка зараз доступна в принципі. Точно говорити про переплату на подібному спортивному обладнанні ми не можемо, адже Департамент будівництва, містобудування і архітектури переважно не вказує марки і моделі. До того ж не зрозуміло, коли саме підрядник його купував і чи сплачував за нього ПДВ або проводив закупівлю через ФОПів, які дозволяють зменшувати оподаткування.
Якщо у загальному переліку ви помітили ще якісь цікаві випадки завищення цін, можете повідомити про це нам у коментарях, на редакторську пошту або у соцмережах. Не виключено, що ми ще повернемося до цієї теми.
До речі, басейн з назвою «Акварена» є у Харкові, звідки у листопаді 2019-го був призначений головою Полтавської ОВА Олег Синєгубов, який залишив посаду за 2 місяці до повномасштабного вторгнення й перейшов очолювати Харківську ОДА.
За словами чинного начальника Полтавської ОВА Дмитра Луніна, сам басейн стане доступним для полтавців тільки після завершення воєнного стану.
Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»