Розмір тексту

При розробці обласної програми «Довкілля-2027» чиновники пішли на підлог підписів науковців — екоактивістка

На думку екоактивістів, запропоновані у програмі заходи шкодять річкам, перетворюючи їх на ставки
На думку екоактивістів, запропоновані у програмі заходи шкодять річкам, перетворюючи їх на ставки

Співзасновниця ГО «Громада Посулля» Єлизавета Сачура повідомила, що науковці відмовились від своїх підписів після ознайомлення з фінальним текстом обласної програми «Довкілля-2027». На думку екоактивістки, у гонитві за розпилом бюджетних коштів з подальшою тихою реалізацією намитого піску, обласні чиновники пішли на підлог

Сьогодні на сесії облради депутати мають розглянути програму «Довкілля-2027». Відповідно до проекту, протягом наступних шести років планове фінансування програми має скласти 1 млрд 320 млн грн, зокрема:

  • з державного бюджету — 592 млн 543 тис. грн;
  • з обласного бюджету — 553 млн 236 тис. грн;
  • з бюджетів місцевого самоврядування — 175 млн 086 тис. грн.

Як ми вже писали раніше, депутатам пропонують погодити потенційне фінансування 316 млн грн для моніторингу якості повітря. Решту коштів мають направити на низку природоохоронних заходів, що стосуються водних, земельних та лісових ресурсів.

Переглянути повний текст програми «Довкілля-2027»

Солідним сумам у програмі передувало фінансово вагоме замовлення на розробку самої програми. Так, у вересні 2021 року департамент екології та природних ресурсів Полтавської ОДА уклав відповідний договір зі створеним у червні ТОВ «Нова екологія». Вже за три місяці робота була виконана, а замовник провів розрахунок, сплативши 798 тис. грн. Непоганий початок для фірми-початківця.

З тексту програми відомо, що її розробниками програми стали Андрій Циба (власник компанії «Нова екологія», правознавець, міжнародний економіст), Роман Параняк (еколог, професор), Ігор Загороднюк (зоолог, кандидат біологічних наук), Володимир Заїка (ботанік, доктор біологічних наук), Степан Грабовський (зоолог, доктор біологічних наук), Леонід Копій (спеціаліст з лісознавства і лісництва, доктор сільськогосподарських наук), Андрій Білінчік (інженер-геодезист), Ірина Лещишин (еколог), Олександр Жуков (зоолог, доктор біологічних наук) та Василь Талайло (еколог, магістр з екології).

Також відомі імена рецензентів програми. Ними стали Василь Коніщук (завідувач відділу охорони ландшафтів, збереження біорізноманіття і природозаповідання Інституту агроекології і природокористування НААН, голова Комітету з питань природно-заповідного фонду, екомережі і збереження біорізноманіття Громадської ради Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України, доктор біологічних наук, професор) та Микола Карабінюк (старший викладач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування, т. в. о. декана географічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет»).

Недоліки програми на прикладі річки Сули

Відповідно до програми, за шість років на відновлення та підтримання санітарного стану річки Сула мають спрямувати 53 млн 900 тис. грн, з яких 10 млн 800 тис. грн планують витратити на розробку проектної документації та оцінку впливу на довкілля.

Сама річка Сула у програмі описується наступним чином:

«Загальна довжина русла в межах Полтавської області становить 298 км. Більша частина водосховищ розташована на притоках Сули — річках Оржиця, Сліпород, Перевід, Рудка, які впадають в р. Сула в низовій частині басейну і їх зарегулювання на верхню і середню частину басейну не розповсюджується.

У меженний період спостерігається зменшення ширини водного потоку, оголення ділянок дна ріки. По всій довжині русла ріки від впадіння р. Ярки до Заводського водосховища зниження сучасних рівнів води меженного періоду становить в середньому 1,32 м, максимальне зниження в районі с. Хитці Лубенського району 2,25 м. Одночасно зі зниженням рівнів води в річці, в меженні періоди здійснюється обсихання заплавних боліт, почастішали пожежі на обсохлих торфовищах. Особливо часто горять торфовища в урочищі „Худоліївські болота“, яке відноситься до Національного природного парку „Нижньосульський“. Зменшення інтенсивності весняних повеней призвело до затухання природних руслових процесів, відбулося нівелювання дна ріки — розмив перекатів і замулення плес. Основними причинами погіршення гідрологічного режиму р. Сула є кліматичні зміни, а саме — потепління. В результаті відбувається безпрецедентне погіршення гідрологічного і екологічного стану р. Сула на території Полтавської області — зниження водності, падіння рівнів води в меженний період, замулення, заростання русла ріки, зниження рибопродуктивності, погіршення екологічних умов існування водної та навколоводної орнітофауни, інших тварин, неможливість рекреаційного використання ріки.»

Співзасновниця ГО «Громада Посулля» Єлизавета Сачура повідомила «Полтавщині», що науковці, які вже долучалися до аналізу минулих проектів з так званого «екологічного поліпшення» річки Сули, були вкрай здивовані запропонованими програмою заходами, які не мають нічого спільного з науковими підходами. А вищезгадані пан Жуков і пан Коніщук прочитавши фінальний варіант програми, заявили, що проект суттєво відрізняється від того, що вони бачили. Пан Жуков звернувся до розробника з рекомендацією внести правки до програми. А пан Коніщук взагалі відкликав свою рецензію програми, заявивши, що вона не може в такому вигляді розглядатися на сесії і потребує суттєвого доопрацювання.

За словами Єлизавети Сачури, у приватному листуванні науковці щиро дивувалися не тільки з тексту програми, який далекий від науки, але й з можливого підлогу документів з боку обласних чиновників. А свідома підміна документів — це кримінал, особливо в час війни.

Єлизавета Сачура пояснила, що, зокрема, науковців збентежили запропоновані заходи щодо «розчистки» річки Сули.

— Я народилася та виросла у Заводському, на Сулі, знаю цей край. Попередній досвід захисту Сули від «покращень», ініційованих обласними і районними чиновниками, дозволяє мені робити певні висновки. З 2018 року разом із громадськістю веду боротьбу проти спроб обласної ради нібито поглибити русло Сули, щоб вона не пересихала. Однак, протягом 2016-2018 року обласна рада реалізувала перший етап своїх планів — виконавці створили штучні гідрооб’єкти, дамби та перекати, а також вимили дно річки на певній ділянці, на якій, дійсно, авторам проекту вдалося підняти рівень води. Але ріка — це складний комплекс, тому таке грубе втручання в екосистему призвело до того, що на інших ділянках Сули рівень води рекордно впав, а сама вода зацвіла.

На фото — частково розібраний перекат, який перекрив рух води

Нещодавно я дізналася на сайті облради, що відбулося засідання депутатської екологічної комісії, яка пропонує голосувати за нову програму «Довкілля-2027», яка, зокрема, містить таке: «Для відновлення рівнів води в руслі р. Сула необхідно відновити зруйновані водними потоками перекати (близько 87) та розчистити русло ріки в районі с. Гаївщина Лохвицького району довжиною 0,35 км з метою збільшення глибини в руслі, об’ємів води в межах плес та поліпшення умов існування іхтіофауни».

З цього я зрозуміла, що експерименти обласних чиновників та облради над вже й так обмілілою Сулою продовжаться. Я не можу стверджувати однозначно, але мені здається, що така впертість пояснюється двома речами: по-перше, «розпилом» бюджетних коштів на начебто наукових дослідженнях і на безпосередніх роботах, а по-друге, пояснюється намаганням тихо реалізувати намитий з ріки пісок. Так само, як це відбулося в попередні роки.

Можливо, саме такі «широкі перспективи» штовхають чиновників на підлог підписів рецензентів.

На думку Єлизавети Сачури, у темі ревіталізації обмілілих річок не потрібно повторно винаходити велосипед, адже є європейські приклади виважених підходів до екологічних проблем річок. І вони дуже далекі від грубого механічного втручання в русла.

Так, восени 2019 року на засіданні наукової ради в Держводагентстві в Києві науковці пояснили, що не можна робити з річками, такими як Сула, Псел та Удай, особливо це стосувалося «розчисток».

В ідеалі той же екологічний департамент мав би перед розробленням програми звернутися до Басейнової ради середнього Дніпра (Державне агентство водних ресурсів України) і запропонувати створити необхідну програму із залученням своєрідного пулу фахівців (географів, геологів, іхтіологів, зоологів і т.д.). Як правило, такі програми розраховані на 30-50 років, адже кожна річка — є важливою складовою більш широкої та складної екосистеми. Ревіталізація річки має відбуватися максимально обережно, щоб не викликати невідворотних руйнівних процесів в екосистемі. А на сьогодні річкам найбільше шкодить безконтрольне розорювання земель, зокрема, й в долинах річок.

Оновлення: на засіданні сесії більшістю голосів депутатів облради програму «Довкілля-2027» було проголосовано.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему