Розмір тексту

Полтавському судді, якого 5 років тому затримали на хабарі, призначили заставу через систематичну неявку на засідання по справі

Суддя Сергій Кононенко у липні 2017-го, за два місяці до затримання
Суддя Сергій Кононенко у липні 2017-го, за два місяці до затримання | Фото Миколи Лисогора

У серпні 2017-го року правоохоронці затримали на хабарі суддю Ленінського районного суду Полтави Сергія Кононенка. Внаслідок систематичної неявки обвинувачуваного на засідання розгляд справи досі триває — через це Вищий антикорупційний суд призначив Кононенку майже 200 тис. грн застави

20 червня Вищий антикорупційний суд призначив запобіжний захід для судді Ленінського районного суду Полтави, якого затримали на хабарі 5 років тому. Через систематичну неявку суд призначив Сергію Кононенку заставу у розмірі 198500 грн. Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Хронологія справи

Нагадаємо, що 31 серпня 2017-го Сергія Кононенка затримали на хабарі. Згідно з обвинуваченням, суддя Ленінського райсуду Полтави взяв 5000 грн за винесення позитивного рішення в інтересах позивача, який вимагав, відповідно до боргової розписки, стягнути 100000 грн з боржника.

Фото: facebook.com/Uze.Poltava

Після затримання судді не призначили запобіжний захід і не відсторонили від посади. Ще майже місяць він продовжував розглядати справи, а 20 вересня Вища рада правосуддя все ж відсторонила Кононенка від здійснення правосуддя.

Доки тривало розслідування Кононенка ВРП ще двічі продовжувала термін відсторонення, а у грудні 2017-го одним рішенням відсторонила до остаточного рішення суду по справі. У грудні 2017-го НАБУ закінчило розслідування та матеріали передали до Красноградського райсуду Харкова.

Лише у березні 2018-го Кононенка змусили підписати особисте зобов’язання (найлегший вид запобіжного заходу).

А далі Кононенко почав затягувати розгляд справи, змінюючи адвокатів, не з’являючись у засідання та заявляючи відводи суддям. Врешті Сергій Кононенко дочекався моменту створення Вищого антикорупційного суду й у вересні 2019-го його справу передали туди.

Але і тут судовий розгляд почався не одразу. Спочатку один з членів колегії суддів, яку визначив авторозподіл, заявив про самовідвід. Потім Кононенко попросив безкоштовного адвоката. Далі просив про відвід прокурорам САП, а потім — визнати його особою, яка не набула статус підозрюваного та закрити провадження взагалі.

Через це розгляд справи розпочався лише 13 березня 2020-го року. Тоді колегія суддів у складі Олексія Кравчука, Євгена Крука та Інни Білоус, закінчила підготовче засідання та призначила розгляд по суті на 20 березня.

Доки триває розгляд справи Кононенко отримує заробітну платню

Із березня 2020-го Кононенко постійно уникає засідань — переносить їх або просто не з’являється. Та весь цей час обвинувачений у хабарництві суддя отримує зарплату.

Зарплата Сергія Кононенка на момент затримання становила 30000 грн на місяць і за 5 років зросла до понад 60000 грн на місяць. Оскільки наразі доступ до реєстру декларацій обмежений, можна лише приблизно порахувати, що не здійснюючи правосуддя Кононенко встиг отримати від держави 2-3 млн грн винагороди.

Як обвинувачений Кононенко постійно уникає судових засідань

Розгляд справи по суті з березня 2020-го року постійно переноситься через неявку або клопотання учасників про перенесення засідання. Так, протягом цього часу Кононенко понад 12 разів не з’являвся на засідання. Крім того, він систематично подавав клопотання про перенесення судового розгляду.

Так, у червні 2020-го обвинувачений подав клопотання про перенесення засідання, бо його колишня дружина, з якою вони мешкають разом, повернулася з Анталії та перебувала на самоізоляції. А тому Кононенко вважав, що він не може прибути в суд через небезпеку його здоров’ю та здоров’ю інших людей. Тоді суд оштрафував обвинуваченого на 2100 грн за неприбуття до суду.

Потім засідання двічі переносилося через хворобу обвинуваченого, а наприкінці жовтня 2020-го Кононенко просив перенести розгляд справи через те, що він та його захисник не встигали на засідання, бо їх потяг прибував у місто за 39 хвилин до засідання. Наступного разу засідання перенесли, бо обвинувачений повідомив, що він обраний делегатом на з’їзд суддів цього дня.

Потім Кононенко двічі подавав клопотання про перенесення засідання через хворобу та самоізоляцію, але підтверджувальних документів не надавав. А на початку грудня 2020-го суд знову оштрафував обвинуваченого за систематичну неявку, цього разу на 4500 грн.

За півтора року, суд все ж завершив з’ясування обставин справи та перейшов до судових дебатів. Коли слово було надано прокурору, Кононенко порушив встановлений порядок та залишив залу судових засідань. Виявилося, що в обвинуваченого погіршився стан здоров’я. Засідання перенесли на наступний день.

Наступного дня Кононенко в суд не з’явився, а його адвокат надав довідку про те, що підзахисний знаходиться в лікарні на стаціонарному лікуванні. Проте, встановити діагноз із медичного документа суд не зміг через нерозбірливий почерк лікаря. Після цього суд двічі застосовував примусовий привід до Кононенка, але марно.

Суддя Кононенко вступив до лав ЗСУ

20 червня 2022 року захисник Кононенка подав клопотання про зупинення кримінального провадження, бо його клієнт вступив до ЗСУ. Проте суд відхилив клопотання, бо обвинувачений служить у Полтаві на посаді помічника командира військової частини з правової роботи та не бере участь в бойових діях.

Прокурор в свою чергу прохав суд призначити Кононенку заставу, адже він може переховуватися від суду, що підтверджується систематичними неявками, двічі накладеними штрафами та примусовими приводами. Крім того, прокурор вбачає реальний ризик дезертирства обвинуваченого чи переходу його на бік ворога, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Добровільна мобілізація Кононенка під час стаціонарного лікування свідчить про спробу обвинуваченого переховуватися від суду.

Суд задовольнив клопотання прокурора та призначив Сергію Кононенку 198500 грн застави.

Відповідно до чинної кваліфікації справи (ч. 3 ст. 368 ККУ), обвинуваченому Кононенку загрожує позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. При цьому строк давності справи складає десять років.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему