Україна та Польща можуть підписати у Гадячі нову угоду про добросусідство

Українська та польська сторони заявили про готовність підписати нову угоду про добросусідство між країнами, яка була укладена 30 років тому. У якості місця підписання документу може бути обраний Гадяч, що в Полтавський області. Таку пропозицію озвучив віцеміністр закордонних справ Польщі Марцін Пшидач у коментарі виданню Polska Agencija Pracova.

Нагадаємо, про необхідність укладення нового польсько-українського договору про добросусідство президент Анджей Дуда заявив ще 22 травня — у зверненні до Верховної Ради України. Президент України Володимир Зеленський прийняв пропозицію підписати договір між країнами у річницю Січневого повстання.

Мова йде про шляхетське повстання на землях колишньої Речі Посполитої, яке розпочалося 22 січня 1863 року. Мало на меті відновлення Речі Посполитої у кордонах 1772 року ,відновлення державності та здобуття незалежності, якого прагнула частина польсько-литовського суспільства, не вдоволена впливом Російської імперії, до складу якого входило Королівство Польське. Останнє було утворене внаслідок поділу Європи після наполеонівських війн.

Герб повстанців складався з трьох частин: Корони Королівства Польського (Білий орел), Велике князівство Литовське (Погоня) та Велике князівство Руське (Архангел Михаїл).

Січневе повстання тривало до 18 червня 1864 року і закінчилося поразкою повстанців, серед яких були литовці, білоруси й українці. За 1,5 року відбулося 1200 битв і сутичок, у яких загинули десятки тисяч учасників повстання. Ще близько 1000 були страчені, близько 38000 — засуджені до каторги чи заслані до Сибіру, а близько 10000 — подалися на еміграцію.

Ідея укладення нової угоди буде приурочена до 160-річчя цієї битви, тож документ хочуть підписати у січні 2023 року. Україна та Польща вже мають договір про добросусідство, підписаний у 1992 році. Однак, на думку польської сторони, це була «інша епоха». Польща на той час не була ні в НАТО, ні в Європейському Союзі, а Україна «перебувала в зовсім іншій реальності».

— Зараз же Україна дуже чітко обрала прозахідний напрямок та найкращі стосунки з Польщею і починає посилатися на історію, яка нас об’єднує, — пояснив Марцін Пшидач.

На його думку, місцем підписання нового договору про добросусідські відносини між Польщею та Україною міг би бути Гадяч. Саме там 364 роки тому була укладена угода між Річчю Посполитою та запорізьким гетьманом і козацькою старшиною, яка передбачала вступ тодішньої України до складу федерації — як одного з трьох повноправних учасників.

Довідково. За даними «Довідника з історії України» авторства Ігоря Підкови та Романа Шуста, Гадяцький договір 1658 року був підписаний між гетьманом України Іваном Виговським та польським урядом. Документ складався з чотирьох розділів, які передбачали, що Гетьманщина (тодішня Україна), як незалежна держава під назвою Велике Князівство Руське, входила на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерального державного утворення — Речі Посполитої.

Територію Великого Князівства Руського складали київське, брацлавське і чернігівське воєводства. Вища законодавча влада належала національним зборам депутатів, які обиралися ви усіх земель князівства. Виконавчу владу здійснював гетьман, який обирався довічно й затверджувався королем. Вибір кандидатів на гетьмана мали здійснювати спільно всі стани українського суспільства — козацтво, шляхта і духовенство. Гетьман очолював збройні сили України. У Великому князівстві Руському встановлювалися державні посади канцлера, маршалка, підскарбія і вищий судовий трибунал. Все діловодство мало вестися українською мовою. У Києві або іншому місті передбачалося створити монетний двір для карбування власної монети. Українська армія мала складатися з 30 тисяч козаків і 10 тисяч найманого війська. Польським військам заборонялося перебувати на території князівства. У випадку воєнних дій в Україні польські війська, які знаходились на її території, переходили під командування гетьмана.

Гарантувалися права та привілеї козацтва. На подання гетьмана щороку сто козаків з кожного полку мали прийматися до шляхетського стану. Православні віруючі зрівнювались у правах з католиками. Греко-католицька (уніатська) церква зберігалася, але не могла поширюватись на нові території. Київська Колегія (Києво-Могилянська Колегія) отримувала такі ж права, як і Краківський університет. Другу академію або університет мали заснувати в іншому місті України. Планувалося відкрити гімназії, колегії та друкарні, «скільки буде потрібно».

Утім Сейм Речі Посполитої ратифікував договір у значно урізаному вигляді, скасувавши його головні положення. У результаті такий варіант договору не влаштував жодну зі сторін, а Московське царство почало війну з гетьманщиною.

Достеменно невідомо конкретне місце підписання Гадяцького договору, але за звичаєм ним вважають село Красний Кут під Гадячем. У 2021 році там провели фестиваль «Підкова козацької слави», який відвідали польські та литовські історики і громадські діячі.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»