Під час воєнного стану в Україні дозволили проводити обшуки вночі й без понятих і затримувати на 9 днів

2 травня набули законної сили зміни, внесені до Кримінального процесуального кодексу України, які удосконалюють порядок здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану. Мова йде про Закон № 2201-IX від 14.04.2022 року. Частина правової спільноти негативно висловлювалася щодо нього ще під час прийняття. Основна претензія — це немотивоване порушення Конституції України. У цьому матеріалі ми опишемо основні зміни до КПК, а також ставлення до них юристів.

Як повідомляє інформагентство «Ліга:Закон», насамперед, ці зміни, затверджені 14 квітня, мотивували тим, що кримінальне процесуальне законодавство виявилося неготовим до здійснення ефективного кримінального провадження в умовах воєнного стану. Недоліки потребували оперативного внесення змін для належного функціонування всієї системи кримінальної юстиції з дотриманням загальних засад кримінального провадження.

Правила зміни підслідності

В Україні слідство проводять кілька органів — в залежності від виду злочину. Передавати справу з розслідування ДБР до поліції чи СБУ можна, якщо воно ведеться неефективно. На час воєнного стану такою підставою є ще й той факт, що орган досудового розслідування не може функціонувати. Рішення з передачі справи від одного органу до іншого приймає Генпрокурор, керівники обласної прокуратури або їхні заступники.

Справи Національного антикорупційного бюро України можуть передавати іншим органам виключно Генпрокурор або керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. І лише за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ.

Крім того, тепер у КПК України є прямий дозвіл на створення міжвідомчих слідчих груп зі слідчих різних органів досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Поновлення процесуального строку

Під час воєнного стану допускається поновлення строку розслідування, якщо слідчий або прокурор подали клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану. Тобто, по суті, більшість справ можна відкласти і повернутися до їхнього розслідування після війни.

Водночас, для захисту прав осіб, які переслідуються за вчинення кримінального порушення. Раніше строк досудового розслідування обчислювався з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Тепер таким початковим моментом є також винесення постанови про початок досудового розслідування в порядку. Як і раніше, єдиною слідчою дією, яка може бути проведена до початку розслідування є огляд місця події.

Слідчі дії вночі та без понятих, але з відеофіксацією

Під час воєнного стану допускається проведення слідчих дій у нічний час — з 22:00 до 06:00.

Крім того, як в цей час, так і в інший, обшук або огляд особи, її житла чи іншого володіння можна проводити без залучення понятих. Але за умови, якщо на це є об’єктивні обставини: це неможливо або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я. Ще одна умова: хід і результати такого обшуку або огляду мають обов’язково фіксуватися — шляхом здійснення безперервного відеозапису.

Так само під час допиту свідка або потерпілого під час воєнного стану його покази мають обов’язково фіксуватися на відео. В іншому випадку ці докази не будуть враховані в суді. Також вони мають проходити за участі захисника.

При цьому, участь захисника у процесі може бути дистанційна — по відеозв’язку чи телефону. Якщо ж особі потрібен перекладач пояснень, показань або документів, а його участь неможлива, цю функцію може виконати дізнавач, слідчий або прокурор.

Адвокат і юрист-аналітик Максим Дьомін вважає, що ця норма нівелює роль захисника на всіх стадіях досудового розслідування. Проте захисник, не перебуваючи на місці події та на місці проведення слідчих дій, буде позбавлений ефективного виконання своїх обов’язків, а відтак, існує реальна загроза порушення прав людини слідчими органами.

— «Неможливість» участі захисника буде визначатись слідчим та прокурором за відсутності будь-який критеріїв для прийняття такого рішення, що створює додаткові умови для зловживання стороною обвинувачення під час здійснення ними процесуальних повноважень. Такі обмеження прав сторони захисту не тільки призводять до порушення конституційних гарантій діяльності адвокатури, але й порушують вимоги норми частини 2 статті 63 Конституції України, згідно якої підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. При цьому, права і свободи, передбачені статті 63 Конституції України, не можуть бути обмежені, в тому числі в умовах воєнного або надзвичайного стану (частина 2 статті 64 Основного Закону України), — вважає Дьомін.

Функцію слідчого судді може брати на себе прокурор

Оновлений КПК передбачає особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану. Так, якщо відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею відповідних повноважень, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб, цю функцію. виконує керівник відповідного органу прокуратури.

Тут Максим Дьомін попереджає, що жодна норма закону не надає перелік випадків, у яких слідчий суддя не може виконувати повноваження.

— Відтак, прокурор на власний розсуд буде визначати можливість/неможливість слідчим суддею відправляти правосуддя, перебираючи на себе його повноваження. У цьому випадку нівелюється функція судового контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина, а сторона захисту ставиться у завідомо програшне становище. Більше того, запропоновані зміни прямо порушують вимоги частини 1 статті 124 Конституції України, якою передбачено, що делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються, — каже юрист.

Прокурор має право зупинити досудове розслідування у разі введення воєнного стану та якщо відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування. До зупинення досудового розслідування він зобов’язаний вирішити питання про продовження строку тримання під вартою.

— Логічною була б конструкція цієї норми про те, що така неможливість виконання слідчим суддею своїх повноважень має підтверджуватись офіційним оголошенням на веб-порталі суду (яке долучається до матеріалів кримінального провадження) та невизначення Верховним Судом іншого суду, який здійснюватиме судочинство на певній території, — додає Дьомін.

Якщо відсутня об’єктивна можливість виконання процесуальних дій у визначені строки вони мають бути проведені невідкладно за наявності можливості, але не пізніше ніж через 15 днів після припинення чи скасування воєнного стану.

Також закон розширив перелік підстав для зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру: якщо наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

Затримання особи на дев’ять днів, але без повідомлення про підозру — на три

Під час воєнного стану КПК дозволяє затримувати осіб без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури — на термін, не більший за 216 годин (9 діб) з моменту. При цьому, затриманій особі має бути повідомлено про підозру протягом 72 годин (3 діб) з моменту затримання. Якщо цього не відбулося, її мають негайно звільнити.

Керівник прокуратури може продовжувати строк тримання під вартою до одного місяця — неодноразово в межах строку досудового розслідування. Але він має повідомити про це прокурора вищого рівня та суд.

Якщо провести підготовче судове засідання неможливо, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання — але не більше ніж на два місяці. Так само пролонгується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою під час судового розгляду.

У кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків досудового розслідування.

Зберігання документів і матеріалів слідства, а також майна

В умовах воєнного стану копії матеріалів кримінальних проваджень в обов’язковому порядку зберігаються в електронній формі у дізнавача, слідчого чи прокурора. Якщо такі дані були втрачені, вони підлягають відновленню — якщо не завершилися направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Обов’язковими умовами для відновлення є: наявність витягу з ЄРДР або постанови про початок досудового розслідування, відповідних матеріалів фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації, а також копій документів, засвідчених з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Речі або документи, на які у кримінальному провадженні було накладено арешт і які були втрачені через об’єктивні обставини, відшкодовуються із держбюджету у випадках та порядку.

Юристи додають, що всі ці зміни працюють лише за умови дотримання загальних засад кримінального провадження — таким самим, як і в мирний час.

При цьому окремі адвокати вважають, що якби ці зміни дійсно мали на меті поліпшення роботи під час війни, то вони би стосувалися лише окремих видів злочину. Наприклад, проти національної безпеки; миру та людяності тощо.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»