Волонтер Діонісій Каплін: війна не змінила місцевих політиків, які не бачать унікальних можливостей для Полтави

Діонісій Каплін до війни був власником потужного PR-агентства Yoda Consult. Рівно 24 лютого цей бізнес поставлений в режим «Пауза». До перемоги. Наразі він разом з організаціями «Полтавський батальйон небайдужих», «ЗМІСТ», CityLab та «Центр стратегічних комунікацій» організував логістичний центр для гуманітарної допомоги військовим частинам ЗСУ та мирним громадянам з Харківщини та Сумщини.

Втім, гуманітарна робота не послабила у нього здатності аналізувати як поточну політичну ситуацію, так і перспективи на майбутнє. «Полтавщина», яка намагається не розхитувати широко відомого човна, все-таки після місяця війни вирішила трохи його якщо не розхитати, то розворушити. Обережно, без конкретних прізвищ політиків. Маємо надію, що усі із них впізнають себе та візьмуть на озброєння корисні, як на нашу думку, меседжі громади.

— Діонісію, на жаль, якщо аналізувати заяви різних політичних сил як на всеукраїнському рівні, так і на місцевому, політики не вийшли зі звичного формату конкуренції, своєї політичної війни з тими, кого вони вважають конкурентами.

— Після нападу на Україну ситуація змінилася і змінилася кардинально. Але, на жаль, наш полтавський політикум в умовах ситуації, що надто швидко змінюється, не відчув цього. Головна проблема у тому, що місцеві політики не зрозуміли, що життя стало іншим. Вони зациклилися на своїх дрібних чварах і не дивляться на ситуацію згори.

Ми завжди мріяли, що Полтава може стати хабом між Києвом, Харковом, Дніпром. Багато хто один одному брехав про це. І нарешті це сталося в реальності. І тут треба дивитися не лише на політичну ситуацію, а й на ситуацію взагалі. Нас поки що не бомблять. На мою думку, це відбувається не тільки тому, що нашу область успішно боронять, а й тому, що якщо накласти карту бойових дій на карту газопроводу Уренгой — Помари — Ужгород, то все стане зрозуміло. Росія щодня отримує півтора мільярда доларів за газ. Все максимально прагматично, особливо для наших західних партнерів, які мають цього року вибори.

Як скористатися з цієї унікальної для Полтави ситуації? Потрібно вийти за рамки місцевої пісочниці та подивитися на ситуацію ширше. Полтава може з провінційного міста перетворитися на надійного партнера для Харківщини та Сумщини. Ми маємо необхідний потенціал. Ми можемо акумулювати бізнес, організувати на базі Полтави всеукраїнські торгові мережі. Взагалі, потрібно вийти із системи локального мислення. Полтава може масштабувати багато напрямів діяльності на сусідні області. Але, на жаль, я поки не бачу розуміння цього з боку місцевих політиків, а значить — і перспектив.

Інша проблема міської влади, що вона добре бачить тактично, але не стратегічно. Наприклад, не можна зараз ігнорувати представників «Слуги народу», взагалі президентської вертикалі. А попереду буде повне перезавантаження влади. Згадана президентська вертикаль у майбутньому працюватиме з органами місцевого самоврядування жорсткіше і матиме на це мандат від народу. Президент Зеленський може спокійно провести і парламентські, і місцеві вибори. І мати там впевнену більшість.

— Чому ви думаєте, що це перезавантаження обов’язково буде?

— Тому що, по-перше, місцеві союзи з Кивою не забудуть. По-друге, вся місцева робота чи бездіяльність фіксується на рівні Києва. Волонтери вже місяць тягнуть величезну роботу. Поясню на своєму прикладі. Ми привезли від західного кордону України шістдесят вісім 20-тонних автомобілів. На потреби ЗСУ (і полтавським частинам, і не полтавським), Сумам, Охтирці, Тростянцю, Харкову. Доставка однієї фури з Європи коштує у середньому 80000 грн. Помножте на 68. Так, ми змогли зібрати $83000. Допомагають великі компанії. Скажу, що поруч зі мною працюють такі люди, яким я раніше не хотів подавати руки, але зараз я переосмислив їх. При цьому багато шанованих людей з міської влади жодної копійки не дали на армію. Це видно і це не забувається.

Інший аспект — обласна влада на це поки активно не реагує. Тому що інша річ — керувати мирним життям, мати з цього якісь бонуси, і зовсім інша — миттєво перекваліфікуватись на ефективних менеджерів під час війни. На таку швидку трансформацію потрібен час.

Однак все з часом пригадається. Тому місцевим політикам потрібно не дивитися на рейтинги, а ставати лідерами громад, працювати без сну, бути з людьми, жертвувати не тільки своїми амбіціями, звичками, часом, але й своїми коштами. Натомість на міському рівні можна спостерігати якусь поблажливість, бюджет чомусь притримується.

— Можливо, це вірний крок, бюджет потрібно притримати на чорний день.

— Скажімо так, коли до нас завітає північне хутрове звірятко, то ці бюджетні гроші вже не матимуть значення, тому що за них нічого вже не можна бути придбати. Якщо місто витягує зараз гроші з полтавців, то щоби що? Для того, щоб коли станеться катастрофа, то роздавати по 300 грн, славнозвісну гречку і мати за це всенародну любов? Але тоді за ці 300 грн можна і буханця хліба не купити. Коротше, ситуація у майбутньому може бути на букву Х, але не Хорошо. І отакі «кубишки» не допоможуть, гроші потрібно направляти зараз.

— Підіб’ємо підсумки нашої розмови.

— Перша проблема: змінилася ситуація, але не місцеві політики. Друга проблема — наші політики дивляться лише на свої рейтинги і думають, що вони працюватимуть так, як і до війни. Але їм потрібно дивитися і зверху вниз, і знизу вгору. Натомість місцеві хлопці дивляться лише довкола себе. Вони думають, що продовжать себе у політиці старими методами, не зробивши жодних висновків. Впевнений, що так вже не буде.