У Полтавській області не введено в експлуатацію 7 новозбудованих сільських амбулаторій

У 2018 році у Полтавській області почали будувати сучасні сільські амбулаторії за типовим проектом розробленим в Мінрегіоні. Спочатку медичні заклади зводили за програмою Петра Порошенка «Доступна медицина», а завершили за програмою Володимира Зеленського «Велике будівництво». В кінці 2020 року будівництво медичних об’єктів завершилося.

Всього громади Полтавської області отримали 33 амбулаторії за європейським стандартом. Будівництво одної коштувало в межах 7-14 млн грн в залежності від наявності у ній житлових приміщень для проживання лікарів. Роботи проходили на умовах співфінансування держави та громад.

За інформацією Полтавської ОДА, станом на грудень 2021 року введено в експлуатацію 26 амбулаторій, у яких уже приймають громадян. Ще 7 амбулаторій збудовані, але не введені в експлуатацію.

Перелік нових амбулаторій, які не ввели в експлуатацію

Адреси амбулаторій, які не введені в експлуатацію	Ціна (млн грн)
село Засулля Лубенського району	13,5
село Почаївка (колишній Гребінківський район)	8,5
село Шенгури Кобеляцького району	7,5
село Оболонь Семенівського району	8
село Балясне Диканського району	9
смт Новооржицьке Оржицького району	7,5
село Галущина Гребля Новосанжарського району	8,5

На будівництво цих медичних закладів витратили понад 60 млн грн і вони уже рік не можуть розпочати роботу. Органи місцевого самоврядування ще не прийняли перелічені амбулаторії через різні причини. Наприклад, в селі Оболонь Семенівського району підрядник замінює меблі. В селі Балясне Диканського району комісія не прийняла об’єкт через низку дефектів та недоліків. В смт Новооржицьке у 2021 році укладено додаткову угоду та виділено 85 тис. грн на підключення до електропостачання.

Будівництвом сучасних амбулаторій передбачалося, що мешканцям села не потрібно буде їхати в району лікарню щоби пройти медогляд чи отримати вакцинацію. Однак, в реальності амбулаторії інколи стають тягарем для громад.

Нові амбулаторії розраховані на 3-4 лікарів. Громаді потрібно запросити до себе молодих медиків і потім ще знайти їм житло. Також потрібні кошти на утримання закладу: комунальні платежі, ремонти, закупка медичних препаратів. В селі, де від сили мешкає кілька сотень осіб, важко буде знайти потрібний матеріальний ресурс.

До того ж мешканці сіл інколи самі не розуміють для чого їм сільські амбулаторії. Наприклад, у селі Велика Круча Пирятинського району була власна амбулаторія, яка лишилася ще з радянських часів. Працювало там кілька лікарів та медсестер, а завідувачем був 80-річний лікар. Деяким селам простіше прислати із району карету швидкі допомоги ніж тримати у себе медичний заклад.

Звернемо увагу, що у сфері освіти влада навпаки старається скоротити кількість сільських шкіл. Створюються опорні навчальні заклади, до яких підвозять дітей із районів. 

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»