У Полтаві через фінансові збитки закриють єдине стаціонарне відділення для лікування ВІЛ/СНІД

Наприкінці року у Полтаві планують закрити відділення паліативної допомоги ВІЛ-інфікованих. Відповідний наказ 22 жовтня отримали лікарі відділення від виконуючої обов’язки директора КП «Обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД Полтавської обласної ради» Світлани Нестеренко. Відділення паліативної допомоги — єдиний заклад у Полтавській області, де проходять стаціонарне лікування хворі на СНІД. Детальніше про ситуацію — у нашому матеріалі.

На провулку Госпітальному знаходиться КП «Обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД Полтавської обласної ради». Там приймають інфікованих ВІЛ, обстежують і дають їм консультації. У 2009 році на вулиці Клінкерна відкрилося відділення, куди госпіталізують тяжких хворих на СНІД. Саме цей заклад збираються закрити.

З 1 квітня 2021 року всі медичні заклади повинні були підписати контракт з Національною службою здоров’я України. Сучасна медицина в Україні працює за системою «кошти ходять за пацієнтом». За кожного пролікованого пацієнта медзаклад отримує певну суму коштів. Виділення допомоги ВІЛ-інфікованим не відповідало вимогам НСЗУ. За вісім місяці роботи у новому форматі медзаклад приніс збитків на 4,2 млн грн. Тому на рівні Департаменту охорони здоров’я було прийнято рішення закрити відділення.

Без роботи можуть залишитися 26 медичних працівників, які працюють у відділені. Але головне питання — де будуть проходити лікування тяжко хворі на СНІД після закриття спеціалізованого медзакладу. Всього у Полтавській області 3500 ВІЛ-інфікованих осіб.

«Полтавщина» поспілкувалася із лікарем-інфекціоністом Кирилом Кривенком, який працює у відділенні. Він так пояснив ситуацію:

— Адміністрація закладу прийняла рішення ліквідувати відділення на основі фінансових розрахунків. До початку епідемії коронавірусу у нашому відділенні проходило лікування 250-300 осіб за рік. За останні два роки кількість пацієнтів зменшилася. У 2020 році 126 осіб проходили лікування, у 2021 році — 106 осіб. Після епідемії коронавірусу пацієнти з області практично перестали надходити. Залишається здогадуватися, що з цими людьми. ВІЛ не зник, кількість пацієнтів не зменшилася, у половини районів інфекціоністів взагалі немає. Можливо, люди просто вдома помирають.

Зараз всі заклади поставили на самозабезпечення, в тому числі й ВІЛ-центр. Всі пацієнті повинні бути в рамках пакету НСЗУ. Тільки після виписки пацієнта ми отримаємо кошти. З квітня наш заклад не отримав жодної копійки, бо адміністрація закладу не внесла в базу інформацію про проліковані випадки. Три місяці відділення не могло провести тендер на харчування. Ми не могли годувати пацієнтів. На словах нам було сказано, що якщо навіть буде максимальне навантаження на відділення, цього не вистачить на заробітні плати енергоносії й так далі.

Інформація по виплатах від Національної служби здоров’я України.

Після закриття стаціонару невідомо, куди направлять пацієнта, який звернеться за допомогою. Це єдиний в області специфічний заклад по лікуванню ВІЛ-інфікованих. Пацієнт прийде в поліклініку — там лікар-інфекціоніст його повинен оглянути й виписати направлення на госпіталізацію. В інфекційну лікарню його не покладуть, бо вона закрита під ковід. Навіть якщо його покладуть в терапію, чи в неврологію, там лікарі не знають, як допомагати такими пацієнтам. 13 років ми всі вчилися, щоби займатися тим, чим ми зараз займаємося. Наші пацієнти — це люди, у яких запущений ВІЛ, люди, які інфіковані тривалий час з жахливими показниками імунної системи. Це люди, які страждають від опортуністичних інфекцій, які виникають тільки із ВІЛ захворюваннями. Звичайні люди із нормальним імунітетом цими захворюваннями не хворіють. Специфічні ураження головного мозку, специфічні пневмонії, туберкульоз. Вартість лікування доходить до 30-40 тис. грн на курс.

Лікарі відділення написали звернення народному депутату Андрію Бобляху.  В листі зокрема йдеться про дії виконуючої обов’язків директорки Світлани Нестерненко, яка, на думку співробітників, довела заклад до занепаду. Наприклад, у березні 2021-го Нестеренко уклала договір з НСЗУ тільки за пакетом «Стаціонарна паліативна допомога». Поясненням такого кроку з боку керівництва стала відсутність у відділенні рентгенівського апарату. Однак раніше заклад володів рентгенівським апаратом, який стаціонарному інфекційному відділенню подарував уряд Японії за проектом «КУСЕ НОНЕ». Цей рентгенівський апарат у 2018 році адміністрація закладу передарувала Полтавській обласній лікарні. Також, за словами лікарів, Світлана Нестеренко призначила себе лікарем-неврологом відділення паліативної допомоги з 1 квітня 2021 року, де вона «працювала» за сумісництвом до 1 листопада 2021 року. За цей період роботи не було проведено жодної консультації жодного пацієнта.

У Полтавській ОДА з приводу закриття відділення повідомили, що воно не відповідало вимогам НСЗУ. Зараз оновлюються протоколи лікування інфікованих на ВІЛ/СНІД. В цих протоколах немає потреби паліативної допомоги окремо для інфікованих ВІЛ. Тепер їх інтегрують в загальну систему громадського здоров’я.

Після розголосу ситуації Департамент охорони здоров’я Полтавської ОДА пообіцяв переглянути плани щодо закриття відділення. Тому його подальша доля ще остаточно не вирішена.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»