Розмір тексту

У Полтавському краєзнавчому музеї почали реставрацію: першу частину робіт оцінюють у 116 млн грн

Реставраційні роботи у залі урочистостей Полтавського краєзнавчого музею
Реставраційні роботи у залі урочистостей Полтавського краєзнавчого музею | Фото Дарини Синицької

У рамках «Великої реставрації» у краєзнавчому музеї планують оновити усі приміщення. Наразі є план робіт на рік за 116 млн грн, з яких фактично виділено 22 млн грн.

Минулого тижня у Полтавському краєзнавчому музеї ім. Василя Кричевського розпочалися реставраційні роботи. У планах області оновити абсолютно усі приміщення закладу і зберегти при цьому історичну частину, поєднавши все із сучасними технологіями. Про детальні плани, обсяги фінансування і терміни виконання на прес-конференції розповіли голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов та заступниця директора музею Катерина Бабіч.

Будівля краєзнавчого музею дала початок українському архітектурному модерну

Краєзнавчий музей імені Василя Кричевського розташований у колишньому будинку Полтавського губернського земства, художником і архітектором якого був сам Кричевський. Він був зведений у 1903-1908 роках і є основоположником українського архітектурного модерну.

Під час зведення будівлі мармур, дерево, кераміку, скло, різьблення, орнамент та живопис використали так, що це створило унікальний синтетичний національний стиль.

За словами Олега Синєгубова, повна реставрація будівлі не проводилася 60 років. Після цього були тільки часткові ремонти паркету, стін тощо, останній з яких — у 2007 році.

Під час розробки проекту реставрації команда орієнтувалася на те, аби зберегти автентичний вигляд будівлі і при цьому поєднати історію та сучасність. Для цього музей зібрав команду реставраторів зі всієї Україні: фахівців по дереву, розписах, кахлю тощо. Ці фахівці працюють з проектом та ескізами Василя Кричевського, а також іконографікою Йозефа Хмелевського 1908 року та замальовками залів різних художників, зокрема — Володимира Костирка і Леоніда Тоцького.

В рамках реставрації фахівці з усієї країни максимально зберігатимуть автентичність

Найголовніша мета проекту реставрації — зупинка руйнації будівлі. Наразі велика кількість розписів зруйновані, на стінах тріщини, протікає дах, майже не працює вентиляція. Окрім того, буде проведена реекспозиція окремих залів, зокрема — археології та географії.

За словами Олега Синєгубова, роботи почали з горища, нині перейшли до зали урочистостей, далі реставратори переходитимуть на нижчі поверхи й останнім етапом буде ремонт фасаду. Усі процеси, які можна буде робити паралельно, виконуватимуться одночасно.

Заміна покриття підлоги у залі урочистостей

Першим буде утеплений багатоскатний горищний, місцями мансардний, дах, який має два інсоляційні ліхтарі та ряд слухових вікон. На ньому встановлять стрижні перехоплення блискавки — для блискавкозахисту, а покрівлю облаштують елементами прогріву від обледеніння.

У залі урочистостей на другому поверсі ліквідують плями, замокання, відреставрують живопис картин, настінних орнаментальних розписів, столярних виробів, виконають профільоване обрамлення розписів, замінять паркет відповідно іконографії, відновлять втрачений вітраж у дверному полотні між залом урочистостей і кімнатою для прийому офіційних гостей, а також замінять обличкування кахлями, які, за спецзамовленням, виготовлять у колористиці, ближчій до автентичної.

Також у планах — оновити об’ємні ксенони, світильники, колони та антаблемент зали урочистостей: розчистити колони та карнизи, догіпсувати місця втрат, оздобити з імітацією поверхні дубу, відновити втрачені кесони, встановити у них бра.

Щодо вікон, то дубові віконні блоки замінять зі збереженням та реставрацією вітражів, замінять цементні підвіконні плити, а також — дерев’яні решітки підвіконних ніш опалення.

У вестибюлі 1-2 поверхів частково замінять та реставрують керамічне обличкування, настінні орнаментальні розписи, ліквідують плями, замокання, тріщини, пофарбують стіни та стелі, встановлять лави з м’якими сидіннями — у відповідності до того, як це проектував сам Василь Кричевський, а також — замінять освітлення.

На 1-му поверсі облаштують гардероб на 250 місць, локери для зберігання особистих речей, а також — місце для колясок, самокатів, візків тощо. Сходи до вестибюлю будуть підсвічуватися для безпеки та додаткового зонування простору. Приміщення облаштують інформаційними стендами та лавами.

Зовні навколо музею планують перекласти вимощення з водовідведенням, під час чого стіни фундаменту гідроізоюють й утеплять нижче відмітки поверхні землі, вздовж центрального фасаду, зроблять похилі тротуари (пандуси), встановлять решітки з брудовидалення з додатковою тактильною функцією. Також буде зроблене пониження бортових каменів, а на стінах встановлять інформаційно-навігаційні елементи й таблички шрифтом Брайля.

Під час реставрації зали отримають «сучасне дихання»

Друга мета проекту реставрації — це осучаснення музею за допомогою найостанніших розробок техніки та мультимедіа.

— Ми оновимо не тільки будівлю, а й наповнимо музейну експозицію новим змістом. Для цього використаємо найновіші розробки техніки і зробимо виставкові експонати більш презентабельними, виставкові зали — більш інформативними, мобільними, а також дамо колекціям змогу змінюватися. Крім того, ми маємо оснастити цей музей найсучаснішими засобами безпеки, — розповів Олег Синєгубов.

Під час реставраційних робіт музей не припинятиме роботу — лише обмежуватиметься доступ до окремих приміщень

Зокрема, музей закупить прилади «Аудіогід», встановить проектор на стіну біля каси, облаштує навігацію плівкою на матовому склі або тонованому акрилі, розмістить стенди з сувенірами, зробить стікери на перилах сходів із рельєфними позначеннями, поміченням номерів поверхів, вказівниками напрямків доступності, зокрема — шрифтом Брайля.

Для зали урочистостей закуплять нову техніку та мультимедійне обладнання. На першому поверсі облаштують санвузли з кабіною для маломобільних груп населення, а також — універсальною кімнатою з пеленальним столиком, похилі підйомники на колісних кріслах для переміщення в межах 1-3-го поверхів. Туалети оновлять і на інших поверхах.

— Від самого входу в музей буде облаштований зручний під’їзд для маломобільних груп населення. Вхідна група буде облаштована системою пандусів на всі три поверхи. Будуть встановлені таблички шрифтом Брайля, — розповіла Катерина Бабіч.

В планах також устаткування системи сигналізації загазованості типу «Дозор-С» та системи охоронного відеоспостереження з 64 камерами, які матимуть інфрачервоне підсвічування.

Область поки розраховує на 116 млн грн і не може назвати остаточних термінів реставрації через складність робіт

Над проектом реставрації та ремонтних робіт працювали понад рік, але приблизні терміни завершення усього комплексу назвати неможливо.

— Жодна реставраційна компанія не взялася прогнозувати терміни, бо точно незрозуміло, що буде під стінами та підлогою, якої глибини будуть тріщини та інші пошкодження. Тому ми маємо лише орієнтовні дати. Поки ми розрахували на один рік, а далі — як будемо справлятися. Однозначно ми робитимемо коригування, бо під час виконання робіт буде змінюватися кошторис, уточнюватися технічна специфікація, — пояснив Олег Синєгубов.

Катерина Бабіч, Олег Синєгубов, Катерина Рижеченко та Олександр Супруненко спілкуються з журналістами

За його словами, область отримає 105 млн грн державної субвенції. Наразі надійшов перший транш. Ще 11,2 млн грн виділила область на умовах співфінансування.

— Але я впевнений, що це не остання сума, яку ми будемо просити виділяти, — додав голова ОДА.

Чому паркан з банером встановили зараз

Минулого тижня частину громадськості здивувало встановлення перед фасадом музею паркану з банером «Велике будівництво». Адже роботи проходять в середині будівлі і зовнішній ремонт виконуватиметься останнім. Катерина Бабіч пояснила такий захід:

— Для того, щоби роботи були навіть попередньо виконані, необхідно провести ревізію. Наприклад, ревізія даху зможе бути проведена лише коли заїде великогабаритний транспорт. Також заплановані часткові ревізійні розбирання прифасадних плиткових частин. А щодо банеру, то, як на мене, з ним набагато красивіше виглядає паркан і чітко зрозуміло, що відбувається у музеї. Тому паркан — це технічна і безпекова необхідність, у відповідності до норм.

Також Олег Синєгубов додав, що на час проведення реставрації, ремонту та реекспозицій музей не закриватимуть повністю — тільки окремі зали. Але під час ремонту вхідної групи, можливо, тимчасово доведеться закрити вхід запускати відвідувачів із заднього входу.

Нагадаємо, наразі Департамент будівництва, містобудування і архітектури Полтавської ОДА уклав два договори на:

  • реставрацію вестибюлю і зали урочистостей;
  • переоблаштування санвузлів 1-го поверху та облаштування нових санвузлів для відвідувачів на цокольному поверсі.

Перший підряд виконує ТОВ «Марк Строй» — за 84 млн грн, другий — ТОВ «Будімперія 2017», за 4,1 млн грн.

Поки що музей має 20 млн грн державної субвенції та 1,8 млн грн — з обласного бюджету.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»

Останні новини

}

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему