Музей гончарства в Опішному відкрив сьомий філіал

Концепція розвитку

— Наш Музей заснований 1986 року, й уже відтоді ми заклали в концепцію розвитку Музею-заповідника, що в ньому можуть існувати філії та відділи в різних регіонах України. Нам не вдалося створити їх у інших областях. Але з 2009 року в сусідньому селі Міські Млини у нас діє Меморіальний музей-садиба філософа й колекціонера опішненської кераміки Леоніда Сморжа. Через 12 років відтоді ми створюємо подібний етнографічний заклад ще в одному сусідньому селі — Малі Будища, де наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття дуже активно розвивалося гончарство, — розповів генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, доктор історичних наук, професор Олесь Пошивайло.

Внесок малобудищанських гончарів

В історії українського декоративного мистецтва передовсім закарбувалася славнозвісна опішненська кераміка. Але коли згадують про опішненський стиль, то рідко зазначають, що його творцями були не тільки гончарі, власне, Опішного, а й навколишніх сіл. І саме Малі Будища є тим селом, яке після Опішного було найбільшим у структурі цієї гончарської метрополії, яка розвинулася на початку ХХ століття навколо Гончарної столиці України. Малобудищанські гончарі зробили визначний внесок у розвиток опішненської кераміки, яка стала своєрідним етнічним символом української культури ХХ століття.

— Чому ми вирішили зробити музей саме в селі Малі Будища. По-перше, для того, щоб зберегти культурну спадщину цього невеликого села, яке має суспільну цінність. По-друге, ми таким чином хочемо сказати, що не лише в Полтавщині, а й в Україні кожне, навіть невелике, село має свою славну історію. Якщо нею займатися, досліджувати, популяризувати, то можна практично в кожному селі створити якийсь музей, що відтворюватиме духовну й культурну спадщину того чи іншого населеного пункту в Україні, — продовжив розповідь Олесь Пошивайло.

Ідея створення етносела

Ідея створення Етносела «Гончарія» з’явилася чотири роки тому. Експонати збирали ще задовго до того, у тому числі й у Малих Будищах. Співробітники Музею-заповідника створили колекцію місцевих старожитностей, які лягли в основу нинішнього музею.

— Ми намагаємося загальмувати час, який руйнує старожитності, сімейні історії й залишає поза нами пустелю. Ми хочемо вихопити з часу хоча б частку історії нашого народу, кожного українського міста й села, кожного мешканця, який тут жив. Ми прагнемо зберегти пам’ять про тих майстрів, які творили велику славу кожного населеного пункту і загалом України. Передовсім, відкриваючи це Етносело, ми зберігаємо історію наших родів і, зокрема, родів співробітників Музею-заповідника, бо частина їх живе в селі Малі Будища, а їхні родини тісно пов’язані з гончарством. По суті, ми зберігаємо історію і загалом краю, і кожної окремої родини. Ми хочемо повернути часточку традиційного побуту місцевого населення, яке було залюбленим у красу. І ця краса виявляється у вишитих виробах, тканих плахтах і килимах, дереворізьбленні, меблях, які заповнювали ці житла, у глиняних виробах. Тобто в кожному предметі, який оточував людину в минулому столітті, — пояснив генеральний директор Музею гончарства.

Хто спонсори нового музею?

Хоч ідея створення нового об’єкта Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному виникла чотири роки тому, але через брак коштів будівельні роботи розпочалися лише два роки тому. На цей проєкт кошти не були виділені ні з державного, ні з обласного, ні з місцевого бюджету.

— Те що ми зробили в Малих Будищах — це винятково за кошти, зароблені Музеєм-заповідником. Усі будівельні роботи виконувалися виключно силами музейних співробітників. За браком коштів, на жаль ми не могли швидко все це робити, оскільки ми заробляємо кожного року по-трішки і вкладаємо у розвиток цього етнографічного центру. По суті, спонсорами створення цього музею є відвідувачі, які приходять до Музею-заповідника, — прокоментував Олесь Пошивайло.

Що ж таке етносело «Гончарія»?

Музей малобудищанського гончарства (Етносело «Гончарія») — це сьомий об’єкт і восьмий туристичний маршрут Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

За прогнозами — це має буде справжнє етносело (цілий куток села Малі Будища), яке стане центром розвитку місцевого туризму в цьому населеному пункті.

— Тут буде багато будівель, які відображатимуть різні аспекти сільського життя. Це лише перша хата, яку ми відкрили. Наш проєкт буде продовжуватися в міру того, як нам вдасться купити ще хати, які знаходяться поруч. Ми будемо розширятися, робити інші садиби місцевих гончарів, — додав директор.

Що побачать відвідувачі?

Наразі для відвідувачів відкрита Перша черга (одна будівля) Музею малобудищанського гончарства (Етносело «Гончарія»). У ній відтворено побут українців 1920-х—1960-х років.

Дизайнерська ланка, яка складається з керівництва, науковців та митців Музею-заповідника, досконало дослідили історію житла гончарів, їхнього одягу, харчування, родинного укладу та форм побуту, щоб створити без сумніву розкішний музей.

У експозиції представлено творчий спадок малобудищанських гончарів, кухонний реманент, давні меблі, родинні фото, старовинні ікони, традиційний український одяг й інші реліквії повсякденного побуту гончарів.

— Більшість експонатів у цьому музеї стосуються Малих Будищ або віднайдено в навколишніх селах, оскільки вони однотипні з тими побутовими речами, які використовували місцеві гончарі, тобто загалом населення Малих Будищ. Ще цікаво те, що тут до сьогоднішнього дня збереглася унікальна церква Різдва Пресвятої Богородиці, якій 134 роки. Вона єдина дерев’яна в Полтавській області. А старостами цієї церкви впродовж багатьох років були гончарі. Плануємо розробити маршрут, щоб відвідувачі нашого музею мали змогу зайти до церкви й помолитися у цьому святому намоленому місці, — продовжив розповідь Олесь Пошивайло.

Церемонія офіційного відкриття

Церемонія офіційного відкриття Музею малобудищанського гончарства (Етносело «Гончарія») відбулася напередодні Зелених свят. Щедро уквітчана садиба запашними травами-оберегами зустріла перших відвідувачів.

Відсвяткувати цю визначну подію зібралася музейна родина, місцеві жителі, гончарі, дослідники-науковці й представники місцевої влади.

— Депутатський корпус колишньої Малобудищанської сільської ради одноголосно проголосував за рішення створення тут музею. Сьогоднішнє відкриття Музею малобудищанського гончарства — це щось навіть більше, ніж просто музей. Ми відкриваємо друге дихання для нашого села, піднімаємо його статус на новий рівень. До нас потягнуться туристи, бо є на що дивитись. Ми з громадою спостерігали, як робилася ця садиба, скільки працівники вклали труда, творчості. Ми щиро вдячні вам за це. У подальшому будемо розвиватись і розквітати разом, підтримуючи один одного, — з вітальним словом до присутніх звернувся староста села Малі Будища Опішнянської територіальної громади Борис Дядечко.

Плани на майбутнє

У перспективі розбудови нового об’єкта музейники планують відтворити реальне етносело. Уже опубліковано генплан майбутнього розвитку Музею малобудищанського гончарства (Етносело «Гончарія»). Це буде два будинки (1-й — побут українців 1920-х—1960-х років, 2-й — хата гончаря початку ХХ століття), вхідний льох 1960-х років, оглядова вежа для відпочинку відвідувачів, крамниці сувенірів та виробів традиційного гончарства, курені для ярмаркової ночівлі гончарів, традиційна ярмаркова карусель, гойдалки, сарай для зберігання господарського начиння, комора, курник, пасіка, етнографічне горно та багато іншого, що дозволить подумки перенестися в зовсім інші реалії.

— Наприкінці наступної весни ми плануємо відкрити Другу чергу (наступну будівлю). Це буде хата гончаря початку ХХ століття з експозицією писаних глиняних виробів та інструментів гончарів. Якщо в першій садибі представлено мальовані гончарні вироби, то там будуть писані, оздоблені мазками у вигляді ліній, кривульок тощо. Тобто там буде винятково теракотовий посуд, яким наші предки користувались 300-400-500 років тому. Та на цьому ми не зупиняємося, а плануємо й упевнено йдемо до своєї мети. Уже розроблено проєкти наступних надзвичайно цікавих і унікальних об’єктів. На черзі — Музей історії української керамології, Музей цеглярства і кахлярства, Музей підземного простору. Але про них згодом..., — посміхнувшись, поділився планами Олесь Пошивайло.

Цінова політика

Музей малобудищанського гончарства (Етносело «Гончарія») знаходиться за адресою: вул. Соборна, 42, с. Малі Будища, Полтавщина.

Прайс вартості та послуг:

Вартість вхідного квитка на територію Музею малобудищанського гончарства (Етносело «Гончарія»):

• для дорослих — 30 грн;
• для школярів — 20 грн.

Вартість екскурсійного обслуговування відвідувачів у приміщенні Музею малобудищанського гончарства (Етносело «Гончарія»):

• для групи до 5 осіб включно — 30 грн;
• для групи від 6 до 15 осіб включно — 40 грн.

Якщо придбати комплексний квиток до Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, то вхід до Музею малобудищанського гончарства (Етносело «Гончарія») безкоштовний!

Світлана ПРУГЛО, Інформаційна служба НМЗУГ в Опішному